Рішення № 22621658, 02.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/1267-201202.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон"

про стягнення 6 856 314,80 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача: не зявились.

У судовому засіданні 02.04.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон" про стягнення з відповідача 6 856 314,80 грн., з яких: 4 586 145,20 грн. заборгованість за кредитом, 1 779 042,43 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 491 127,17 грн. пені, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012 порушено провадження у справі №5011-35/1267-2012, розгляд справи призначений на 29.02.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.03.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2012.

Представник відповідача у судові засідання 29.02.2012, 19.03.2012 та 02.04.2012 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/1267-2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2005 між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланжерон" (далі Позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №328 (далі Кредитний договір) .

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до Договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші обовязки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 500 000,00 доларів США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору строк дії кредитної лінії: з 25.03.2005 по 24.03.2008 включно.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту становить 16 % річних.

Згідно з Додатковим договором №1 від 19.07.2006 до Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту встановлена у розмірі 15% річних.

Згідно з Додатковим договором №2 від 28.07.2006 до Кредитного договору сторони змінили ліміт заборгованості за кредитною лінією і встановили його у розмірі 674 000,00 доларів США з 31.07.2006 та 1 712 000,00 доларів США з 04.08.2006.

Згідно з Додатковим договором №2 від 31.07.2006 до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлений у розмірі 1 712 000,00 доларів США, строк дії кредитної лінії: з 25.03.2005 по 24.03.2010 включно.

Згідно з Додатковим договором №3 від 23.01.200. до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлений у розмірі 1 134 000,00 доларів США.

Згідно з Додатковим договором №4 від 23.09.2008 до Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту у доларах США у період з 01.10.2008 по 28.02.2009 включно встановлена у розмірі 15,5%, з 01.03.2009 15% річних.

Згідно з Додатковим договором №5 від 13.11.2008 до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлено у розмірі 574 000,00 доларів США, процентна ставка за користування коштами кредиту з 13.11.2008 - 16% річних.

Згідно з Додатковим договором №6 від 19.12.2008 до кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту у доларах США у період з 20.12.2008 - 15% річних.

Згідно з Додатковим договором №7 від 26.12.2008р. до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією з 26.12.2008 становить: у доларах США - 574 000,00 доларів США на строк з 25.03.2005 по 24.03.2010 включно, процентна ставка за користування коштами кредиту з 20.12.2008 15% річних; у гривнях - 342 000,00 грн. на строк з 26.12.2008 по 30.06.2009 включно, процентна ставка за користування коштами кредиту 18% річних.

Згідно з Додатковим договором №8 від 30.01.2009 до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією з 30.01.2009 встановлено у розмірі 574 000,00 доларів США.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконує свої зобовязання щодо повернення коштів кредиту та сплати процентів за користування ним, у зв'язку із чим станом на 18.01.2012 у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 574 000,00 доларів США, що еквівалентно 4 586 145,20 грн. та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 222 664,20 доларів США, що еквівалентно 1 779 042,43 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач своєчасно не повернув суму кредиту у розмірі 574 000,00 доларів США, що еквівалентно 4 586 145,20 грн., та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 222 664,20 доларів США, що еквівалентно 1 779 042,43 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2. Кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту, Позичальник на вимогу Банку сплачує банку за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Згідно з п. 6.3. кредитного договору, у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій, Позичальник на вимогу Банку сплачує банку за кожний день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови кредитного договору, позивач у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 491 127,17 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та правильність якого перевірена судом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту заборгованості і сплати процентів за користування ним та не навів підстав для звільнення від обовязку їх сплатити, контррозрахунку суми заборгованості та пені не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 27/29, ідентифікаційний код 23380459) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, літера В, ідентифікаційний код 19356840) 574 000,00 доларів США (п'ятсот сімдесят чотири тисячі доларів США) заборгованості за кредитом, 222 664,20 доларів США (двісті двадцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири долара США 20 центів) заборгованості по процентах, 491 127,17 грн. (чотириста дев'яносто одну тисячу сто двадцять сім гривень 17 копійок ) пені, 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.04.2012