Постанова № 22660909, 10.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. справа № 2а/0570/3057/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. від 16.03.2012 року б/н

від відповідача ОСОБА_2 довір. від 29.12.2011 року № 05/29/1241

розглянувши позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька

про стягнення заборгованості в сумі 6430 грн. 29 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення суми витрат по виплаті пенсій, призначених у звязку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 6430 грн. 29 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що Пенсійний фонд не зобовязаний нести витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки ці витрати покладені на Фонд соціального страхування та невідшкодування таких сум порушує права Пенсійного Фонду.

Вказує на те, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме, сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01.04.2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії, зокрема, пенсії у звязку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, відповідно до пункту 2 якого відшкодуванню, зокрема, підлягають суми витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

УПФУ України в Пролетарському районі м. Донецька виплачена зазначена пенсія ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі 6430 грн. 29 коп., але відповідачем не прийняті до відшкодування суми таких витрат.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з Фонду соціального страхування суму витрат по виплаті пенсій в зазначеному розмірі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставніть та зазначив, що потерпілі, які отримали каліцтво або профзахворювання за межами України не є застрахованими особами в Україні та за них не сплачувались страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фрнду є нецільовим використанням, крім того сума, яку просить стягнути позивач, складається в тому числі з витрат по виплаті державної адресної допомоги, відшкодування якої не передбачене чиним законодавством.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовної заяви відмовити.

У судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовної заяви заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просив в задоволенні позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за період 01.10.2011 року по 31.01.2012 року нараховані суми, що підлягають відшкодуванню по виплаченим пенсіям у звязку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та направлені на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька не прийняті до заліку акти щомісячної звірки по особових справах ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві:

1) ОСОБА_5 в сумі 3215 грн. 20 коп., а саме:

- за жовтень 2011 року в сумі 790 грн. 20 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 150 грн.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 1 грн. 19 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 634 грн.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 01 коп.;

- за листопад 2011 року в сумі 790 грн. 19 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 150 грн.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 1 грн. 19 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 634 грн.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн.;

- за грудень 2011 року в сумі 806 грн. 32 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 150 грн.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 1 грн. 18 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 650 грн.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 14 коп.;

- за січень 2012 року в сумі 828 грн. 49 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 150 грн.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 1 грн. 18 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 672 грн.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 31 коп.;

2. ОСОБА_4 в сумі 3215 грн. 19 коп., а саме:

- за жовтень 2011 року в сумі 790 грн. 19 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 104 грн. ;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 0 грн. 83 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 679 грн. 01 коп.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 36 коп.;

- за листопад 2011 року в сумі 790 грн. 19 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 104 грн. 99 коп.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 0 грн. 83 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 679 грн. 01 коп.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 36 коп.;

- за грудень 2011 року в сумі 806 грн. 32 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 104 грн. 99 коп.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 0 грн. 83 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 695 грн. 01 коп.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 49 коп.;

- за січень 2012 року 828 грн. 49 коп., в тому числі:

а) основний розмір пенсії в сумі 104 грн. 99 коп.;

б) витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 0 грн. 83 коп.;

в) державна адресна допомога в сумі 717 грн. 01 коп.;

г) витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 5 грн. 66 коп.; (а.с. 6).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, згідно актів від 15.08.1973 року №37, від 28.10.1988 року № б/н підтверджені нещасні випадки на виробництві стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5(а.с. 13-19).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути суму витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 6430 грн. 29 коп.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно ст. 8, ст. 10, ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами і організаціями та громадянами на заходи соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій призначених у звязку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивачем виплачені пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у звязку з нещасним випадком на виробництві, які трапились за межами території України, та відповідач не прийняв до заліку суму витрат на виплату та доставку таких пенсій в розмірі 1028 грн. 02 коп.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових взносів підприємств, на яких ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з аб. 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.

Згідно ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Як вбачається з зазначеної норми Закону, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву в частині стягнення сум витрат на виплату та доставку пенсій інвалідності в сумі 1028 грн. 02 коп., такою, що підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування державної адресної допомоги, суд враховує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

За своєю суттю адресна допомога форма соціальної допомоги, яку держава надає персонально малозабезпеченим працездатним чи непрацездатним громадянам, враховуючи потреби конкретної людини. «Адресність» допомоги полягає в тому, що її отримує конкретна людина, яка має право на неї відповідно до встановлених законодавством критеріїв і довела це право через надання відповідних документів. Адресність забезпечує ефективність допомоги.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 встановлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Тобто, фактично вказаною постановою встановлена доплата до мінімального розміру пенсії шляхом надання адресної допомоги.

Згідно пункту 4 вказаної постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Порядок визначення розміру щомісячних страхових виплат визначається статтею 34 цього Закону, якою передбачено, зокрема, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що виплата щомісячної адресної державної допомоги не входить до переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом страхування від нещасних випадків на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Тобто, з положень статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом прямо не передбачений обовязок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати Пенсійному фонду витрати, повязані з виплатою державної адресної допомоги.

Згідно пункту 4 вищевказаного Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно - правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду в виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, зазначеним Порядком визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фонду страхування від нещасних випадків і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду, відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату і доставку.

Нормами Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким не передбачене здійснення виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії за рахунок коштів Фонду.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні позовної заяви в частині стягнення сум державної адресної допомоги.

В розумінні норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат у справі не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань країни Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення суми витрат по виплаті пенсій, призначених у звязку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 6430 грн. 29 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Пролетарському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі ( ЄДРПОУ 21955468, р/р 256093012008) витрати, повязані з виплатою пенсій по інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в сумі 1028 грн. 02 коп.

В задоволенні іншої частини позовної заяви відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 10.04.202 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.