Постанова № 22628694, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 р. Справа №2а-239/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 232 від 10.05.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі № 0000944001; № 0000954001 від 23.08.2011 року та № 0001424001 від 11.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ними у встановленому законом порядку було подано до відповідача декларації по податку на додану вартість за червень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка становить 700977 гривень. Відповідачем була проведена камеральна перевірка поданої ними звітності з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року, якою встановлено порушення при формуванні податкового кредиту за травень 2011 року та завищення бюджетного відшкодування за червень 2011 року на суму 20623 гривень з тих підстав, що податковий кредит був ними сформований за рахунок контрагентів, стан яких відрізняється від нуля. Вважає цей висновок відповідача протиправним, оскільки податковий кредит був ними сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих на виконання договорів щодо придбання товарів і послуг від контрагентів, які на час укладення угод були зареєстровані платниками податків на додану вартість. Товари та послуги за договорами були ними отримані та оплачені, а отже вважає висновок податкової інспекції щодо неправомірного формування ними податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування протиправним.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 03.02.2012 року, 17.02.2012 року, 28.02.2012 року та 13.03.2012 року не зявився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмових заперечень на позовну заяву від нього не надходило.

Суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на час проведення перевірки перебував на обліку платників податків в Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків м. Сімферополя та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію № 100336917 ( а.с. 48-50). Видами діяльності позивача в тому числі є виробництво верстатів, ремонт, технічно обслуговування та монтаж верстатів і т. ін.

20.07.2011 року ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» було подано до СДПІ в м. Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування, та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 700977 гривень.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1).

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена камеральна перевірка ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 307/40-01/20732066 від 08.08.2011 року (а.с. 10-18).

В ході проведення перевірки, згідно наказу ДПАУ від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» встановлено наступні відхилення:

-ПП «Ньютехнолоджи» стан платника «0»; відхилення 2038,40 гривень;

-ПП «Стандарт Сімферополь» стан «0»; відхилення 514,37 гривень;

-«АІС і КО» стан «0»; відхилення 114 гривень;

-ПП «Кримелектромонтаж», стан «0»; відхилення 14,88 гривень.

Таким чином, завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 2682 гривень, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, ряд. 20.2 розділ 111) на 2682 гривень.

За результатами аналізу наявної інформації щодо контрагентів, за рахунок яких сформовано податковий кредит ПАТ «фірма СЕЛМА» та відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлені наступні порушення:

По декларації з ПДВ за травень 2011 року:

ПП «Елітград» (стан платника 9) направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за рахунок цього контрагенту позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 3195,20 гривень. Розбіжності відсутні.

ПП «Савол» (стан платника 8) внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, за рахунок цього контрагенту позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 5947 гривень. Розбіжності відсутні.

ТОВ «Метизпромкомплект» (стан платника 23) місцезнаходження не встановлено, за рахунок цього контрагенту до складу податкового кредиту віднесено суму 11481 гривень. Розбіжності відсутні.

По декларації з ПДВ за червень 2011 року:

ПП «Савол» (стан платника 8) внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, за рахунок цього контрагенту позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ внесена сума 8334 гривні. Встановлено розбіжність на суму 5726 гривень.

ТОВ «Залізничне Машинобудування торговий дім Нововолинський Ливарний Завод» (стан платника 9) направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за рахунок цього контрагенту позивачем сформовано податковий кредит в сумі 2416,7 гривень. Розбіжності відсутні.

ПП «Елітград» (стан платника 9) направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за рахунок цього контрагенту позивачем сформовано податковий кредит в сумі 3416,7 гривень. Розбіжності відсутні.

У звязку з тим, що вищевказані контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням, зазначеним у податкових накладних, виданих ПАТ «Фірма СЕЛМА», тобто в податкові накладні внесені недостовірні дані щодо обовязкового реквізиту, передбаченого п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, а тому вони не можуть бути підставою для нарахування позивачеві податкового кредиту. На підставі цих встановлених під час камеральної перевірки обставин, податкова інспекція дійшла висновку, що сума ПДВ у розмірі 20623 гривень неправомірно включена ПАТ «Фірма СЕЛМА» до складу податкового кредиту травня 2011 року, а сума 14168 гривень неправомірно включена до складу податкового кредиту червня 2011 року.

На підставі вищевикладеного, у порушення пп. 14.1.18, пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п. 15.1 ст. 15, п. 200.17 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, платником податків завищено податковий кредит за червень 2011 року на загальну суму ПДВ 11158 гривень.

Таким чином, завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на 20623 гривень, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, 20.2, розділ 111) по декларації ПДВ за травень на 20623 гривні та завищенню бюджетного відшкодування за рахунок платника у банку (рядок 23.1) по декларації з ПДВ за червень 2011 року на суму 20623 гривні.

Згідно з декларації з ПДВ за червень 2011 року завищено суму податкового кредиту на 16850 гривень, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту (ряд. 19, 20.2, розділ 111) по декларації з ПДВ за червень 2011 року на 16850 гривень.

Позивач не погодився із висновками цього акту, направив 15.08.2011 року на адресу СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі заперечення до акту, з якими відповідач не погодився та 19.08.2011 року направив ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» висновок на заперечення (а.с. 19-25).

На підставі висновків акту камеральної перевірки, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення:

-№ 0000944001 від 23.08.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 20623 гривні та застосовані штрафні санкції в сумі 1 гривня (а.с. 7);

-№ 0000954001 від 23.08.2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року на 14296 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 1 гривня (а.с. 8).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку податкового органу про зменшення суми відємного значення з податку на додану вартість, зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість є формування позивачем податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, щодо місцезнаходження за юридичною адресою яких в податкової інспекції маються сумніви або їх місцезнаходження не встановлено, а також не включення контрагентами позивача до своїх податкових зобовязань суми ПДВ, яка в свою чергу включена ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до податкового кредиту.

Позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями рішеннями, за результатами оскарження рішенням ДПА в АР Крим від 31.10.2011 року його скарга була задоволена частково; податкове повідомлення рішення № 0000954001 від 23.08.2011 року скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1 гривня, а в інший частині скарга залишена без задоволення (а.с. 26-33).

У звязку з цим, 11.11.2011 року Спеціалізованою державною інспекцією по роботі з великими платниками податків було винесено нове податкове повідомлення рішення № 0001424001, яким ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року на 14296 гривень (а.с. 9).

Повторна скарга позивача рішенням Державної податкової служби України від 06.12.2011 року була залишена без задоволення (а.с. 34-42).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за червень 2011 року за рахунок контрагентів ПП «Савол» (невідповідність 8334 гривень); ТОВ «Залізниче машинобудування» (невідповідність 2416,70 гривень); ПП «Елітград» (невідповідність 3416,70 гривень); ТОВ «Аіс і Ко» (невідповідність 114 гривень); ПП «Кримелектромонтаж» (невідповідність 14,88 гривень) та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2011 року за рахунок контрагентів позивача ПП «Елітград» (невідповідність на 3195,20 гривень) ПП «Савол» (невідповідність на 5947 гривень), ТОВ «Метизпромкомплект» (невідповідність на 11481 гривень); ПП «Савол» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.03.2011 року між позивачем та приватним підприємством «Савол» було укладено договір постачання № 80-11, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити продукцію виробничо технічного призначення, а покупець зобовязався прийняти та сплатити товар (а.с. 77-79).

На виконання цього договору, ПП «Савол» було поставлено, а позивачем отримано продукцію загальною вартістю 34356 гривень, в тому числі ПДВ 5726 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС -02490 від 17.06.2011 року та витратною накладною № 121 від 17.06.2011 року (а.с. 86,87).

17.06.2011 року ПП «Савол» позивачу була видана податкова накладна № 121 від 17.06.2011 року на загальну суму 34356 гривень, в тому числі ПДВ 5726 гривень (а.с. 88).

Кошти за отриманий товар, включаючи податок на додану вартість були перераховані позивачем постачальнику з 13 по 26.07.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 2407 на загальну суму 10926 гривень, в тому числі ПДВ 1821 гривня; № 2257 від 18.07.2011 року на загальну суму 6000 гривень, в тому числі ПДВ 1000 гривень; № 2481 від 19.07.2011 року на загальну суму 5478 гривень, в тому числі ПДВ 913 гривень; № 2544 від 21.07.2011 року на загальну суму 6000 гривень, в тому числі ПДВ 1000 гривень; № 2323 від 26.07.2011 року на загальну суму 5952 гривень, в тому числі ПДВ 992 гривні, а всього 34356 гривень, в тому числі ПДВ 5726 гривень (а.с. 89-93).

Також, 10.06.2011 року ПП «Савол» було поставлено позивачеві товар на суму 5208 гривень, в тому числі ПДВ 868 гривень, згідно приходної накладної № ФС-02289 та витратної накладної № 54, а також товар на суму 10440 гривень, в тому числі ПДВ 1740 гривень, що підтверджується накладними № ФС-02292 та № 55 (а.с. 188,189,192,193).

10.06.2011 року ПП «Савол» видало позивачу податкові накладні № 54 на загальну суму 5208 гривень, в тому числі ПДВ 868 гривень та податкову накладну № 55 на загальну суму 10440 гривень, в тому числі ПДВ 1740 гривень (а.с. 190, 194).

Отриманий товар був позивачем оплачений 24 червня 2011 року, згідно платіжного доручення № 1962 та 21 червня 2011 року, згідно платіжного доручення № 1889 (а.с. 191,195).

Вказана сума ПДВ по контрагенту ПП «Савол» була віднесена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9005101619 від 20.07.2011 року рядок 193 8334 гривні.

Також 24.05.2011 року позивачем було отримано від ПП «Савол» продукцію на суму 4122 гривні, з яких ПДВ складає 687 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-01997 та витратною накладною № 55 від 24.05.2011 року (а.с. 125, 126).

24.05.2011 року ПП «Савол» позивачу була видана податкова накладна № 55 від 24.05.2011 року на загальну суму 4122 гривні, в тому числі ПДВ 687 гривень, сума за якою була оплачена 30.05.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1855 (а.с. 127,128).

Також 24.05.2011 року позивачем від ПП «Савол» було отримано товар на суму 25080 гривень, з яких ПДВ складає 4180 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-01996 та витратною накладною № 53 (а.с. 129,130).

24.05.2011 року позивачу була видана податкова накладна № 53 на загальну суму 25080 гривень, в тому числі ПДВ 4180 гривень (а.с. 131).

Отримання цього товару також було оплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 1950 від 07.06.2011 року на загальну суму 10000 гривень, в тому числі ПДВ 1666,67 гривень; № 1760 від 09.06.2011 року на загальну суму 9000 гривень, в тому числі ПДВ 1500 гривень; № 1811 від 10.06.2011 року на загальну суму 6080 гривень, в тому числі ПДВ 1013,33 гривень (а.с. 132-134).

Крім того, 24.05.2011 року позивачем від ПП «Савол» було отримано товар на загальну суму 6480 гривень, з яких ПДВ складає 1080 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-01992 від 24.05.2011 року та витратною накладною № 54 від 24.05.2011 року (а.с. 135,136).

24.05.2011 року ПП «Савол» позивачеві було видано податкову накладну № 54 на загальну суму 6480 гривень, в тому числі ПДВ 1080 гривень (а.с. 137).

Оплата товару разом із ПДВ підтверджується платіжним дорученням № 61 від 16.01.2012 року на загальну суму 6480 гривень, в тому числі ПДВ 1080 гривень (а.с. 138).

Сума ПДВ включена до декларації з ПДВ ПАТ «Електромашинобудівний завод Фірма СЕЛМА» до складу податкового кредиту з ПДВ згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9004290090 від 20.06.2011 року рядок 145 5947 гривень.

Приватне підприємство «Савол» є юридичною особою, на момент укладення угод з позивачем та поставки товарів був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 80-82). Згідно інформації з офіційного сайту Державної податкової служби України, його свідоцтво платника ПДВ було анульоване лише 20.07.2011 року (а.с. 181).

Стосовно взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Елітград» суд зазначає наступне:

24.05.2011 року між ПП «Елітград» та ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» було укладено договір поставки № 182\1, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця товар в асортименті та за кількістю, встановленими договором, а покупець зобовязався прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму (а.с. 65).

На виконання умов цього договору, ПП «Елітград» було поставлено позивачеві в травні 2011 року, а ним отримано товар загальною вартістю 3294 гривень, в тому числі ПДВ 549 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-02033 від 30.05.2011 року та видатковою накладною № РН-0000127 від 23.05.2011 року (а.с. 112, 113).

23.05.2011 року ПП «Елітград» позивачеві було видано податкову накладну № 83 на загальну суму 3294 гривень, в тому числі ПДВ 549 гривень (а.с. 114).

Отримання цього товару було позивачем оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями № 1364 від 18.05.2011 року на загальну суму 1098 гривень, в тому числі ПДВ 183 гривні та № 1859 від 30.05.2011 року на загальну суму 2196 гривень, в тому числі ПДВ 366 гривень (а.с. 115,116).

Також на виконання договору постачання ПП «Елітград» було поставлено позивачеві , а ним отримано товар на суму 555,60 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-01877 від 24.05.2011 року та видатковою накладною № РН-0000090 від 18.05.2011 року (а.с. 117,118).

17.05.2011 року ПП «Елітград» було видано позивачу податкову накладну № 49 на загальну суму 555,60 гривень, в тому числі ПДВ 92,60 гривень (а.с. 119).

Оплата за цей товар була здійснена 17.05.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1684 (а.с. 120).

Також 31.05.2011 року позивачеві було поставлено ПП «Елітград» товар на суму 15321,60 гривень, з яких ПДВ складає 2553,60 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-02129 та видатковою накладною № РН-0000217 (а.с. 121,122).

31.05.2011 року позивачу ПП «Елітград» було видано податкову накладну № 135 на загальну суму 15321,60 гривень, в тому числі ПДВ 2553,60 гривень (а.с. 123).

Оплата за цією накладною була здійснена 02.06.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1666 (а.с. 124).

По декларації з ПДВ за травень 2011 року позивачем було внесено до складу податкового кредиту за рахунок цього контрагенту суму у розмірі 3195,20 гривень, згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9004290090 від 20.06.2011 року рядок 205.

В червні 2011 року ПП «Елітград» було поставлено позивачеві товар на суму 15628,80 гривень, в тому числі ПДВ 2604,80 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-02450 та видатковою накладною № РН-0000445 від 30.06.2011 року (а.с. 98,99).

30.06.2011 року ПП «Елітград» було видано позивачеві податкову накладну № 112 на загальну суму 15628,80 гривень, в тому числі ПДВ 2604,80 гривень (а.с. 100).

Оплата товару була здійснена ПАТ Електромашинобудівний завод Фірма «СЕЛМА» також 30.06.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2258 (а.с. 101).

Також 14.06.2011 року ПП «Елітград» було поставлено позивачу продукцію на суму 4871,52 гривні, в тому числі ПДВ 811,92 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-02219 та видатковою накладною № РН-0000296 від 14.06.2011 року (а.с. 102,103).

14.06.2011 року ПП «Елітград» було видано позивачу податкову накладну № 55 на загальну суму 4871,52 гривні, в тому числі ПДВ 811,92 гривень, оплата якої була здійснена 10.06.2011 року, згідно платіжного доручення № 1788 (а.с. 104,105).

