Рішення № 22645451, 12.04.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2012 р.Справа № 5013/130/12Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК"

про стягнення 852,55 грн.

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 22.06.11;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" 11 079,93 грн. заборгованості за договором поставки № 868 від 22.12.2010р., з яких 10 227,38 грн. основного боргу, 678,69 грн. пені, 132,95 грн. 3% річних, 40,91 грн. інфляційних збитків, а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2012 р. порушено провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.03.2012 р., зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору матеріали.

До прийняття рішення по справі 15.03.2012 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, пояснюючи тим, що відповідач сплатив основний борг у розмірі 10 227,38 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 852,55 грн. заборгованості за договором поставки № 868 від 22.12.2010р., із яких 678,69 грн. пені, 132,95 грн. 3% річних, 40,91 грн. інфляційних збитків, а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2012 розгляд справи відкладено до 12.04.2012.

Ухвала про порушення провадження по справі від 20.02.2012 надіслана за адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК", яка зазначена у позовній заяві та підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зробленого за електронним запитом господарського суду від 20.02.2012 за № 13090264: 27641 Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 3.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 15.03.2012 також надіслана на зазначену адресу місцезнаходження відповідача.

Втім, на адресу господарського суду підприємством зв'язку повернуто ухвалу від 20.02.2012 р. з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання", що надсилалася на зазначену адресу відповідача. Відповідач не надав суду інформації щодо його поштової адреси.

Згідно приписів частини першої ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи вказані ухвали суду за адресою місця проживання відповідача, що значиться у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вважається, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи вручені відповідачу належним чином.

До суду не надходило відзиву на позовну заяву.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДНК" (Покупець) укладений договір поставки № 868 від 22.12.2010 р. (далі - Договір).

У відповідності до предмета Договору Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити алкогольні і безалкогольні напої (далі - товар) в асортименті, партіями відповідно до накладних, на умовах діючого Договору.

Покупець зобов'язався оплатити кожну партію товару, не пізніше 45 календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії товару являється дата його фактичного отримання, зазначена Покупцем в підписаній сторонами витратній накладній. У випадку відсутності відмітки Продавця на екземплярі витратної накладної Постачальника про дату фактичного отримання товару, датою поставки являється дата, зазначена в такій накладній печатким способом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 р.

У обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Кримська водочна компанія" посилається на те, що ним здійснено постачання товару ТОВ "ДНК" за його замовленням.

Протягом травня-червня 2011 року Продавець передав уповноваженим особам Покупця товар за видатковими накладними № РН-43-015307 від 28.05.2011 року на суму 2828,16 грн., № № РН-43-015999 від 04.06.2011 року на суму 1697,40 грн., № РН-43-016611 від 11.06.2011 року на суму 2594,58 грн., № РН-43-017379 від 18.06.2011 року на суму 3354,36 грн., № РН-43-018056 від 25.06.2011 року на суму 1905,06 грн. на підставі листів на одержання продукції уповноваженими особами з зразками їх підписів, виданими згідно п. 13 наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" (а.с. 10-17).

У відповідності до акта звірки взаєморозрахунків від 1 жовтня 2011 року, складеного та підписаного повноважними особами сторін, станом на 1 жовтня 2011 року заборгованість ТОВ "ДНК" станом на 1 жовтня 2011 року становила 15 227,38 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, заборгованість станом на 07.02.2012 року становила 10 227,38 грн.

15.03.12 до вирішення спору по справі позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України з тих причин, що відповідач 20.02.12 сплатив основний борг у розмірі 10 227,38 грн., тобто борг був сплачений після подання позивачем позову. Дана обставина підтверджується банківською випискою від 20.02.12.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1, у випадку прострочення строків оплати продукції Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Також в силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно розгорнутого розрахунку позивачем обчислена пеня за прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, окремо по кожній видатковій накладній.

Отже, позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки, яка нарахована у спосіб, що відповідає способу нарахування пені. Порядок нарахування та розмір пені відповідає умовам договору та правилам ст. 232 та частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

Таким чином, загальний розмір пені складає 678,69 грн. за період прострочення платежу з 09.08.2011 року по 14.01.2012 року, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 132,95 грн. 3% річних, 40,91 грн. інфляційних збитків.

Відповідно обґрунтованого розгорнутого розрахунку на суму боргу за вказаний період прострочення платежів позивач правомірно обчислив три проценти річних, що становлять суму 132,95 грн., та інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції, що становлять суму 40,91 грн.

З огляду на викладене вище позовні вимоги про стягнення 132,95 грн. 3% річних, 40,91 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов про стягнення пені в розмірі 678,69 грн., трьох процентів річних у розмірі 132,95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 40,91 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Отже, згідно приписів частини другої ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1609,50 грн. покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, основну суму заборгованості відповідач сплатив після подання позову до нього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов про стягнення пені в розмірі 678,69 грн., трьох процентів річних у розмірі 132,95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 40,91 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 3, ідентифікаційний код 32324866) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19, ідентифікаційний код 36499654) пеню в розмірі 678,69 грн., три проценти річних у розмірі 132,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 40,91 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 17.04.12