Постанова № 22612006, 09.02.2012, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

9 лютого 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., за участю ОСОБА_3 особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурора Гошовського Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на постанову судді Соломянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, декларанта ТОВ “Юнайтед Фудс”, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Соломянського районного суду м. Києва від 20.12.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбаченому ст.340 МК України, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації товарів, що є предметами порушення митних правил.

Постановлено у разі неможливості конфіскації товарів, що є предметами порушення митних правил, стягнути з ОСОБА_3 321349 гривень 62 копійки.

Матеріали справи щодо ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.355 МК України направлено начальнику Київської регіональної митниці (далі КРМ) для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст.ст.386, 387 МК України.

Як вбачається з постанови, 15.11.2010 року в зоні діяльності Ягодинської митниці на підставі попередньої митної декларації № 1000000005/2010/226844 від 15.11.2010 по товаросупровідних документах: СМR А № 0190343 від 10.11.2010, інвойс № 009926 від 10.11.2010, автомобілем д/н НОМЕР_1 переміщено через митний кордон України товар “джеми фруктові” в асортименті вагою брутто 12 136 кг.

Даний вантаж слідував з Франції від компанії “St. Dalfour & Cie, S.A.S.” France, на адресу ТОВ “Юнайтед Фудс” , 04209, м. Київ, вул. Полярна, 14.

19.11.2010 року ОСОБА_3 заявив до митного оформлення у ВМД (типу ІМ-40) № 1000000019/2010/662170 вантаж:

Товар № 1 Джеми фруктові St. Dalfour різних смаків, які пройшли теплову обробку, без додавання цукру, в скляних банках місткістю 284 г по 24 шт. в коробці, код УКТЗЕД __________________

Справа № 33/2690/149/2012 Постанова винесена суддею Мельником В.В.

Категорія: ст.340, ст.355 МК України

2007999890 (ставка мита 10%): “Four fruits” 70 ящ. 1 680 бан.; “Pineapple & Mango” 70 ящ. 1 680 бан.; “ В1асkсhеrry ” 70 ящ. 1 680 бан.; “Fig” 70 ящ. 1 680 бан.; “Red Raspberry” 140 ящ. 3 360 бан.; “ В1асkberrу ” 70 ящ. 1 680 бан.; “Bluberry” 70 ящ.

1 680 бан.; “Peach” 70 ящ. 1 680 бан.; “Red Rasp & Pomegranate” 70 ящ. 1 680 бан.; “Cranberry & Bluberry” 70 ящ. 1 680 бан.

Загальна вага брутто 10 268, 92 кг, митна вартість 204 197, 39 грн.

Товар № 2 Джем цитрусовий St. Dalfour , який пройшов теплову обробку, без додавання цукру, в скляних банках місткістю 284 г по 24 шт. в коробці, код УКТЗЕД 2007919000 (ставка мита 15 %): “Orange & Ginger” 70 ящ. 1 680 бан., “Orange” 70 ящ. 1 680 бан.

Загальна вага брутто 1 867, 08 кг, митна вартість 35 737, 09 грн.

Під час проведення митного контролю вантажу виникли сумніви щодо правильності класифікації згідно УКТЗЕД та направлено запит № 662170 від 2.11.2010 до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів (далі ВКМВ та КТ) щодо визначення коду УКТЗЕД.

25.11.2010 року вантаж оформлено у вільний обіг за тимчасовою декларацією № 00000019/2010/662601 під зобовязання про надання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, строком до 24.12.2010 року, згідно заяви підприємства (вх. КРМ № 30158/7 від 5.11.2010).

24.12.2010 року до ВМО-Дніпро звернувся декларант ОСОБА_3 з метою подання ВМД, заповненої у звичайному порядку, що подається митному органу після випуску товарів у вільний обіг за тимчасовою декларацією, оскільки рішення ВКМВ та КТ не отримано. На підставі листа ДМСУ № 11/7-10.10/13719-ЕП від 8.11.2010 ВМД присвоєно реєстраційний номер № 100000019/2010/664568 та складено картку відмови № 100000019/2010/02503. Згідно наданих ОСОБА_3 пояснень рішення ВКМВ та КТ № КТ-100-3711-10 від 21.12.2010 ним не отримано в звязку з незгодою щодо визначених кодів УКТЗЕД.

На підставі рішення ВКМВ та КТ № КТ-100-3711-10 від 21.12.2010 коди товару згідно УКТЗЕД змінено.

Вартість предметів правопорушення становить 321 349, 62 грн.

Сума сплачених податків до Державного бюджету України за ВМД № 00000019/2010/662601 становить 77 277, 39 грн.

Митні платежі, які повинні бути нараховані та сплачені з врахуванням рішення ВКМВ та КТ № КТ-100-1651-11 від 21.03.2011, службової записки ВКМВ та КТ КРМ № 17-17/462 від 24.03.2011, службової записки ВАМП № 23/20-407 від 28.03.2011, становлять 87 726, 85 грн.

