Постанова № 22642461, 20.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. справа № 2а-0870/536/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі №2а-0870/536/11 за позовом закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про визнання протиправним та сковування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат»»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2010р. №0000830804, від 16.07.2010р. №0000840804, від 28.10.2010р. №0001180804, від 28.10.2010р. №4884/10/25-020. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем невірно застосовано Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», внаслідок чого відповідачем не визнається факт отримання позивачем послуг за зовнішньоекономічним контрактом, які оплачені позивачем, що з огляду на акт перевірки, стало підставою для застосування штрафних санкцій за порушення ст..2 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що оскарженні рішення є законними та обґрунтованими, з огляду на порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягає у не отриманні послуг за імпортними операціями після їх оплати та порушення вимог Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в частині не декларування валютних цінностей, що належать резиденту України та перебувають за її межами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що факт надання нерезидентом послуг, які визначені зовнішньоекономічним контрактом, підтверджується відповідними первинними документами, зокрема Актами виконаних робіт, які надавалися позивачем до перевірки. Операції зняті обслуговуючим банком з валютного контролю, що свідчить про виконання сторонами умов зовнішньоекономічного контракту. Тобто, вказані обставини свідчать про відсутність порушень позивачем вимог законодавства, що регулює правовідносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у звязку з чим у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування спірних штрафних санкцій.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.02.2010 р. по 25.06.2010 року посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя та ДПА у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складений акт від 05.07.2010 року №246/08-04/00373847.

В акті перевірки, зокрема, зроблено висновок про порушення ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»вимог ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст..9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. №15-93, а саме порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, 23.03.2009р. ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»укладено з компанією «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія, договір №01/09 LD AT про транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів. Предметом договору є Клієнт доручає, а Експедитор за його дорученням та за його рахунок надає послуги по організації та забезпеченню перевезення вантажів залізничним транспортом, надає додаткові послуги, повязані з перевезенням на території України, у т.ч. забезпечує необхідною кількістю залізничних цистерн.

На виконання умов договору, протягом квітня-серпня 2009 року, ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»перерахувало оплату на користь нерезидента у загальній сумі 52781,57 доларів США.

Граничний термін отримання послуг за зовнішньоекономічним контрактом є 16.02.2010р.

Під час проведення перевірки підприємством надано залізничні накладні, в яких значиться відправником та платником ТОВ «Дельта Віл мар СНД». В той же час, в ході проведення перевірки не надано жодного документу з підтвердження того, що Компанія «Альфа Трейдінг ЛТД здійснювала експедиторські послуги на користь ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».

У звязку з тим, що ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»до актів виконаних робіт, під час проведення перевірки, не надано документів, які б свідчили про фактичні надані послуги нерезидентом - компанією «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія за договором №01/09 LD AT від 23.03.2009р., податковим органом встановлено порушення ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині безпідставного перерахування валютних коштів на користь нерезидента компанії «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія.

На підставі проведеної перевірки та складеного акту СДПІ прийнято рішення №0000830804 від 16.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 168 462, 19 грн. та №0000840804 від 16.07.2010 рок про сплату штрафної санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України у розмірі 340, 00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПА у Запорізькій області від 26.10.2010р. №4884/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін рішення СДПІ від 16.07.2010р. №0000830804 на суму 168 462,19грн., а рішення СДПІ від 16.07.2010р. №0000840804 на суму 340,0грн. скасовано в частині зайво застосованої штрафної санкції у розмірі 170,00грн.

01 листопада 2010 року на адресу ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»СДПІ направлено нові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»від 28.10.2010р.: №0001180804 на суму 168 462,19грн. та 4884/10/25-020 на суму 170,0грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є доведеним, у звязку з чим застосування штрафних санкцій, відповідно до ст..4 названого Закону, є правомірним. Такі висновки суду обґрунтовані тим, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, які б свідчили про надання підприємству послуг за зовнішньоекономічним контрактом саме стороною договору нерезидентом компанією «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковим органом не заперечується факт надання позивачу транспортно-експедиційних послуг, які обумовлено договором №01/09 LD AT від 23.03.2009р., а саме факт перевезення вантажу з морського порту та його отримання на станції призначення одержувачем ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат». Вказані обставини підтверджуються наданими до перевірки залізничними накладними.

Не заперечується податковим органом і факт надання позивачем до перевірки Актів виконаних робіт, які підписано ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»та компанією «Альфа Трейдінг ЛТД»та які свідчать про виконання сторонами умов зовнішньоекономічного контракту №01/09 LD AT від 23.03.2009р. Відносно складення вказаних Актів виконаних робіт та відповідність їх вимогам ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податковим органом зауважень висловлено не було.

