Постанова № 22630483, 05.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

05 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/928/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Ткачук В.О.

позивача: Кучера В.П., Петрунько Н.А.

відповідача: Кубика М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватне акціонерне товариство "Тульчинміжрайагротехсервіс"

до: державної податкової інспекції у Тульчинському районі

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Тульчинміжрайагротехсервіс" з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Тульчинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.11.2011 року державною податковою інспекцією в Тульчинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451600 форми "Ш", згідно якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 4552 грн. зобовязано товариство сплатити штраф у розмірі 455,20 грн.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що товариством зазначений платіж по самостійно визначеним зобовязанням по податку на додану вартість за вересень 2011 року був поведений вчасно платіжним дорученням № 385 від 27.10.2011 року по строку сплати до 30.10.2011 року на суму 4552 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" зареєстроване Тульчинською районною державною адміністрацією 01.06.1995 року за № 209, ідентифікаційний код 0090228 та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Тульчинському районі з 01.06.1995 року.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 76 ПК України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Сковирою Т.В. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 252/16/00902228 від 03.11.2011 року про результати камеральної перевірки своєчасні сплати податку на додану вартість до бюджету, відповідно до якого відповідачем було встановлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість на загальну суму податкового зобовязання, яка сплачена з порушенням термінів сплати, в розмірі 4552 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 року форми "Ш" № 0000451600, згідно якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 4552 грн. зобовязано товариство сплатити штраф у розмірі 455,20 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно п. п. 14.1.179 ст. 14 ПК України, податкове зобовязання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

ПАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс", як вбачається з платіжного доручення № 385 від 27.10.2011 року, провело розрахунки по податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Позивач зазначає, що податкова інспекція зарахувала вищевказаний платіж в рахунок сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000252300 від 06.10.2011 року.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000252300 від 06.10.2011 року оскаржувалось позивачем в судовому порядку до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою суду від 30.11.2011 року в адміністративній справі № 2а/0270/4870/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000252300 від 06.10.2011 року.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що загальна сума в розмірі 4552 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 455,20 грн. підлягає сплаті позивачем в порядку ст. 126 ПК України, адже дана норма регулює випадок, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, а тому притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з тим, дослідивши виписку з рахунку, судом встановлено, що проплата податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 4552 грн. відбулась в повному обсязі 27.10.2011 року при встановленому терміну сплати до 30.10.2011 року.

Згідно абз. 1 п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Абзацом 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України, встановлено, що податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобовязання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобовязань платника податків; суму грошового зобовязання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення результатів господарської діяльності або відємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобовязання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобовязання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Ні з акту перевірки, ні з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не вбачається не дотримання встановлених вимог законодавства, у звязку з цим, жодних підстав для сплати нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000451600 від 22.12.2011 року зобовязання немає.

Враховуючи скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252300 від 06.10.2011 року та у звязку з цим відсутність будь-яких підстав платника для сплати нарахованого ним зобовязання в сумі 125193 грн., податковий орган протиправно зарахував сплачений своєчасно відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року платіж в сумі 4552 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті ПДВ в сумі 125193 грн. по строку сплати до 21.10.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд дійшов до висновку про те, що податковий орган під час визначення штрафних санкцій ПАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Тульчинському районі № 0000451600 від 22.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Тульчинміжрайагротехсервіс" судові витрати в сумі 107,30 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у Тульчинському районі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяАльчук Максим Петрович