Різниця несплачених податків до Державного бюджету України становить 10 449, 46 грн.

Отже, декларантом ОСОБА_3 не заявлено у вантажній митній декларації точних відомостей про товар, що підлягає обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до зменшення розміру податків.

Таким чином, як встановив суд, у діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст.ст.340, 355 МК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що суддею при розгляді справи допущено неповноту та однобічність, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, суд не звернув уваги на те, що відносно ОСОБА_3 складено один протокол про порушення митних правил, передбачені ст.ст.340, 355 МК України, справи про які підвідомчі різним органам, на що, зокрема, вже зверталася увага апеляційним судом. І всупереч вказівкам апеляційного суду суд першої інстанції знову вказав, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки порушень митних правил, передбачених вказаними статтями. Також у постанові є посилання як на докази винуватості ОСОБА_3 на процесуальні документи, які втратили чинність, адже рішення митного органу, прийняті до 15.01.2011 року, були ним же і скасовані. При цьому рішення КРМ про визначення коду товару повністю ґрунтується на попередньому, яке скасоване, а повторне дослідження товарів не проводилось.

Апелянт звертає увагу і на те, що під час декларування товарів надавався сертифікат відповідності, виданий Держспоживстандартом України, а тому ОСОБА_3 не міг вказати в декларації інший код товару, ніж той, що відповідає сертифікату. Стверджує і про те, що при обранні виду стягнення серед альтернативних суд наклав на ОСОБА_3 найсуворіше у виді конфіскації товарів, не мотивувавши належним чином своє рішення.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 представник особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, апеляційну скаргу підтримав, повністю підтвердивши викладене в ній, та просив її задовольнити. Крім того, представник подав письмові пояснення, в яких додатково зазначив, що на дату заповнення ВМД декларант ОСОБА_3 зазначив у ній відомості на підставі інформації, що містилася у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.09.2010, сертифікаті відповідності від 15.10.2010, інвойсі № 009926 від 10.11.2010.

Що стосується зміни митним органом коду УКТЗЕД з 2007 на 2008 на підставі висновку № 13.1-434 від 9.12.2010, то цей висновок не містить даних про невідповідність задекларованого товару коду 2007 так само, як і про належність товару до коду 2008, не містить даних про технологію виробництва та суперечить сертифікату відповідності, адже згідно з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз дослідження щодо складу продуктів проводяться лише атестованими лабораторіями Укрдержспоживстандарту України, а також суперечить висновку ДП “Житомирстандарт-метрологія” від 22.12.2010, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/66581 від 16.09.2010, основним правилам інтерпретації класифікації товарів. Питання встановлення коду УКТЗЕД викликає складності у звязку з особливостями технологічного процесу виробництва. І на користь висновку про невинуватість ОСОБА_3 і, відповідно, відсутність у його діях складу правопорушення свідчить те, що аналогічний товар неодноразово декларувався саме за вказаним декларантом кодом УКТЗЕД.

Крім викладеного раніше, представник у поясненнях звертає увагу на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст.340 МК України, процесуальні порушення, що виразилися в складанні протоколу про порушення митних правил поза межами строків, визначених у ст.38 КУпАП, тощо.

ОСОБА_3, представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Прокурор та представник КРМ Кунєва З.Ю. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою. При цьому представник зазначила, що коли ОСОБА_3 подав тимчасову декларацію, його вина була у формі необережності, однак після зміни митним органом коду УКТЗЕД декларант все одно зазначив коди, як і раніше, що свідчить же про умисне порушення ним митних правил.

Вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, її представників, прокурора, представника КРМ, вивчивши й дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.357 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У відповідності з вимогами, викладеними у ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути зясовані всебічно, повно і обєктивно в їх сукупності, а справа вирішена в точній відповідності з законом. При цьому необхідно зясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, згідно з п.3.5 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених Наказом Держмитслужби України від 30.12.2004 року № 936, справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Цих вимог закону митним органом при складанні протоколу та суддею місцевого суду при розгляді справи не дотримано.

Так, зазначаючи, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил доведена даними, які містяться в протоколі про порушення митних правил № 0419/10000/11 від 15.12.2011, розрахунку митних платежів, службовій записці, рішенні, висновку та поясненнях, суддя не розкрив змісту вказаних доказів, неповно зясував обставини справи, залишивши поза увагою пояснення ОСОБА_3, при цьому не мотивував у постанові, шляхом співставлення яких саме даних він дійшов до такого висновку.

