Рішення № 22612798, 03.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 5023/731/12

вх. № 731/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 136/03 від 19.03.2012 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 47 688,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 47688,74 грн., у тому числі 34095,00 грн. боргу, 2635,12 грн. пені, 6415,82 грн. 30 % річних, 1542,80 грн. інфляційних за договором № 08/02/11, укладеним між сторонами 08 лютого 2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №08/02/11 відповідно до п.1.1 якого Продавець (позивач) зобов"язується передати окремими партіями продукти харчування - товар у власність відповідача, а Покупець (відповідач) зобов"язується приймати та оплачувати даний товар в порядку та умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.2. Договору №08/02/11 від 08 лютого 2011 року сторони передбачили обов'язок Покупця (відповідача) здійснити оплату вартості поставленого Товару протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання сторонами видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач поставив Відповідачу товар -рибу лосось (сьомгу), що підтверджується видатковою накладною №5158 від 16.02.2011р. ТОВ «Аскоп-Україна» на загальну суму 34 095,00 грн.

Відповідачем товар був отриманий, про що свідчить Довіреність б/н від 17.02.2011 року.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 34095,00 грн., яка до цього часу не погашена.

Позивач звертався до Відповідача з листами (вих. № 438/12 від 20.12.2011р; вих № 17/01 від 11.01.2012 року. - копії додаються) про оплату суми заборгованості, але відповіді не отримав.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 34095,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно пункту 5.2 Договору № 08/02/11 від 08 лютого 2011 року, у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості окремої партії Товару, Покупець зобов'язується сплатити на користь Продавця пеню на залишок суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період існування заборгованості, за кожен календарний день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 2635,12 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, пунктом 5.1. Договору № 08/02/11 від 08 лютого 2011 року передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості окремої партії Товару, Покупець (відповідач) зобов'язується сплатити на користь Продавця (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

На виконання статті 625, ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України та відповідно до п. 5.1. Договору № 08/02/11 від 08 лютого 2011 року, у зв'язку з несвоєчасною оплатою Відповідачем вартості поставленого Товару Позивач нарахував 30% річних від простроченої суми за період з 22.02.2011р. по 23.01.2012р., що в загальному розмірі становить 9 415,82 грн., та суму інфляційних втрат за період з 22.02.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 1 542,80 грн. (обґрунтовані розрахунки додаються).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції - 1542,80 грн., та 30 % річних в сумі 9415,82 грн обгрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 611,625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 600, код ЄДРПОУ 30579869) 34095,00 грн. основного боргу, 2635,12 грн. пені, 9415,82 грн. 30% річних, 1542,80 грн. інфляційних витрат, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ квітня 2012 року.