Рішення № 22621413, 09.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/1935-201209.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛА» про стягнення 83 740, 43 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.02.2012 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 54 000, 00 грн. боргу, 22 955, 86 грн. інфляційних втрат та 6 784, 57 грн. 3% річних у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості поставленого товару за договором № 97/07 від 31.08.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2012 року.

06.03.2012 року позивач через канцелярію суду подав пояснення та уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 54 000, 00 грн. боргу, 20 832, 86 грн. інфляційних втрат та 6 577, 98 грн. 3% річних та надав суду уточненні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2012 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерлоні Термосанітарі Укр ЛЛС», правонаступником якого є позивач (продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛЛА»(покупець) було укладено договір поставки № 97/07, за умовами якого продавець зобовязався передавати у власність покупця, а покупець зобовязався приймати та своєчасно оплачувати товари, вид, кількість, якість, ціна, загальна вартість, умови та строки поставок, а також, порядок оплати яких визначаються згідно з положеннями цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання покупцем та продавцем (їх повноважними представниками) та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2007 року. Договір автоматично продовжується на один рік, якщо жодна зі сторін не заперечує проти продовження договору. Будь-яка із сторін має право заявити про припинення дії цього договору за умови, що попередньо повідомить про відповідний намір іншу сторону у письмовій формі. В такому випадку дія цього договору припиняється через 30 (тридцять) днів після дати отримання іншою стороною письмового повідомлення від сторони, яка заявляє про припинення дії договору, але не раніше від дати здійснення покупцем остаточних розрахунків по сплаті вартості поставлених товарів (стаття 8 договору).

Доказів припинення договору матеріали справи не містять.

Згідно п. 1 статті 4 договору товари поставляються на умовах DDP- поставлено зі сплатою мита на склад покупця, розташований за адресою: м. Вишневе, вул. Залізнична, 92.

Відповідно до п. 9 статті 5 договору загальна вартість товарів, що поставлятимуться продавцем у власність покупця згідно з умовами цього договору, визначатиметься, виходячи з їх цін та кількості фактично поставлених товарів.

Відповідно до додатку № 6 від 15.10.2007 року до договору № 97/07 сторони узгодили, що товари поставляються покупцеві з відстроченням платежу на 45 календарних днів після дати поставки.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № НМ-0000869 від 21.04.2008 року на суму 60 324, 67 грн. та № НМ-0000901 від 24.04.2008 року на суму 31 745, 52 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 92 070, 19 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково та має заборгованість перед позивачем у розмірі 54 000, 00 грн.

15.05.2010 року, 13.11.2010 року, 23.11.2010 року, 23.12.2010 року, 28.11.2011 року, 05.12.2011 року, 12.12.2011 року, 03.01.2012 року, 10.01.2012 року, 16.01.2012 року та 23.01.2012 року позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу, проте відповідач на претензії не відповів та заборгованість не сплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 54 000, 00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 97/07 від 31.08.2007 року у розмірі 54 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати вартості поставленого товару обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 6 266, 40 грн. 3 % річних та 19 171, 10 грн. інфляційних втрат за уточненим розрахунком суду, який здійснено відповідно до вимог закону. В позові в частині стягнення 1 661, 76 грн. інфляційних втрат та 311, 58 грн. 3 % річних слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛА» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 15-б, кв. 35, код 33640596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»(03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 86, Е, код 32918130) 54 000 (пятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. боргу, 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. 40 коп. 3 % річних, 19 171 (девятнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 1 588 (одна тисяча пятсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна