Постанова № 22663183, 11.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2242/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін:від позивача Литвинюка О.В.,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 11 квітня 2012 року було задоволено заяву представника позивача, замінено Державну податкову інспекцію в місті Лисичанську Луганської області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване відділом по ринковим відносинам Лисичанської міської ради Луганської області 21.04.2004 за № 25370376 Ю0020890.

У відповідача за період з 28.02.2011 по теперішній час утворився податковий борг з плати за землю у загальній сумі 844 052,14 грн. Залишок нестягнутої суми боргу складає 68 812,54 грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ в міста Лисичанську Луганської області були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/54/4491/24-06, яку відповідач отримав 11.06.2003 та друга податкова вимога від 05.08.2003 № 2/79/6808, яку відповідач отримав 11.08.2003.

ДПІ в міста Лисичанську Луганської області було проведено опис активів відповідача, що знаходяться за адресами структурних підрозділів ВАТ «Лисичанськвугілля» та складено акт опису майна від 06.02.2012.

ДПІ в міста Лисичанську Луганської області зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно відповідача на яке поширюється право податкової застави, а саме: металобрухт від списаного обладнання у кількості 34 т., згідно акту опису від 06.02.2012.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, в раніше поданому клопотанні просив провести розгляд справи без участі представника ВАТ «Лисичанськвугілля» та не заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає уточнені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи відділом по ринковим відносинам Лисичанської міської ради 21.04.2004 за № 25370376Ю0020890 за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського,1 (а.с.9) та взято на облік у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 03.02.2003 за № 651 (а.с.16).

Станом на 01.03.2012 податкова заборгованість ВАТ «Лисичанськвугілля» перед бюджетом складає 68 812,54 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу по земельному податку (а.с.20).

Також сума податкової заборгованості підтверджується:

звітним розрахунком від 25.01.2011 № 1376 на 2011 рік (а.с.22);

звітним розрахунком від 26.01.2011 № 1501 на 2011 рік (а.с.23);

податковою декларацією з плати за землю від 17.02.2012 № 9006643755 за 2012 рік (а.с.24);

та уточнюючим розрахунком від 28.02.2011 № 33054 на 2010 рік (а.с.25).

З огляду на те, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним до 01.01.2011), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Так, у відповідності до цієї статті ДПІ в м. Лисичанську Луганської області відповідачу були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 06.06.2003 №1/54/4491/24-06, яку відповідач отримав 11.06.2003 (а.с.19) та друга податкова вимога від 05.08.2003 № 2/79/6808, яку відповідач отримав 11.08.2003 (а.с.19-зворотній бік).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони є узгодженою та чинними на час розгляду справи.

15.09.2003 в.о. начальника ДПІ в м. Лисичанську Луганської області прийнято рішення № 112 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового богу, яку відповідач отримав 15.09.2003 (а.с.9-зворотній бік).

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у податковій заставі витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.02.2012 № 35012557 (а.с.17), актом опису майна від 06.02.2012 № 24 (а.с.18).

Даних про добровільну сплату відповідачем коштів у рахунок погашення існуючого податкового боргу в межах суми 68 000,00 грн. судом на час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючими органами, зокрема, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Ч.1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що зазначив у письмовому зверненні до суду (а.с. 32).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг, про який він повідомлений, який ним не оскаржений та до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачений.

Суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення суми податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків-відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 квітня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з плати за землю у сумі 68 000,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до акту опису активів від 06.02.2012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 17 квітня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев