Постанова № 22608612, 10.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5004/1958/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. , судді Мельник О.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Від відділу ДВС - ОСОБА_1 дов. №17188/14 від 30.09.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" на ухвалу господарського суду Волинської області від "15" лютого 2012 р. у справі № 5004/1958/11( суддя Кравчук А.М.)

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян", м. Ковель

на дії відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції

по справі № 5004/1958/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян"

до відповідача Комунального підприємства "Ковельський міський культурно-просвітницький центр"

про стягнення 42 700 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15 лютого 2012р. скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" на дії відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції по справі № 5004/1958/11 відхилено.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ян" не погоджуючись з винесеною ухвалою звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Скаржник просить ухвалу господарського суду Волинської області скасувати, прийняти постанову, якою скаргу ТОВ "Ян" задоволити визнавши дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження неправомірними, скасувати постанову державного виконавця від 23.01.2012р. про закінчення виконавчого провадження та відновити виконавче провадження.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Відділом державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції не було доведено, що боржник - КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" є ліквідованим, оскільки з витягу з ЄДРПОУ серії АЖ №646001 від 30.12.2011р. вбачається, що КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на підставі рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів, зареєстроване 30.12.2011р., перебуває у стані припинення, а не ліквідоване.

Представники позивача та відповідача по справі в засідання суду не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Представник ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції заперечив доводи апеляційної скарги. В судовому засіданні надав Акт прийому - передачі виконавчих документів від 23.01.2012р. ліквідаційній комісії.

Дослідивши докази у справі Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2011 року у справі №5004/1958/11 постановлено стягнути з комунального підприємства "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" 42 700 грн. 00 коп. основного боргу, 427 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 43 363 грн. 00 коп. (сорок три тисячі триста шістдесят три грн. 00 коп.).

На виконання рішення видано наказ № 5004/1958/11-1 від 31.10.2011 року.

23.01.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Самойленком С.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області №5004/1958/11-1 від 31.10.2011 року про стягнення з КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" 42 700 грн. 00 коп. основного боргу, 427 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 43 363 грн. 00 коп. з огляду на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.01.2012 року КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності; рішенням Ковельської міської ради від 29.12.2011 року №17/25 внесено відомості про ліквідаційну комісію по ліквідації боржника. Постанова винесена з посиланням на п.7.ч.1 ст.49 та ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”(а. с.73).

Давши оцінку доказам у справі Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

В силу ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконанню підлягають, зокрема, рішення, ухвали, постанови господарських судів.

Згідно статті 67 Закону України “Про виконавче провадження" у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 4.9.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Частина 1 та частина 2 статті 59 ГК України визначає, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про ліквідацію підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

29.12.2011 року Ковельською міською радою прийнято рішення №17/25 про припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію, встановлено строк заявлення кредиторських вимог до КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" з дня опублікування повідомлення про внесення рішення про припинення даного підприємства до 12 березня 2012 року - в межах строку, передбаченого, ст. 105 ЦК України; зобовязано директора КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" попередити працівників про їх звільнення у звязку з ліквідацією підприємства.

Запис про припинення боржника із зазначенням усіх необхідних ідентифікуючих даних та складу комісії з припинення міститься також у “Бюлетні державної реєстрації" від 10.01.2012 року №201.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.01.2012 року підтверджується, що комунальне підприємство "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на підставі рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів, яке зареєстроване 30.12.2011 року, перебуває у стані припинення підприємницької діяльності (а. с.71).

Відповідно до вимог ст.ст. 1,2 та 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці - посадовими особами цих органів. Вказаний статус виконавчої служби та державних виконавців зумовлює обовязок останніх дотримуватися приписів ч.2 ст. 19 Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.6 Закону України “Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" за рішенням з засновників (учасників) або уповноважених ними органів шляхом ліквідації.

В постанові про закінчення виконавчого провадження відсутній пункт про передачу виконавчого документа ліквідаційній комісії як того вимагає п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Однак державний виконавець надав Рівненському апеляційному господарському суду акт прийому-передачі виконавчих документів від 23.01.2012р., в тому числі наказу №5004/1958/11-1, ліквідаційній комісії. Отже, державним виконавцем повністю виконані вимоги щодо закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, вищевикладене свідчить про проведення державним виконавцем виконавчих дій в межах компетенції, встановленої для субєкта владних повноважень Законом України "Про виконавче провадження" та спростовані твердження скаржника про неправомірність дій державного виконавця.

Щодо зобовязання державного виконавця поновити виконавче провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на вищевикладене підстав для за задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" на ухвалу господарського суду Волинської області від "15" лютого 2012 р. у справі № 5004/1958/11 залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Волинської області від "15" лютого 2012 р. у справі № 5004/1958/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5004/1958/11 повернути до господарського суду Волинської області

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.