Рішення № 22622568, 03.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/2094-201203.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія " ВУСО"

До Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія

"Інвестсервіс"

Про стягнення 24 990,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 41 032,24 грн. в порядку регрессу внаслідок виплати позивачем страхового відшкодування, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/2094-2012, розгляд справи було призначено на 15.03.2012.

В судове засідання 03.04.2012 позивач своїх представників не направив. Однак, в процесі провадження у справі позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 24 990,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у звязку із настанням страхового випадку виплатив своєму страхувальнику ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 41 032,24 грн., однак у настанні страхового випадку постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.02.2009 у справі №3-961/2009 винним визнано ОСОБА_2, а машина, за кермом якої він був під час здійснення ДТП, застрахована в ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", внаслідок чого позивач звернувся до відповідача про стягнення 24 990,00 грн. в порядку регресу, оскільки відповідно до договору № ВС/0299945 ліміт відповідальності ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" становить 25 500,00 грн. та франшиза 510,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 15.03.2012 та 03.04.2012 - не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2008 між ПрАТ СК «ВУСО»(правонаступник ЗАТ СК «ВУСО»), як страховиком, та ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 019285-02-01-02, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, строк дії договору до 21.07.2015.

Згідно довідки ДАІ м. Севастополя № 8338850 від 20.02.2009, 12.02.2009 у м. Севастополі на вул. Крестовського, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, під керуванням ОСОБА_1., та автомобіля HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.02.2009 у справі №3-961/2009 гр. ОСОБА_2, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно Звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту після пошкодження транспортного засобу № 35/03/09 від 12.03.2009 вартість відновлюваного ремонту заподіяного власнику транспортного засобу Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 64277,59 грн.

Відповідно до страхового акту № 2786-02від 23.04.2009, пошкодження транспортного засобу марки Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 41 032,24 грн., які виплачені ОСОБА_1, згідно платіжних доручень № 6590 від 24.04.2009 та № 6513 від 23.04.2009 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/299945 відповідач прийняв на себе зобовязання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб забезпеченим транспортним HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, страхувальник гр. ОСОБА_2., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/299945, що укладений між відповідачем та гр. ОСОБА_2. по відношенню до транспортного засобу HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, був чинним на день, коли відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, під керуванням ОСОБА_1., та автомобіля HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

11.10.2011 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія " ВУСО надіслало на юридичну алресу відповідача претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 41 032,24 грн. (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 24 990,00 грн. у звязку з чим ПрАТ СК «ВУСО»звернулося до суду про стягнення з відповідача 24 990,00 грн. в порядку регрессу (25 500,00 грн.510,00 грн. франшиза за полісом №ВС/299945).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між ПрАТ СК «ВУСО», як страховиком, та гр. ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 019285-02-01-02 від 22.07.2008, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб автомобіль Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 12.02.2009 в м. Севастополі на вул. Крестовського, за участю застрахованого автомобіля марки Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., відбулось пошкодження автомобілів, а ОСОБА_2. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.02.2009 у справі №3-961/2009.

На виконання умов укладеного договору № 019285-02-01-02 від 22.07.2008, на підставі страхового акту № 2786-02 від 23.04.2009, пошкодження транспортного засобу марки Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 41 032,24 грн., яке було виплачено позивачем ОСОБА_1 у повному обсязі в сумі 41 032,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6590 від 24.04.2009 та № 6513 від 23.04.2009.

В свою чергу, оскільки відповідно до довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України автомобілем HYUNDAI SONATA, д.р.н. НОМЕР_2, яким під час ДТП керував гр. ОСОБА_2. цивільно-правова відповідальність, якого застрахована у відповідача за полісом №ВС/299945, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля Мitsubishi Pajero, д.р.н. НОМЕР_1, 2008 року.

Також судом встановлено, що 11.10.2011 ПрАТ СК «ВУСО» виставило відповідачу претензію № 7143 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 41 032,24 грн., однак відповідач так і не сплатив відшкодування у вищенаведеній сумі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом №ВС/299945) - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (код ЄДРПОУ 23498273, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія " ВУСО" (код ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 60) 24 990 (двадцять чотири девятсот девяносто) грн. 00 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 06.04.2012