Між тим, пояснення ОСОБА_3 належало зіставити з доказами в справі, проаналізувати їх у сукупності, викласти результати цього аналізу у постанові і лише після цього постановляти рішення по суті.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3, які містяться в справі і на які суддя послався у постанові як на доказ (а.с.67-68), він вину у вчиненні правопорушення не визнав та зазначив, що при митному оформленні товарів код визначався на підставі документів про технологічну схему виробництва, характеристик товару, сертифіката відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а також попередніх декларацій з аналогічним товаром, що оформлялися раніше. У звязку з незгодою з висновком Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 13.1-434 від 9.12.2010 і рішеннями КРМ, ними подавався позов до Окружного адміністративного суду, і рішення в справі не винесено.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010 року, 24.12.2010 року, 16.03.2011 року декларантом ТОВ “Юнайтед Фудс” ОСОБА_3 до ВМО-Дніпро подано документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.02.2006 року № 80, а саме: ВМД № 1000000019/2010/662170, № 100000019/2010/664568, № 100130004/2011/179323 (а.с.23-25, 27-29, 30-35), товарно-транспортну накладну СМR А № 0190343 від 10.11.2010 (а.с.39), зовнішньоекономічний контракт № 1 від 8.07.2010 (а.с.41-46), інвойс № 009926 від 10.11.2010 (а.с.40), картку субєкта зовнішньоекономічної діяльності (а.с.49), довідку про транспортні витрати (а.с.51), договір про надання транспортних перевезень № 124 від 4.09.2010 року (а.с.52-54).

Також митному органу та суду першої інстанції на підтвердження пояснень декларанта надано лист ДП “Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (далі ДП “Житомирстандартметрологія”) № 5249/09 від 22.12.2010 (а.с.62), сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.006.X024467-10 від 15.10.2010 та додаток до нього (а.с.63), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/66581 від 16.09.2010 (а.с.64-65), що містили відомості про товари.

Згідно з листом ДП “Житомирстандартметрологія” органа, який проводив роботи з сертифікації продукції, що виготовляється “St. Dalfour & Cie, S.A.S.”, Франція, в тому числі обстеження виробництва безпосередньо на місці, продукти, що ввозяться та реалізуються в Україні під назвою “Джеми”, за ідентифікаційними ознаками, специфікаціями, технологією виготовлення та складом сировини можуть бути віднесені до групи подібних фруктових консервів, що виготовляються в Україні, і згідно з ДСТУ України 2074-92 “Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та визначення” визначаються як джем, варення, конфітюр, а згідно товарної номенклатури УКТЗЕД в редакції Закону України “Про митний тариф” можуть бути віднесені до товарної позиції 2007 (варення, джеми плодові, желе, мармелад, плодові або горіхові пюре, плодові або горіхові пасти, одержані шляхом теплової обробки з додаванням або без додавання цукру чи інших підсолоджуючих речовин). Термін “джеми”, на думку підприємства, враховуючи положення ДСТУ 4900:2007 “Джеми. Загальні технічні умови”, найбільше підходить до вказаного продукту.

Відповідно до сертифіката відповідності та додатку, виданого ДП “Житомир-стандартметрологія”, продукція джеми в асортименті відповідає вимогам ДСТУ 4900:2700 п.п.5.1.3, 5.1.4.

Отже, заявляючи у ВМД відомості про товар, а саме, що товар представляє собою джеми фруктові та цитрусові, код УКТЗЕД 2007, ОСОБА_3 брав за основу відомості, зазначені в наявних у нього документах. А тому доводи в апеляційній скарзі представника з цього приводу є слушними.

Крім того, листом Державної митної служби України № 11/9-10.27/12448-ЕП від 22.12.2009 року щодо фіксації фактів порушень митних правил, з метою якісного проведення контрольно-перевірочної роботи підрозділів, які здійснюють перевірки субєктів зовнішньоекономічної діяльності, звертається увага на те, що на висновки про наявність підстав для складання протоколу про порушення митних правил можуть впливати певні обставини. Висновок про відсутність вини можливий, зокрема після неодноразових митних оформлень товару із встановленим митницею кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду; або у випадках складної та неоднозначної класифікації товару.

Про те, що аналогічний товар виробництва “St. Dalfour & Cie, S.A.S.”, Франція, неодноразово надавався для митного оформлення і код 2007 ОСОБА_3 зазначався у ВМД, останній повідомляв у поясненнях.

Однак КРМ при складанні протоколу про порушення митних правил ці доводи перевірені не були і належна оцінка їм не надана, як і суддею при винесенні постанови.

Між тим, з наданих суду апеляційної інстанції копій ВМД № 100000004/9/402113, № 125000009/0/103962, № 125000009/2010/108502 вбачається, що 12.02.2009 року, 13.03.2010 року, 7.10.2010 року при митному оформленні аналогічного товару джемів фруктових в асортименті виробництва “St. Dalfour & Cie, S.A.S.”, Франція, зазначався код УКТЗЕД 2007, і у митного органу жодних сумнівів щодо правильності відомостей, зазначених у ВМД, не виникало.

Що стосується посилань у постанові судді як на докази на протокол про порушення митних правил № 0419/10000/11 від 15.12.2011 (а.с.1-7), розрахунок вартості митних платежів (а.с.9), службову записку (а.с.10), рішення ВКМВ та КТ КРМ № КТ-100-1651-11 від 21.03.2011, то викладені в них дані базуються виключно на висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 13.1-434 від 9.12.2010 (а.с.12-20), згідно з яким за результатами досліджень, з урахуванням інформації товаросупровідної документації та інформації згідно маркування на споживчих упаковках зразки № 1-12 являють собою продукти переробки плодів та/або ягід, приготовлені шляхом консервування у концентрованому виноградному соку з доданням пектину, без додання спирту, масою нетто не більше як 1 кг:

№ 1, 9 “Four fruits”, “Red Rasp & Pomegranate” плодово-ягідні суміші;

№ 2 “Pineapple & Mango” суміш плодів з вмістом тропічних плодів (манго);

№ 3, 4, 8 “ В1асkсhеrry ”, “Fig”, “Peach” плоди одного виду черешні (№ 3), інжиру (№ 4), персику (№ 8);

№ 5-7 “Red Raspberry”, “ В1асkberrу ”, “Bluberry” ягоди одного виду (малина, ожина, чорниця, відповідно);

№ 10 “Cranberry & Bluberry” суміш ягід (журавлина та чорниця);

№ 11 “Orange & Ginger” суміш плодів та істинних частин рослин (апельсину та імбіру);

№ 12 “Orange” плод цитрусових (апельсин).

Позитивна якісна реакція зразків на наявність оксиметилфурфуролу не суперечить відомостям щодо їх теплової обробки, як зазначено у гр. 31 ВМД № 1000000019/2010/662170 від 19.11.2010.

Виходячи з складу продуктів №№ 1-12 на етикетках зразків та в товаросупровідних документах, продукти № 1-12 не відповідають вимогам щодо складу джемів за ДСТУ 4900:2700 “Джеми. Загальні технічні умови” та Codex Standart for jam, jellies and marmalades (296-2009), що суперечить опису продуктів № 1-12 у гр. 31 ВМД № 1000000019/2010/662170 від 19.11.2010.

При цьому даних про належність продукції до певного коду за УКТЗЕД висновок не містить. Більш того, цим же висновком підтверджено, що за результатами дослідження зразків встановлено відповідність даних щодо обробки у гр. 31 ВМД і тільки, виходячи з даних про склад на етикетках та товаросупровідних документах, зроблено висновок про невідповідність продукції вимогам щодо складу джемів.

Попереднє рішення ВКМВ та КТ КРМ № КТ-100-3711-10 від 21.12.2010 року, яким визначено коди товару (а.с.21), розпорядженням КРМ № 16/2-р від 31.01.2011 року скасовано у звязку із затвердженням нової редакції Української класифікації товарів.

В адміністративній справі за позовом ТОВ “Юнайтед Фудс” до КРМ про визнання недійсним рішення про визначення коду товару, визначення недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації та зобовязання вчинити дії (а.с.37, 38) ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3.02.2011 року призначено судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено КНДІСЕ.

З копії листа вказаної експертної установи вбачається, що питання, винесені на розгляд та вирішення, стосуються експертизи харчових продуктів та виходять за межі компетенції експертів інституту. Вказані дослідження проводяться атестованими лабораторіями Укрдержспоживстандару України.

Однак саме органом Укрдержспоживстандарту, як зазначено вище, і сертифіковано продукцію як джеми фруктові та зазначено про їх відповідність вимогам ДСТУ 4900:2700 “Джеми. Загальні технічні умови”.

Оскільки підстав для зазначення у ВМД інших відомостей про товар, тобто найменування та код за УКТЗЕД, у ОСОБА_3 не було, висновки суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, адже не підтверджуються наявними в ній доказами.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що направляючи матеріали справи щодо ОСОБА_3 для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.355 МК України начальнику КРМ для прийняття рішення, суддя у постанові зазначив про доведеність винуватості останнього як у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.340 МК України, так і ст.355 МК України, тобто прийняв рішення по суті справи, яка йому не підвідомча і наперед вирішив питання про доведеність винуватості ОСОБА_3, чим допустив порушення норм процесуального права.

Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ст.340 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, задовольнити частково .

Постанову судді Соломянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року в частині накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за порушення митних правил, передбачене ст.340 Митного кодексу України, у виді конфіскації товарів, що є предметами порушення митних правил, скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.

У решті постанову в частині направлення матеріалів справи щодо ОСОБА_3 за ст.355 МК України начальнику Київської регіональної митниці залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Т.М. Тютюн