Постанова № 22628701, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 р. (12:21) Справа №2а-15086/10/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.01.2012 року,

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.01.2012 року,

відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 8691 від 29.08.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282304/0 від 05.11.2010 року про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 67642,00 грн. за серпень 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.01.2011 року провадження в адміністративній справі відкрито суддею Лавренчук О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2011 року первинного позивача у справі замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Бром».

У зв'язку із звільненням ОСОБА_4 з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим розпорядженням № 218 від 20.04.2011 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2а-15086/10/0170.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями адміністративну справу № 2а-15086/11/0170 передано до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренка Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2011 року справу прийнято до провадження суддею Сидоренко Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У звязку з призначенням експертизи, провадження по справі зупинено до отримання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.02.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року первинного відповідача у справі замінено на його правонаступника - Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача, присутні у судовому засіданні 20.03.2012 року, наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування у серпні 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 61832,00 грн. за рахунок податкового кредиту попереднього звітного періоду. Податковий кредит липня 2010 року сформовано внаслідок сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство Будвироби» та ТОВ «Дніпрохімальянс» на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, що оформлені належним чином та є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. В той час, як відповідачем при перевірці використовувались дані автоматизованих систем співставлення на рівні ДПА України, що не є первинним документом.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування, внаслідок включення до її складу податку на додану вартість, сплаченого контрагентам за нікчемними правочинами. На підставі зазначеного, представник відповідача вказав на відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 15.08.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 530645 від 02.02.2009 року (т.І, а.с.21).

Відповідно до п.2.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Бром», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів № 1 від 25.02.2011 року (т.І, а.с.39-40) Приватне акціонерне товариство «Бром» є правонаступником усіх майнових прав та обовязків Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром».

Дані про проведені реорганізаційні дії внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 063426 від 28.02.2011 року (т.І, а.с.37) та довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 407623 від 01.03.2011 року (т.І, а.с.38).

В порядку податкової звітності позивачем 20.09.2010 року до Красноперекопської ОДПІ АР Крим подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, яку зареєстровано в податковому органу за № 13772 (т.І, а.с.42-43).

Згідно з додатком 3 до податкової декларації, сума бюджетного відшкодування за серпень 2010 року становить 1112541,00 грн. (а.с.41).

Посадовими особами Красноперекопської ОДПІ АР Крим в період з 12.10.2010 року по 25.10.2010 року проведено виїзну позапланову перевірку Красноперекопського ВАТ «Бром» (ЄДРПОУ 05444552) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року, липні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1389/23-4/05444552/117 від 26.10.2010 року (т.І, а.с.58-70), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року на 67642,00 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства обґрунтовані наступним.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено, що КВАТ «Бром» заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 266,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Будвироби». Однак, у складі податкових зобовязань ТОВ «Будвироби» не відображено суми податку по податковим накладним, які КВАТ «Бром» вказано у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та у додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що у липні 2010 року КВАТ «Бром» укладено нікчемний правочин з ТОВ «Дніпрохімальянс» на суму ПДВ 61565,00 грн. Нікчемність правочину обумовлена тим, що згідно з службовою запискою № 202/26-34 від 11.08.2010 року Відділу податкової міліції Красноперекопської ОДПІ ТОВ «Дніпрохімальянс» не знаходиться за юридичною та фактичною адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дмитрова,6а.

З урахуванням зазначеного, податковим органом зроблено висновок про те, що КВАТ «Бром» не має права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 67642,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Будвироби» та ТОВ «Дніпрохімальянс».

Перевірку КВАТ «Бром» проведено в присутності його представників, які з актом перевірки ознайомлені, акт ними підписаний, один примірник акту отриманий.

На підставі даних акту перевірку відповідачем 05.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації № 13772 від 20.09.2010 року за серпень 2010 року на 67642,00 грн. (т.І, а.с.11).

Не погодившись з вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту Наказ № 165).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу № 165 під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Податковий облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності.

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Однак, суд зауважує, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обовязково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, 14.04.2009 року між Красноперекопським ВАТ «Бром» (покупцем) та ТОВ «Підприємство Будвироби» (продавцем) укладено договір № 46 (т.І, а.с.127).

Відповідно до умов вказаного договору продавець зобовязується відвантажити та передати у власність покупцю стружку сталеву вюноподібну вид 503 ДСТУ 4121-2002 для власних виробничих потреб.

Згідно з умовами поставки (розділ 2 договору) продавець відвантажує товар залізничним транспортом на умовах передплати згідно Інкотермс 2000.

Відповідно до додатку № 5 від 31.05.2010 року до договору № 46 від 14.04.2009 року вартість товару стружки сталевої вюноподібної вид 503 ДСТУ 4121-2002 становить 164000,00 грн., у тому числі ПДВ 27333,33 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Підприємство Будвироби» у червні 2010 року здійснено поставку товару (стружки сталевої) на загальну суму 172493,81 грн. (з урахуванням тарифу на перевезення), про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання чорних вторинних металів № 13 від 03.06.2010 року та № 14 від 04.06.2010 року (т.І, а.с.79,81).

Згідно з умовами договору № 46 від 14.04.2009 року поставку товарно-матеріальних цінностей здійснено залізничним транспортом ДП «Придніпровська залізниця». Доказами поставки товару є вантажні накладні № 46872755 та № 46798801 (т.І а.с.80,82). Зі змісту даних транспортних документів вбачається, що власником та одержувачем вантажу (стружка сталева вид 503) є КВАТ «Бром».

На суму поставленого товару ТОВ «Підприємство Будвироби» було виписано рахунок-фактуру № СФ-000048 від 08.06.2010 року (т.І, а.с.172) та складено податкову накладну № 86 від 04.06.2010 року на суму 292553,81 грн., в тому числі ПДВ 48758,97 грн.(т.І, а.с.78).

Факт оплати позивачем отриманого від ТОВ «Підприємство Будвироби» товару згідно з рахунком-фактурою № СФ-000048 від 08.06.2010 року підтверджується платіжними дорученнями № 460 від 05.07.2010 року та № 275 від 06.07.2010 року (т.І, а.с.83-84).

Операції з ТОВ «Підприємство Будвироби» оприбутковані позивачем по рахунку 63.11 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.І, а.с.140-142).

Отриманий від ТОВ «Підприємство Будвироби» товар (стружку сталеву вюноподібну вид 503 ДСТУ 4121-2002) було використано позивачем у виробничій діяльності (т.І, а.с.181,184,187,190,192).

Отже, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Бром» підтверджується фактичне отримання товару від ТОВ «Підприємство Будвироби», проведення оплати за поставлений товар та подальше використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Зазначене також свідчить про дійсність правочину, укладеного між КВАТ «Бром» та ТОВ «Підприємство Будвироби», його спрямованість на настання правових наслідків та реальне виконання.

Як зазначалось судом вище, єдиною та достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної.

Судом перевірено податкову накладну № 86 від 04.06.2010 року на відповідність вимогам законодавства та встановлено її повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Враховуючи зазначене вище, сума податку на додану вартість, сплачена за податковою накладною, що отримана від ТОВ «Підприємство Будвироби», згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 була включена позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 року (додаток 5 до декларації № 10954 від 20.07.2010 року за червень 2010 року, т.І, а.с.166-167) та до складу податкового кредиту липня 2010 року (додаток 5 до декларації № 13242 від 13.09.2010 року за липень 2010 року, т.І, а.с.168-169).

Відповідно до додатку 5 до декларації № 10954 від 20.07.2010 року за червень 2010 року та додатку 5 до декларації № 13242 від 13.09.2010 року за липень 2010 року позивачем також було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпрохімальянс».

Матеріали справи свідчать про те, що 20.01.2009 року між ТОВ «Дніпрохімальянс» (постачальником) та Красноперекопським ВАТ «Бром» (покупцем) укладено договір № 21-01 поставки хімічної продукції (т.І, а.с.123-124).