Сума ПДВ по взаємовідносинах з цим контрагентом було віднесена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9005101619 від 20.07.2011 року рядок 249 3416,7 гривень.

Приватне підприємство «Елітград» є зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію платником ПДВ, а також інформацією офіційного сайту Державної податкової служби України, відповідно до якої це свідоцтво до цього часу не анульоване (а.с. 66-68, 183).

Стосовно взаємовідносин позивача в травні 2011 року з ТОВ «Метизпромкомплект» суд зазначає наступне:

28.04.2011 року між ТОВ «Метизпромкомплект» та позивачем було укладено договір купівлі продажу № 280411С, відповідно до умов якого продавець зобовязався продати покупцю товар, а покупець зобовязався здійснити прийом та оплату заказаного товару в строки, передбачені цим Договором (72-74).

На виконання умов цього Договору, ТОВ «Метизпромкомплект» було поставлено в травні 2011 року товар на загальну суму 68886 гривень, в тому числі ПДВ 11481 гривня, що підтверджується приходною накладною № ФС-01730 від 13.05.2011 року та видатковою накладною № 9 від 04.05.2011 року (а.с. 139,140).

04.05.2011 року ТОВ «Метизпромкоплект» було видано позивачу податкову накладну № 9 на загальну суму 68886 гривень, в тому числі ПДВ 11481 гривня, яка була оплачена 04.05.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1121 (а.с. 141,142).

Сума ПДВ по цьому контрагенту була включена до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду, згідно Додатку 5 до декларації з ПДВ № 9004290090 від 20.06.2011 року рядок 165 11481 гривень.

ТОВ «Метизпромкомплект» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та на момент поставки позивачеві товарів мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке було анульоване згідно даних офіційного сайту Державної податкової служби України лише 08.09.2011 року (а.с. 75,76, 179).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Залізничне Машинобудування торговий дім Нововолинський Ливарний Завод» суд зазначає, що між ними в червні 2011 року було укладено усний договір купівлі продажу, на виконання якого позивачеві було поставлено товар загальною вартістю 14500 гривень, в тому числі ПДВ 2416,67 гривень та ним отримано, що підтверджується приходною накладною № ФС-02443 від 21.06.2011 року та накладною № 324 від 10.06.2011 року (а.с. 94,95).

14.06.2011 року ТОВ «Залізмашбуд-Торговий дім НЛЗ» було видано позивачу податкову накладну № 324 на загальну суму 14500 гривень, в тому числі ПДВ 2416,67 гривень (а.с. 96). Отримання товару за цією накладною також було оплачено позивачем 14.06.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1988 (а.с. 97).

За рахунок цього контрагенту позивачем віднесена до складу податкового кредиту сума ПДВ відповідного періоду, згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9005101619 від 20.07.2011 року, рядок 204 2416,7 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничне машинобудування торговий дім Нововолинський ливарний завод» зареєстровано в Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та на момент поставки позивачу товарів було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом, яке було анульоване лише 30.06.2011 року згідно інформації офіційного сайту Державної податкової служби України (а.с. 83,84,180).

Також в червні 2011 року позивачем було укладено договір про надання послуг з приватним підприємством «Аіс і КО», яким йому було надано послуги з прийому і зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп, про що 30.06.2011 року було складено акт здачі прийняття робіт (надання послуг), підписаний представниками обох субєктів господарювання, згідно якому вартість наданих послуг склала 684 гривні, в тому числі ПДВ 114 гривень (а.с. 106-1).

23.06.2011 року ПП «Аіс і КО» було видана податкова накладна № 1068 на загальну суму 684 гривні, в тому числі ПДВ 114 гривень, яка того ж дня була позивачем оплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 2176 (а.с. 106, 107).

За рахунок цього контрагенту позивачем віднесена до складу податкового кредиту сума ПДВ відповідного періоду, згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9005101619 від 20.07.2011 року, рядок 65 114 гривень.

Приватне підприємство «Аіс і Ко» зареєстроване в якості юридичної особи та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість що підтверджується відповідним свідоцтвом, яке згідно з інформацією офіційного сайту Державної податкової служби України до цього часу не анульоване (а.с. 69-71, 182).

Крім того, в червні 2011 року позивач також мав господарські взаємовідносини з купівлі продажу товарів з приватним підприємством «ППП «Кримелектромонтаж», яким йому було поставлено товар на загальну суму 89,26 гривень, в тому числі ПДВ 14,88 гривень, що підтверджується приходною накладною № ФС-02106 та видатковою накладною № КЄМ-2336 від 03.06.2011 року (а.с. 108,109).

03.06.2011 року приватним підприємством «ППП Кримелектромонтаж» було видано позивачу податкову накладну на загальну суму 89,26 гривень, в тому числі ПДВ-14,88 гривень (а.с. 110) та 17.06.2011 року ця сума була позивачем оплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 1871 (а.с. 111).

ПП «ППП Кримелектромонтаж» є юридичною особою та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (а.с. 62-64).

За рахунок цього контрагенту позивачем віднесена до складу податкового кредиту сума ПДВ відповідного періоду, згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ № 9005101619 від 20.07.2011 року, рядок 190 14,88 гривень.

Відповідачем була проведена лише камеральна перевірка позивача тільки щодо даних, зазначених ним в своїх деклараціях та документи, які підтверджують вчинення позивачем господарських операцій з його контрагентами, за рахунок яких ним був сформований податковий кредит в травні - червні 2011 року та подані заяви про бюджетне відшкодування, ним не досліджувались.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок вищезазначених контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та \ або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України повязує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосубєктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «СЕЛМА», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів ПП «Елітград», ПП «Савол», ТОВ «Метизпромкомплект», ТОВ «Залізниче машинобудування торговий дім Нововилинський дтварний завод», ТОВ «Аіс і Ко», ПП «Кримелектромонтаж» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Представником позивача також були надані документи, які підтверджують, що отриманий від контрагентів товар був оприбуткований на підприємстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, представником відповідача не надано та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки товарів та послуг.

Всі контрагенти позивача на момент поставки товарів та послуг та на момент виписки податкових накладних були зареєстрованими в реєстрі платників ПДВ, що вказує на те, що ними не допускалось порушень, наслідком яких є анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до Податкового Кодексу України.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у звязку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обовязком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків у відображенні або не відображенні в податковому обліку певної господарської діяльності, чого в даному випадку судом достовірно не встановлено, не впливають на права та обовязки іншого платника податків, а сама по собі несплата податку продавцем, чого в даному випадку відповідачем також доведено не було, у разі фактичного та реального здійснення господарської операції, не впливає на право покупця на формування податкового кредиту.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в травні - червні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавств, а тому висновки податкової інспекції, викладені в акті камеральної перевірки, які призвели до винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є обґрунтованими та винесені на підставі акту камеральної перевірки від 08.08.2011 року податкові повідомлення рішення від 23.08.2011 року та за результатами оскарження податкове повідомлення рішення від 11.11.2011 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

Проте, оскільки податкове повідомлення рішення № 0000954001 від 23.08.2011 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривня вже скасоване рішенням ДПА в АР Крим від 31.10.2011 року, то в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 13.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 19.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» - задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі в АР Крим:

- № 0000944001 від 23.08.2011 року, яким ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20623 гривні та застосовано штрафні санкції в сумі 1 гривня;

-№ 0000954001 від 23.08.2011 року, яким ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «СЕЛМА» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14296 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1 гривня в частині зменшення розміру відємного значення на 14296 гривень;

-№ 0001424001 від 11.11.2011 року, яким ПАТ «Електромашинобудівний завод Фірма СЕЛМА» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14296 гривень.

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.