Рішення № 22618788, 11.04.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/4/12 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2012 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

представника позивача Сауляка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з цим позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору №VIZ0AK00031496 від 09.04.2007 року відповідач - ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6909,22 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 06.04.2010 року.

В порушення ст.ст. 526, 627, 530 ЦК України та умов кредитного договору, відповідач зобовязання не виконала, у звязку з чим станом на 17.03.2011 року вона заборгувала позивачеві суму в розмірі 6305,57 доларів США яка складається: 3382,90 доларів США заборгованість за кредитом; 1839,03 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 82,40 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 1001, 24 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

09.04.2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна, згідно з яким відповідач надала в заставу автомобіль ВАЗ 21043, що належить їй на праві власності.

В порушення вищезазначених вимог закон та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передала.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованість за кредитним договором № VIZ0AK00031496 від 09.04.2007 року в сумі 6305,57 доларів США, що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14 березня 2011 року № 417/95 складає 50003,17 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ 21043, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяв, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Згідно адресної довідки за відомостями СГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано АДРЕСА_2 (а.с.30).

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, 29.03.2012 року та повторно 11.04.2012 року, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не надавала.

Згідно 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, керуючись ст. 169 КПК України, на підставі ст. 224, 225 КПК України, зі згоди позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За договором кредиту № VIZ0AK00031496, укладеного 12 квітня 2007 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2, остання отримала від позивача кредит у розмірі 6305,57 доларів США для купівлі автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10 квітня 2010 року (а.с.12-14).

Згідно підпункту 7.1., 7.2. кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період з 20 по 25 число, шляхом надання банку грошових коштів (щомісячний платіж) у сумі 204,48 долар США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди. Для виконання даного договору банк відкрив для позичальника рахунок. Кредит видавався в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки. Згідно підпункту 7.3 забезпеченням виконання позичальником зобовязання за даним договором виступає новий автомобіль ВАЗ 2143. (а.с.14).

Згідно підпункту 4.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобовязання передбаченого даним договором, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочи (а.с.13 зворот).

Відповідно до умов договору застави рухомого майна від 09.04.2007 року укладеного між позивачем - ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем - ОСОБА_2, остання надала в заставу банку автомобіль ВАЗ 21043, 2006 року випуску, легковий універсал В, № кузова / шасі: XWK21041060004792, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 12 квітня 2007 року № VIZ0AK00031496 - повернення кредиту наданого у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в сумі 6 909, 22 доларів США у строк з 12.04.2007 року по 10.04.2010 року включно. Пунктом 34.8 цього договору передбачено також, що у випадку порушення заставодавцем (позичальником) будь-якого із зобовязань за кредитним договором чи/або даним договором, заставодавець зобовязаний доставити предмет застави за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13 у строк 7 днів з моменту предявлення заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строк сплати якої настав (у т.ч. по кредиту, відсоткам, іншим платежам), а також неустойки (а.с.14 зворот -16).

Згідно розрахунку, станом на 17.03.2011 року відповідач ОСОБА_2 заборгувала за договором кредиту позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» суму, в розмірі 6305, 57 долар США, яка складається: 3382,90 доларів США заборгованість за кредитом; 1839,03 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 82,40 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 1001,24 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором (а.с.78 ).

З повідомлення банку від 03.03.2011 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 направлялась письмова вимога з вказівкою суми заборгованості 6226,35 доларів США, строк сплати якої настав (а.с.9-10).

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 1, 6 ст. 20 вищезазначеного Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 25 вищевказаного Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

З п. 2 ч. 1 ст. 26 вищезазначеного Закону вбачається, що одним із способів реалізації предмета забезпечувального обтяження може бути продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підстав досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, адже ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань за договором кредиту належним чином та в строки визначені договором не виконала, а тому відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» має повне право в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту звернути стягнення на предмет застави автомобіль, який було забезпечено виконання зобовязання.

З урахуванням задоволення позову, згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись 6, 8, 10, 11, 27, 57, 58, 60, 61, 88, 174, 208, 209, 212-215, 169, 224, 225 ЦПК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ст.ст.526, 530, 610, 612, 590, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIZ0AK00031496 від 09.04.2007 року в сумі 6305,57 доларів США, що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.03.2011року №417/95 складає 50003,17 грн., - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ 21043, 2006р. випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (23100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 (23100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4) на корить Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в загальній сумі 620 (шістсот двадцять) грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:А. М. Заярний