Постанова № 22661719, 11.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3262/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретаріПоддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси», м. Горлівка

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000021533

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11.04.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 02.04.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» заявлено позов до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000021533 про сплату штрафу в розмірі 1673 грн. 18 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що штраф застосований за нормами Податкового кодексу України за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з датою виникнення боргу липень-вересень 2010 року, яке фактично було погашено своєчасно позивачем протягом встановлених строків, що підтверджується платіжними дорученнями, однак у 2010 році сплачені кошти неправомірно було перерозподілено податковим органом на сплату податкових зобов'язань інших податкових періодів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, та посилається на порушення позивачем граничних термінів сплати орендної плати за землю. Крім цього, представник відповідача посилається на пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який чітко визначає обовязок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 24653403, знаходиться на податковому обліку в Горлівській обєднаній державній податковій інспекції.

20 лютого 2012 року відповідачем була здійснена документальна невиїзна перевірка щодо своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, за наслідками якої складений акт перевірки № 485/15-3/24653403 (надалі акт перевірки).

На підставі даного акту перевірки відповідачем 29 лютого 2012 року було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000021533, яким застосований штраф у розмірі 20% в сумі 1673 грн. 18 коп. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 502 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 8365 грн. 93 коп.

Правовою підставою застосування штрафу відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні визначені норми пункту 287.3 статті 287, статті 126 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що позивачем в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за червень 2010 року зі строком сплати до 30 липня 2010 року, за липень 2010 року зі строком сплати до 30 серпня 2010 року, за серпень 2010 року зі строком сплати до 30 вересня 2010 року, фактично сплачено 14 грудня 2011 року, 21 грудня 2011 року, 26 грудня 2011 року, 29 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що на виконання судового рішення були стягнуті з рахунку позивача в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю кошти в сумі 1385 грн. 79 коп. (меморіальний ордер від 21 грудня 2011 року), в сумі 722 грн. (меморіальний ордер від 14 грудня 2011 року), в сумі 40 грн. 06 коп. (меморіальний ордер від 29 грудня 2011 року), а також платіжним дорученням від 26 грудня 2011 року позивачем були сплачені податкові зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2011 року в сумі 7614 грн. 06 коп.

Згідно з Прикінцевими положеннями Податковий кодекс України набирає чинності з 1 січня 2011 року, отже його норми регулюють правовідносини, що виникли з 1 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши норми статті 126 Податкового кодексу України, суд зазначає, що штраф застосовується до платника податків у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, що є відсутнім у даній справі, оскільки спір стосується податкових зобов'язань 2010 року.

28 січня 2010 року позивачем до податкового органу була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, якою визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 7614 грн. 05 коп. щомісячно. Судом встановлено, що податкові зобов'язання з орендної плати за землю за червень, липень, серпень 2010 року сплачені позивачем своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями від 15 липня 2010 року № 301, від 27 серпня 2010 року № 390, від 28 вересня 2010 року № 469. Однак, сплачені позивачем кошти у 2010 році були спрямовані податковим органом на погашення узгоджених податкових зобов'язань інших податкових періодів в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який був чинним до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи, що дата виникнення узгоджених податкових зобов'язань, відбулася під час дії Закону № 2181, суд дійшов висновку щодо застосування в межах спірних правовідносин норм Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що відповідач не мав права скерувати кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями від 15 липня 2010 року № 301, від 27 серпня 2010 року № 390, від 28 вересня 2010 року № 469 на погашення податкових зобов'язань червня-серпня 2010 року, в рахунок сплати податкових зобовязань та податкового боргу інших податкових періодів. Суд не приймає посилання представника відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що на момент здійснення платежів 14, 21, 26, 29 грудня 2011 року податкового боргу з орендної плати за землю за червень, липень, серпень 2010 року у позивача не існувало, внаслідок чого направлення сплачених позивачем коштів в його погашення є неправомірним.

Суд не приймає посилання відповідача на пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Такий обовязок у податкового органу виник після набрання чинності Податковим кодексом України. Як вже зазначалося, на момент подання декларації та оплати самостійно визначеного податкового зобовязання діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким не передбачено обовязку чи права податкового органу щодо зміни призначення платежу та погашення боргу згідно черговості його виникнення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосований штраф, та правомірність застосування до спірних правовідносин як норм Закону № 2181, так і норм Податкового кодексу України, відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України. Оскільки за нормами діючого законодавства з оподаткування рішення податкового органу визнаються недійсними, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 року № 0000021533 про сплату штрафу в розмірі 1673 грн. 18 коп. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 29 лютого 2012 року № 0000021533, яким застосований штраф у розмірі 1673 грн. 18 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 квітня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 13 квітня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.