Рішення № 22622563, 03.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/2661-201203.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця"

Про стягнення 3832,89 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 3832,89 грн. за контрактом № 07/10 від 30.03.2010., з яких: 2 850,00 грн. основний борг , 290,45 грн. - індекс інфляції, 442,96 грн. пеня, 249,48 грн. 5 % річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2012., було порушено провадження у справі № 5011-47/2661-2012., розгляд справи було призначено на 20.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 розгляд справи відкладено до 03.04.2012 у звязку із неявкою у судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання учасниками провадження вимог ухвали суду від 05.03.2012.

В судовому засіданні 20.03.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов контракту № 07/10 від 30.03.2010. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5081,40 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманного товару, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 850,00 грн.

Серед іншого, позивач у відповіності до умов вищевказаного контракту просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 442,96 грн.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України та умов контракту № 07/10 від 30.03.2010 позивач просить суд стягнути з відповідача 249,48 грн. - 5% річних та 290,45 грн. - індекс інфляції.

Відповідач своїх представників в судові засідання 20.03.2012 та 03.04.2012 не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.03.2012. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг", як продавцем, та відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця", як покупцем, був укладений контракт про купівлю-продаж товарів № 07/10, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність покупця за його попереднім замовленням товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар протягом 21 календарних днів з дати передачі товару

Умовами контракту від 30.03.2010., сторони погодили, що датою приймання партії товару та перехід права власності та ризиків вважається передача товару від продавця до покупця, що оформлюється належними накладними у письмовій формі (п.1.2. контракту). Ціна товару, що поставляється за контрактом відображається сторонами в специфікації, що є невідємною частиною даного контракту (п.2.1). Оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на 21 календарних днів з моменту фактичної передачі товару у власність покупцю (п.6.2.).

Відповідно видаткової накладної № Б 0000000458 від 05.05.2010 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 5 081,40 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобовязання за контрактом у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на суму 5 081,40 грн., натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставленний товар у строк, встановлений п.6.2 договору не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 3 832,89 грн.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не оплатив поставлений позивачем товар на суму 2 850,00 грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 850,00 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. контракту встановлено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 5% річних.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов контракту від 30.03.2010, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 5 081,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б 0000000458 від 05.05.2010, проте відповідач, як покупець, свого обовязку щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару в строк, встановлений п. п.6.2 договору від 30.03.2010 виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачемвиник борг в сумі 2 850,00 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 850,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором від 30.03.2010 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 442,96 грн. за період з 23.02.2011 до 20.02.2012 , 5 % річних в сумі 249,48 грн. за 639 днів з дня прострочення зобовязання, а також інфляційні втрати в сумі 290,45 грн. за період з червня 2010 до січня 2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було допущено помилки при визначенні періоду заборгованості, а також в методиці розрахунку таких, а тому вищевказані вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня 238,62 грн. та 285,00 грн. інфляційні втрати.

Також, судом перевірено наданий позивачем розрахунок 5 % річних, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті передано у власність відповідача товару за контрактом від 30.03.2010, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паляниця" (код ЄДРПОУ 36477316, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвич-Юг" (код ЄДРПОУ 33634137, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5) 2 850 (дві тисячі вісімсот пятдесят) грн. основного боргу, 285 (двісті вісімдесят пять) грн. 00 коп. інфляційних втрат , 238 (двісті тридцять вісім) грн. 62 коп. пені, 249 (двісті сорок девять) грн. 48 коп. - 5% річних, 1 521 (одна тисяча пятсот двадцять одна) грн. 41 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінвич-Юг" (код ЄДРПОУ 33634137, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 00,40 коп., що сплачений платіжним дорученням № 2 від 01.03.2012.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 06.04.2012