Предметом поставки за цим договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення аміак водний технічний.

Загальна сума договору становить 2401200,00 грн., крім того ПДВ 2480240,00 грн. (п.2.1 Договору).

Умови поставки визначені розділом 3 Договору та передбачають поставку окремими партіями на умові (базисі) поставки СРТ перевезення залізничним транспортом оплачене до залізничної станції на території України, вказаної покупцем у письмовій заяві, згідно Інкотермс-2000.

Додатковою угодою № 2 від 25.12.2009 року (т.І, а.с.126) термін дії договору № 21-01 від 20.01.2009 року продовжено до 31.12.2010 року.

Між ТОВ «Дніпрохімальянс» (постачальником) та Красноперекопським ВАТ «Бром» (покупцем) 03.04.2009 року укладено договір № 43 поставки хімічної продукції (т.І, а.с.129-130).

Предметом поставки за цим договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення кислота соляна технічна.

Загальна сума договору становить 387000,00 грн., крім того ПДВ 77400,00 грн. (п.2.1 Договору).

Умови поставки визначені розділом 3 Договору та передбачають поставку окремими партіями на умові (базисі) поставки СРТ перевезення залізничним транспортом оплачене до залізничної станції на території України, вказаної покупцем у письмовій заяві, згідно Інкотермс-2000.

Додатковою угодою № 2 від 25.12.2009 року (т.І, а.с.132) термін дії договору № 43 від 03.04.2009 року продовжено до 31.12.2010 року.

На виконання умов договору ТОВ «Дніпрохімальянс» у червні та липні 2010 року здійснено поставку товару (аміак водний технічний, кислота соляна технічна).

Поставку товарно-матеріальних цінностей здійснено залізничним транспортом ДП «Придніпровська залізниця». Доказами поставки товару є вантажні накладні (т.І, а.с.99-103,137): № 46914583 від 10.07.2010 року, № 46914602 від 12.07.2010 року, № 46914624 від 17.07.2010 року, № 46914649 від 20.07.2010 року, № 46914701 від 31.07.2010 року, № 46914479 від 17.06.2010 року.

Зі змісту даних транспортних документів вбачається, що власником вантажу є ТОВ «Дніпрохімальянс», а одержувачем - КВАТ «Бром». Однак, у вантажній накладній № 46914479 від 17.06.2010 року відсутні посилання на власника товару, що перевозиться. При цьому, відправником вантажу у транспортному документі вказано ВАТ «Дніпр Азот».

Згідно відповіді ПАТ Дніпразот» № 146 від 19.03.2012 року (т.ІІ, а.с.20) на запит ПАТ «Бром», по залізничній накладній № 46914479 від 17.06.2010 року ВАТ «Дніпр Азот» було відвантажено ПАТ «Бром» 64,6 тн соляної кислоти власності ТОВ «Дніпрохімальянс».

На суму поставленого товару ТОВ «Дніпрохімальянс» було виписано рахунки-фактури (т.І, а.с.138,147-151,173-180): № 146 від 14.06.2010 року, № 165а від 09.07.2010 року, № 169 від 28.07.2010 року, № 166 від 19.07.2010 року, № 134-п від 26.05.2010 року, № 163 від 14.07.2010 року, № 160 від 09.07.2010 року, № 157п від 01.07.2010 року, № 142 від 04.06.2010 року, № 147 від 17.06.2010 року, № 144 від 11.06.2010 року, № 129 від 18.05.2010 року.

Факт оплати позивачем отриманого від ТОВ «Дніпрохімальянс» товару згідно з названими вище рахунками-фактурами підтверджується платіжними дорученнями (т.І, а.с.96-98, 104-108): № 415 від 14.06.2010 року, № 435 від 14.06.2010 року, № 68 від 22.06.2010 року, № 1673 від 02.07.2010 року, № 458 від 05.07.2010 року, № 1997 від 08.07.2010 року, № 87 від 19.07.2010 року, № 500 від 27.07.2010 року.

Операції з ТОВ «Дніпрохімальянс» оприбутковані позивачем по рахунку 63.11 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» (т.І, а.с.143-146).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Дніпрохімальянс» складені податкові накладні (т.І, а.с.85-91, 139):

№ 91 від 18.06.2010 року на суму 89196,50 грн., з них ПДВ 14866,08 грн.,

№ 94 від 22.06.2010 року на суму 67716,00 грн., з них ПДВ 11286,00 грн.,

№ 102 від 02.07.2010 року на суму 135000,00 грн., з них ПДВ 22500,00 грн.,

№ 103 від 05.07.2010 року на суму 45874,80 грн., з них ПДВ 7645,80 грн.,

№ 104 від 08.07.2010 року на суму 67716,00 грн., з них ПДВ 11286,00 грн.,

№ 109 від 19.07.2010 року на суму 68854,50 грн., з них ПДВ 11475,50 грн.,

№ 113 від 27.07.2010 року на суму 51946,80 грн., з них ПДВ 8657,80 грн.,

№ 90 від 14.06.2010 року на суму 14125,20 грн., з них ПДВ 2354,20 грн.

Отриманий від ТОВ «Дніпрохімальянс» товар (аміак водний технічний, кислота соляна технічна) було використано позивачем у виробничій діяльності (т.І, а.с.181-193).

Отже, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Бром» підтверджується фактичне отримання товару від ТОВ «Дніпрохімальянс», проведення оплати за поставлений товар та подальше використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Зазначене також свідчить про дійсність правочину, укладеного між КВАТ «Бром» та ТОВ «Дніпрохімальянс», його спрямованість на настання правових наслідків та реальне виконання.

Судом перевірено податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Дніпрохімальянс» та встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Враховуючи зазначене вище, сума податку на додану вартість, сплачена за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Дніпрохімальянс», згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 була включена позивачем до складу податкового кредиту червня та липня 2010 року.

В подальшому, відємне значення податку на додану вартість червня-липня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство Будвироби» (266,67 грн.) та ТОВ «Дніпрохімальянс» (61565,00 грн.) було включено позивачем до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та заявлено до бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з даними акту перевірки № 1389/23-4/05444552/117 від 26.10.2010 року позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вказаним контрагентам, оскільки:

по-перше, ТОВ «Підприємство Будвироби» у липні 2010 року не задекларувало податкові зобовязання з податку на додану вартість по контрагенту КВАТ «Бром»;

по-друге, правочин з ТОВ «Дніпрохімальянс» має ознаки нікчемності, оскільки контрагент не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

Судом було перевірено доводи відповідача та встановлено наступне.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» було передбачено, що сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Відтак, приймаючи до уваги, що доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару за договором поставки № 46 від 14.04.2009 року, укладеним з ТОВ «Підприємство Будвироби», суд вважає помилковими висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, у звязку з чим необґрунтованим є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача за серпень 2010 року на 266,67 грн.

Що стосується нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Дніпрохімальянс», то суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців представляє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

При цьому під місцезнаходженням юридичної особи слід розуміти адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 236687 від 05.05.2010 року (т.І, а.с.93) виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохімальянс» за адресою: 51920, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дмитрова, 6а, кв. 83.

З витягу від 20.03.2012 року вбачається, що запис про зміну місцезнаходження ТОВ «Дніпрохімальянс» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносився (т.ІІ, а.с.24).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано доказів того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про відсутність ТОВ «Дніпрохімальянс» за юридичною адресою.

Крім того, суд зазначає, що ст. ст. 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) були передбачені обвязки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачалось ані право, ані обовязок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації.

За таких умов, податкові накладні, складені ТОВ «Дніпрохімальянс», є такими, що оформлені належним чином та повністю відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що дає позивачу право формування на їх підставі податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене вище, позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 61565,00 грн. за серпень 2010 року.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0000282304/0 від 05.11.2010 року таким, що прийнято Красноперекопською ОДПІ в АР Крим протиправно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 26.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0000282304/0 від 05.11.2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Бром» (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, буд.1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.