АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 21 грудня 2011року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 21 грудня 2011року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 (вісімдесят пять) гривень.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 допустила порушення ведення податкового та бухгалтерського обліку, а саме: ТОВ «ВКФ Кант» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в період, що перевірявся згідно Акта про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «ВКФ Кант» №495/1-23-70-21464732 від 17 жовтня 2011 року (надалі за текстом «Акт»), на суму 32084,00 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі відносно неї у звязку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що Акт, на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо неї, та податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведеної перевірки, на даний час оскаржені до ДПА у м.Києві, а тому податкові зобовязання, встановлені згідно Акта, є неузгодженими до моменту розгляду ДПА у м.Києві скарги ТОВ «ВКФ Кант». Таким чином, при триваючій процедурі адміністративного оскарження Акта і податкових повідомлень-рішень, суд безпідставно визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки оскаржуваний Акт не набрав чинності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши надану в судовому засіданні повторну скаргу до Державної податкової служби України, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), при його складанні, в порушення вимог ст.256 КУпАП, не зазначено місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. В протоколі чітко не визначені періоди, за які не сплачені податки на прибуток та на додану вартість, а також суми несплачених податків за кожен період.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, з наданої апелянтом в судовому засіданні повторної скарги, поданої до Державної податкової служби України (а.с.84-89), вбачається, що висновки ДПІ у Голосіївському районі м.Києві, викладені в Акті, були оскаржені.
Диспозиція ст.163-1 КУпАП передбачає порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Складовою частиною субєктивної сторони даного виду правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.
Згідно п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Я зазначено в п.56.15. Податкового кодексу України, Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 ст.56 Податкового кодексу України, зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Станом на теперішній час, порядок адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не завершений, триває процедура його оскарження до Державної податкової служби України, а тому він є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушення не є встановленим. Відповідні ж твердження податкового органу відображають позицію однієї сторін спору і не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності, і відповідно, підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суд не дотримався вимог ст.280 КУпАП, не зясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_2 в його вчиненні, що призвело до винесення необґрунтованої і незаконної постанови, а тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її скасування, і в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Разом з тим, внаслідок оскарження податкових повідомлень-рішень, остаточно факт допущення ОСОБА_2 порушення ч.1 ст.163-1 КУпАП не є підтвердженим, що позбавляє апеляційний суд можливості прийняти остаточне рішення по даній справі, а тому вона підлягає направленню на дооформлення в ДПІ у Голосіївському районі м.Києві, а прохання апелянта закрити провадження по справі у звязку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.
Після повернення справи, ДПІ у Голосіївському районі м.Києві необхідно дооформити протокол про адміністративне правопорушення згідно вимог ст.256 КУпАП, усунувши зазначені вище недоліки, та в разі підтвердження відповідним рішенням уповноваженого органу висновків, викладених в Акті, повторно направити справу на розгляд до суду.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 21 грудня 2011року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП скасувати.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2 повернути ДПІ у Голосіївському районі м.Києві для належного дооформлення протоколу про адміністративне правопорушення та усунення виявлених недоліків.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко
Судове рішення № 22612245, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 10.02.2012. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/2690/236/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: