Постанова № 22612244, 31.01.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Печерського районного суду м.Києва від 07 листопада 2011року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Печерського районного суду м.Києва від 07листопада 2011 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та закрито провадження по справі відносно неї у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3, будучи посадовою особою головним бухгалтером АК «Київенерго», відповідно до Акту виїзної позапланової перевірки від 21 квітня 2011 року №186/41-10/00131305 допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, передбаченого пп. 4.1.6 п. 4.1. ст.4, п. 5.1., пп. 5.2.1., п. 5.2., п. 5.3., пп. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР; пп. 7.4.1., пп. 7.4.5., пп. 7.4.4., п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року №56-93; ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93; пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV, а саме заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та порушено порядок розрахунків в іноземній валюті, тим самим ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, зазначає, що суд належним чином не повідомив її про день, час та місце розгляду справи, а копію постанови суду вона отримала лише 05 грудня 2011 року.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі відносно неї у звязку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази та не повністю зясував обставини справи, формально зазначивши, що її вина підтверджується актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі яких і виніс постанову. Невірне застосування норм матеріального права, на думку апелянта полягає в неправильному застосуванні судом Закону України «Про податок на додану вартість». Висновки акту перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, оскаржені в адміністративному порядку. Крім того, не викликавши ОСОБА_3 в судове засідання, суд позбавив її можливості користуватися процесуальними правами та надавати пояснення по суті справи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 просив суд поновити ОСОБА_3 строки на апеляційне оскарження постанови суду.

В матеріалах справи наявна копія судової повістки на імя ОСОБА_3 за адресою по її місцю реєстрації в м.Кіровограді (а.с.31). Враховуючи, що ОСОБА_3 працює в м.Києві на посаді головного бухгалтера ПАТ «Київенерго», відсутні будь-які дані щодо направлення повістки адресату за її місцем роботи. Як зазначає апелянт, копію постанови суду вона отримала 05 грудня 2011 року. За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_3 і поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3 та надав суду доповнення до апеляційної скарги, дослідивши надану в судовому засіданні постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 грудня 2011 року, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), в порушення вимог ст.256 КУпАП, ОСОБА_3 в податкову інспекцію для ознайомлення з протоколом не викликалась, процесуальні права і обовязки, передбачені ст.268 КУпАП, їй не розяснювались, пояснення з приводу змісту протоколу не відбирались.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, з наданої в судовому засіданні постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 грудня 2011 року (а.с.49-51), якою задоволено позов ПАТ «Київенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2011 року №0000314110/0 та від 05 серпня 2011 року №0000834110, вбачається, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, викладені в Акті виїзної позапланової перевірки від 21 квітня 2011 року №186/41-10/00131305 були оскаржені.

На запит Апеляційного суду м.Києва (а.с.53), Окружний адміністративний суд м. Києва листом (а.с.55) повідомив, що справу за вищезазначеним позовом було оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, станом на 20 січня 2012 року вказана справа до Окружного адміністративного суду м. Києва не поверталася.

Диспозиція ст.163-1 КУпАП передбачає порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Складовою частиною субєктивної сторони даного виду правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.

Згідно п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Станом на теперішній час, порядок адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не завершений, триває процедура його оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду, а тому він є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушення не є встановленим. Відповідні ж твердження податкового органу відображають позицію однієї сторін спору і не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності, і відповідно, підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 суд не дотримався вимог ст.280 КУпАП, не зясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_3 в його вчиненні, що призвело до винесення необґрунтованої і незаконної постанови, а тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її скасування, і в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Разом з тим, внаслідок оскарження податкових повідомлень-рішень, остаточно факт допущення ОСОБА_3 порушення ч.1 ст.163-1 КУпАП не є підтвердженим, що позбавляє апеляційний суд можливості прийняти остаточне рішення по даній справі, а тому вона підлягає направленню на додаткову перевірку в Спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті Києві по роботі з великими платниками податків, а прохання апелянта закрити провадження по справі у звязку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.

Під час проведення додаткової перевірки Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків необхідно дооформити протокол про адміністративне правопорушення згідно вимог ст.256 КУпАП, усунувши зазначені вище недоліки, та в разі підтвердження відповідним рішенням Київського апеляційного адміністративного суду грошового зобовязання згідно податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2011 року №0000314110/0 та від 05 серпня 2011 року №0000834110 висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, викладених в Акті виїзної позапланової перевірки від 21 квітня 2011 року №186/41-10/00131305, повторно направити справу на розгляд до суду.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м.Києва від 07 листопада 2011року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Печерського районного суду м.Києва від 07 листопада 2011року визнання ОСОБА_3 винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП скасувати.

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 повернути Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків для проведення додаткової перевірки.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Ященко