Рішення № 22622434, 06.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/2830-201206.04.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13386,02 грн., з яких: 11590,40 грн. основного боргу, 291,20 грн. 3% річних, 1504,42 грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 16 серпня 2011р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13 386,02 грн., з яких: 11590,40 грн. основного боргу, 291,20 грн. 3% річних, 1504,42 грн. пені

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 4 від 05.08.2010 року щодо оплати отриманого за накладними товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 13386,02 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обовязку за прострочення виконання зобовязання сплатити пеню та три проценти річних.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не зявився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

05.08.2010 року між Приватним акціонерним товариством "Альба Україна" (продавцем) та Фізичною особою-підприємцем Мельниченко Сергієм Олександровичем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 4 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується передавати (поставляти) вироби медичного призначення (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобовязується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачання товару здійснюється товарними партіями, термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення покупця.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. договору ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних; сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій, визначених у видаткових накладних.

Пунктом 4.2. договору передбачено обовязок покупця прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

Згідно пункту 5.2. договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії.

Пунктом 8.3. договору визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.2. договору визначено, що у випадку порушення покупцем п. 5.2., він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з розрахунку за кожний день заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару за договором № 4 від 05.08.2010 року на суму 12133,23 грн., що підтверджується виданими позивачем відповідачу видатковими накладними: від 08.11.2010 року № 11709610 на суму 1078,79 грн., від 05.11.2010 року № 11705414 на суму 1386,37 грн., від 05.11.2010 року № 11705415 на суму 117,68 грн., від 05.11.2010 року № 11705633 на суму 281,28 грн., від 03.11.2010 року № 11681700 на суму 2922,74 грн., від 03.11.2010 року № 11681701 на суму 39,37 грн., від 03.11.2010 року № 11681702 на суму 85,42 грн., від 01.11.2010 року № 11655760 на суму 2030,47 грн., від 01.11.2010 року № 11655761 на суму 25,74 грн., від 01.11.2010 року № 11655762 на суму 99,77 грн., від 29.10.2010 року № 11637468 на суму 144 грн., від 29.10.2010 року № 11637823 на суму 44,64 грн., від 29.10.2010 року № 11645276 на суму 759,75 грн., від 28.10.2010 року № 11624767 на суму 1401,72 грн., від 28.10.2010 року № 11624768 на суму 142,57 грн., від 28.10.2010 року № 11634391 на суму 12,41 грн., від 26.10.2010 року № 11610668 на суму 1560,51 грн.

Наведеними видатковими накладними встановлений строк оплати поставленого за ними товару, який становить 30 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, відповідачем свої зобовязання за договором № 4 від 05.08.2010 року були виконані лише частково, та внаслідок невиконання відповідачем у встановлені договором строки своїх зобовязань у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 11590,40 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобовязання за договором № 4 від 05.08.2010 року щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 11590,40 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 11590,40 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11590,40 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Неналежне виконання відповідачем своїх обовязків за договором № 4 від 05.08.2010 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, пунктом 8.3. договору № 4 від 05.08.2010 року визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобовязання стосовно оплати товару за договором № 4 від 05.08.2010 року, позивач нарахував та предявив до стягнення пеню у розмірі 1504,42 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 1504,42 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем, за періоди окремо по кожній накладній, починаючи з 26.10.2010 року та по 04.10.2011 року нараховані та предявлені до стягнення три відсотки річних в сумі 291,20 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що сума заявлених до стягнення трьох процентів річних є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13386,02 грн., з яких: 11590,40 грн. основного боргу, 291,20 грн. 3% річних, 1504,42 грн. пені задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03165, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (08300, М. Бориспіль, вул.. Шевченка, 100, ЄДРПОУ 22946976) суму заборгованості в розмірі 13386,02 грн., з яких: 11590,40 грн. основного боргу, 291,20 грн. 3% річних, 1504,42 грн. пені; та 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Суддя С.А. Гончаров