Натомість, позиція податкового органу у спірних правовідносинах полягає у тому, що надані до перевірки залізничні накладні, у яких відправником вантажу значиться ТОВ «Дельта Вілмар СНД», не свідчать про те, що послуги за зовнішньоекономічним контрактом надано нерезидентом компанією «Альфа Трейдінг ЛТД», на користь якого оплачені такі послуги у розмірі 52781,57 доларів США. З цих підстав, СДПІ робить висновок про порушення позивачем ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині безпідставного перерахування валютних коштів на користь нерезидента компанії «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія.

З такими висновками податкового органу погодитись не можливо з наступних підстав.

Відповідно до ст..9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»у разі залучення експедитором до виконання його зобовязань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Тобто, чинним законодавством передбачено можливість виконання експедиторських послуг, як самим Експедитором стороною зобовязання, так і іншою особою, якою залучено Експедитором до виконання своїх зобовязань.

ТОВ «Дельта Вілмар СНД», яке вказане у залізничних накладних як «Відправник», фактично є особою, яку експедитор - компанія «Альфа Трейдинг ЛТД»залучив договору про надання послуг. Уклавши договір з ТОВ «Дельта Вілмар СНД»від свого імені, експедитор «Альфа Трейдинг ЛТД»діяв за дорученням клієнта і вантажовласника в одній особі ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат». Уклавши від свого імені договір з Одеською залізницею на перевезення вантажів ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ТОВ «Дельта Вілмар СНД»фактично діяло за дорученням «Альфа Трейдинг ЛТД», тобто виступав експедитором в межах договору з «Альфа Трейдинг ЛТД», у звязку з цим саме ТОВ «Дельта Вілмар СНД»зазначений у залізничній накладній у графі «Відправник»як експедиторська організація, яка відправляла вантаж ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».

Як зазначено вище, позиція податкового органу полягає у тому, зо позивачем до перевірки не надано документів, які б свідчили про надання підприємству послуг саме компанією «Альфа Трейдинг ЛТД»в межах договору №01/09 LD AT від 23.03.2009р.

Між тим, первинні документи, які підписані між Експедитором (Компанія «Альфа Трейдинг ЛТД»та третіми особами (ТОВ «Дельта Вілмар СНД»), залученими до виконання зобовязань за договором про транспортно-експедиторське обслуговування, не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку (на якому ґрунтуються податковий та інші обліки) господарських операцій для ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», сторони за договором про транспортно-експедиторське обслуговування. Вказані документи мають значення лише для компанії «Альфа Трейдинг ЛТД»та для третіх осіб, які мали з нею взаємовідносини.

В той же час, з метою всебічного зясування обставин справи, позивачем надавалися до суду першої інстанції копії первинних документів, які свідчать про взаємовідносини між компанією «Альфа Трейдинг ЛТД»та ТОВ «Дельта Вілмар СНД»та з яких вбачається, що ТОВ «Дельта Вілмар ЛТД»було залучено компанією «Альфа Трейдинг ЛТД»саме для виконання своїх зобовязань за договором про транспортно-експедиторське обслуговування. Вказані документи не були прийняті судом першої інстанції до уваги з тих підстав, що їх не було надано позивачем до перевірки. Між тим, суд не врахував того, що позивач не зобовязаний мати первинні документи, які не стосуються його господарської діяльності. Як вказано вище, такі документи стосуються лише взаємовідносин компанії «Альфа Трейдинг ЛТД»та ТОВ «Дельта Вілмар ЛТД».

Отже, встановлені судом обставини свідчать про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог законодавства, що регулює правовідносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім цього, про відсутність порушень позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»свідчить і Лист обслуговуючого банку (ПАТ КБ «Приватбанк») від 16.07.2010р., у якому вказано про зняття банком з валютного контролю операцій за зовнішньоекономічним контрактом №01/09 LD AT від 23.03.2009р. у звязку з його виконанням.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, що став підставою для прийняття відповідачем спірних рішень про застосування штрафних санкцій, порушення позивачем ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», полягає у безпідставному перерахування валютних коштів на користь нерезидента компанії «Альфа Трейдінг Лтд», Малайзія.

Між тим, вказана норма права не передбачає такого правопорушення, як безпідставне перерахування валютних коштів нерезиденту. Стаття 2 Закону визначає строки виконання імпортних операцій, у звязку з чим посилання СДПІ на вказану норму права є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у звязку з чим підлягають скасуванню як протиправні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»- задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі №2а-0870/536/11 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2010 року №0000830804, від 16 липня 2010 року №0000840804, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 170грн., від 28 жовтня 2010 року №0001180804, від 28 жовтня 2010 року №4884/10/25-020 визнати протиправними та скасувати.

Постанова суд апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк