Рішення № 22621672, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/1538-201210.04.12

За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1;

доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»;

простягнення заборгованості у розмірі 97 625,96 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 30.01.2010 р.;

Від відповідача:ОСОБА_3, представник, довіреність №13-11-24259 від

29.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/1538-2012, розгляд справи призначено на 28.02.2012 р.

В судовому засіданні 28.02.2012 р. було оголошено перерву до 06.03.2012 р.

В судовому засіданні 06.03.2012 р. було оголошено перерву до 29.03.2012 р.

В судовому засіданні 29.03.2012 р. було оголошено перерву до 10.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 48 812,98 грн. заборгованості по орендній платі, 48 812,98 грн. штрафу, а також просить судові витрати покласти на відповідача з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», у своєму відзиві на позовну заяву просить позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення; застосувати строк позовної давності виходячи з наступного:

- відповідно до п. 4.2. договору оренди розмір орендної плати визначений еквівалентом 2 808 євро за курсом Національного банку України, при цьому сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ та інфляції на день здійснення платежу.

- банк при укладенні цього договору передбачив вираження грошового зобовязання в іноземній валюті та коригування суми орендних платежів з урахуванням інфляції виключно у разі прострочення платежу - з дати настання платежу до фактичного здійснення орендної плати Тобто, до визначеної на дату здійснення орендної плати за курсом НБУ в національній валюті України гривні суми орендної плати індекс інфляції застосовується лише у разі прострочення виконання зобовязання.

- відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 26.07.2002 р №01-8/870, вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, повязаних із знеціненням валюти боргу.

- таким чином, застосування позивачем індексу інфляції до суми орендної плати, визначеної в еквіваленті до іноземної валюти на дату настання платежу, з дати укладення договору оренди до дати настання платежу суперечить умовам договору оренди, нормам закону та наявній судовій практиці.

- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). При цьому, відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця. Таким чином, строк виконання зобовязання щодо сплати орендної плати за січень 2011 року настав 10 січня 2011 року. При цьому позовна заява представника позивача підписана 9 лютого 2012 року, тобто після спливу встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовної давності в один рік.

В своїх письмових поясненнях, представник позивача зазначив, що в позовній заяві розрахунок орендної плати позивач здійснював виключно у відповідності до умов п. 4.2. договору оренди №б/н від 27.12.2006 р. Зазначений порядок розрахунку орендної плати був запропонований саме відповідачем і відповідач здійснював щомісячний розрахунок орендної плати у такий спосіб.

Представник позивача також зазначив, що відповідач помилково вважає, що строк позовної давності, встановлений чинним законодавством України в один рік для стягнення неустойки, в даній справі сплинув 10.01.2012 р. Оскільки предметом заявленого позову є стягнення орендної плати за січень 2011 року та штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за січень 2011 року, то, відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується до 10 числа звітного місяця, тобто в даній справі це 10.01.2011 року. В той же час відповідач не врахував, що право на стягнення штрафу виникає у позивача відповідно до п. 7.4. договору тільки через місяць після порушення відповідачем свого зобовязання своєчасно вносити орендну плату, тобто в даній справі таке право у позивача виникло 10.02.2011 року і тому, враховуючи встановлений річний строк позовної давності на момент подачі позову (09.02.2012 року), позивач строк позовної давності не порушив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.12.2006 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" (орендар) був укладений договір №б/н оренди нежилого приміщення (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 61), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Загальна площа орендованого майна складає 117,8 кв.м.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. Прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін. Орендоване майно повинне бути передано орендарю не пізніше 10 робочих днів, починаючи з дати підписання договору (п.п. 5.1., 5.2. договору).

Згідно із п. 4.1. договору орендар сплачує орендну плату за кожен календарний місяць користування орендованим майном.

Як передбачено п. 4.2. договору, в редакції п. 1.1. Договору про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди від 09.08.2007 р., розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. без ПДВ, що еквівалентно 2808 Євро по курсу НБУ з розрахунку 6,60 грн. за 1 Євро. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і нотаріального посвідчення. Цей договір підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (п 11.1. договору).

Згідно з п. 8.1. договору, зміни, доповнення або припинення договору можуть мати місце за погодженням сторін, про що укладається додаткова угода, яка є невідємною частиною цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню.

На виконання умов договору та на підтвердження передачі орендованого майна у користування відповідачу, 30.12.2006 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна за договором.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобовязання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідачем були порушені зобов'язання за договором оренди в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим майном за січень 2011 року, що призвело виникнення заборгованості у розмірі 48 812,98 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів сплати орендної плати за січень 2011 року.

Як уже зазначалося вище, відповідач вважає, що застосування позивачем індексу інфляції до суми орендної плати, визначеної в еквіваленті до іноземної валюти на дату настання платежу, з дати укладення договору оренди до дати настання платежу суперечить умовам договору оренди, нормам закону та наявній судовій практиці, адже, відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України від 26.07.2002 р №01-8/870, вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, повязаних із знеціненням валюти боргу.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що розмір орендної плати за місяць становить 18 534,56 грн. без ПДВ, що еквівалентно 2808 Євро по курсу НБУ з розрахунку 6,60 грн. за 1 Євро. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу гривні по відношенню до євро за даними НБУ та індекс інфляції на день здійснення платежу.

Згідно з вищевказаними умовами договору оренди позивачем і було розраховано заборгованість з орендної плати за лютий 2010 року.

У листі Вищого господарського суду України від 26.07.2002 р №01-8/870 йдеться про стягнення повязаних з інфляцією збитків, тоді як предметом даного позову є стягнення заборгованості з орендної плати. Позивачем взагалі не було заявлено вимоги про стягнення повязаних з інфляцією збитків.

Тобто, у господарського суду є достатні правові підстави для стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за січень 2011 року в сумі 48 812,98 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 48 812,98 грн. штрафу.

Згідно з приписами статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як передбачено п. 7.4. договору оренди, в редакції п. 1.4. Договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди від 09.08.2007 р., якщо прострочення в сплаті орендної плати буде тривати більше одного календарного місяця, з орендаря стягується штраф на користь орендодавця в розмірі орендної плати за один місяць оренди.

Враховуючи той факт, що прострочення в сплаті орендної плати тривало більше одного місяця, а відповідальність за прострочення передбачена умовами договору, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача і в цій частині.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). При цьому, відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа звітного місяця. Таким чином, строк виконання зобовязання щодо сплати орендної плати за січень 2011 року настав 10 січня 2011 року. При цьому позовна заява представника позивача підписана 9 лютого 2012 року, тобто після спливу встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовної давності в один рік.

Однак, як вірно зазначив представник позивача, оскільки предметом заявленого позову є стягнення орендної плати за січень 2011 року та штрафу за несвоєчасну оплату орендної плати за січень 2011 року, то, відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується до 10 числа звітного місяця, тобто в даній справі це 10.01.2011 року. В той же час відповідач не врахував, що право на стягнення штрафу виникає у позивача відповідно до п. 7.4. договору тільки через місяць після порушення відповідачем свого зобовязання своєчасно вносити орендну плату, тобто в даній справі таке право у позивача виникло 10.02.2011 року і тому, враховуючи встановлений річний строк позовної давності на момент подачі позову (09.02.2012 року), позивач строк позовної давності не порушив.

Тобто, що стосується вимог про стягнення основної суми заборгованості, встановлено трирічний строк позовної давності, який не порушено, і, відповідно, стосовно стягнення штрафу, позивачем не порушено річного строку позовної давності.

Отже, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (інд. 02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 48 812 (сорок вісім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 98 коп. заборгованості з орендної плати, 48 812 (сорок вісім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 98 коп. штрафу, 1 952 (одна тисяча девятсот пятдесят дві) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (інд. 02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 00 грн. 48 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко