Постанова № 22663177, 17.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1821/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

прокурора: Ващенка Л.М.,

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: Голтвяницького М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 в сумі 85 213,63 грн., -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2012 року прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 в сумі 85 213,63 грн., в якому зазначив, що згідно з п.п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 відповідач зобовязаний був вносити до Управління Пенсійного фонду України місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної за віком на пільгових умовах.

У звязку з несвоєчасною сплатою сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, Приватне акціонерне товариство «Армопласт» за період з 01.11.2011 по 31.01.2012 має заборгованість до Пенсійного фонду України з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 85 213,63 грн.

Прокурор просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Армопласт» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 85 213,63 грн.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечував

Вислухавши думку прокурора та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Армопласт» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платника збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

За період з 01.11.2011 по 31.01.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено відповідачу Приватному акціонерному товариству «Армопласт» розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за списком № 1 у розмірі 85 213,63 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 85 213,63грн., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених до пунктів «а» ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, розрахунком суми заборгованості по пільгових пенсіях, розрахунком суми позову по пільгових пенсіях та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 1 (арк. справи 7-19).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, Про пенсійне забезпечення.

Разом з цим положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, які врегульовують питання обовязку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, а саме платники збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом а статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України Про пенсійне забезпечення, суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, визнані відповідачем у повному обсязі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Армопласт» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 в сумі 85 213,63 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Армопласт» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійский, 30/1; код ЄДРПОУ 04681296) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.11.2011 по 31.01.2012 у сумі 85 213,63 грн. (вісімдесят пять тисяч двісті тринадцять гривень 63 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова