Постанова № 22608585, 09.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" квітня 2012 р. Справа № 5004/2494/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В. за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Місевич Р.О.;

від третіх осіб: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

на рішення господарського суду Волинської області від 23.02.2012р.

у справі № 5004/2494/11 (суддя Сур'як О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

до Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: "Каскад-Продакшн" ЛТД

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису №2343 від 12.10.2011 року таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.02.2012р. у справі №5004/2494/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД до Публічного акціонерного товариства "Оболонь" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №2343 від 12.10.2011 року таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2343 від 12.10.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про звернення стягнення на належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД рухоме майно - транспортні засоби. Визнано недійсним п.5.4 Договору застави від 31.08.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД та Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (перейменоване у ПАТ "Оболонь"). Стягнуто з ПАТ "Оболонь" на користь ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД 941 грн. судового збору. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 13.12.2011 року по даній справі.

При прийнятті вказаного вище рішення місцевий господарський суд виходив з того, що 31.08.2009р. між ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (Заставодавець) та ЗАТ "Оболонь" (перейменоване у ПАТ "Оболонь") (Заставодержатель) було укладено договір застави (далі - Договір) (а.с.7-14).

Відповідно до п.1.1. Договору заставою за цим договором забезпечується виконання боргових зобовязань ТОВ "Каскад - Продакшин" ЛТД, боржника за договором купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. та додаткової угоди №4 від 21.08.2009р., згідно якого боржнику надається товарний кредит по продукції та тарі на суму не більше 400000 грн. з відстрочкою платежу до 01.03.2010р., а також в забезпечення можливих неустойок і штрафних санкцій у розмірах та випадках, передбачених договором купівлі-продажу продукції, та інших платежів.

Також, судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що у п.п.п 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 договору застави передбачено, що Заставодержатель має право: у випадку невиконання боржником зобовязань за договором купівлі-продажу продукції або Заставодавцем за цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації на умовах даного договору та діючого законодавства; задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, зокрема суму заборгованості за договором купівлі-продажу продукції, включаючи неустойку, комісії, інші платежі та витрати на утримання предмета застави, а також витрати, повязані зі зверненням стягнення на предмет застави; достроково звернути стягнення на предмет застави у разі порушення боржником будь-якої з вимог за договором купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. із за невиконання боржником умов договору (несвоєчасний розрахунок, порушення терміну обертаємості продукції та термінів оплати, тощо).

Разом з тим, п.5.4 Договору передбачено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватися шляхом безпосереднього звернення Заставодержателя до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

12 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис №2343 (а.с.15-16) на звернення стягнення на предмет застави рухоме майно, перелік якого визначений в п.1.1 договору застави, для задволення вимог відповідача на суму 560 431,43грн., в тому числі: 554882,60 грн. основний борг, 5548,83 грн. витрати, повязані із вчиненням виконавчого напису.

Судом встановлено, що в подальшому 02.11.2011р. постановою Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції (а.с.17-18), по даному виконавчому напису відкрито виконавче провадження.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення в основу поклав ту обставину, що вчинення виконавчого напису та умови Договору (п.5.4 Договору) щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, на момент укладення договору застави, суперечили нормам чинного законодавства, а саме ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Так як, вищевказаною нормою Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на момент укладення Договору не було передбачено такого способу звернення стягнення на заставлене майно, як вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, то в зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД.

Разом з тим, суд в оскарженому рішенні наголосив на тому, що в прикінцевих і перехідних положеннях Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виходячи з того, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, то суд першої інстанції в своєму рішенні наголосив на тому, що положення Закону України "Про заставу" можуть застосовуватись лише в тій частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Оболонь" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області по справі №5004/2494/11 від 23 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД до ПАТ "Оболонь" відмовити повністю.

Апелянт вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому є незаконним та необгрунтованим.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує наступне.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що виконавчий напис нотаріуса від 12.10.2011р. зареєстрований в реєстрі за №2343 та містить пропозицію звернути стягненя на рухоме майно (за переліком згідно п.1.1 Договору), яке належить на праві власності позивачу. Саме звернення стягнення на рухоме майно здійснюється згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Так як, заява про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса була подана ПАТ "Оболонь" 01.11.2011 року, а виконавче провадження відкрито постановою старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ серія ВП №29609336 від 02.11.2011р., то виходячи з цього, дії по реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса були здійснені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011р. №3795-VI, яким передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, тобто скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що відповідно до чинного законодавства, позов було подано з підстав, які вже не регулюються чинним законодавством.

Тому, на підставі викладеного вище скаржник вважає, що виконавчий напис нотаріуса на момент його пред`явлення до виконання органам ДВС України є дійсним, згідно чинного законодавства та таким, що підлягає виконанню.

Також, апелянт вказує на те, що суд в оскарженому рішенні посилається на практику Верховного суду України (постанова Верховного суду України від 12.12.2011р.), чим доказує, що правовідносини щодо предмету спору виникли до набрання чинності внесених змін до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", але дане посилання є помилковим, оскільки вказана практика стосувалася правовідносин і спору, які закінчилися до моменту набрання чинності внесених змін до Закону.

Тому, враховуючи суть вказаного вище, апелянт вважає, що правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса №2343 від 12.10.2011 року таким, що не підлягає виконанню відсутні. З огляду на що, судом першоїі інстанції було неправомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД.

В свою чергу, від позивача по справі відзив на апеляційну скаргу відповідача не надійшов.

Згідно ч.2 ст.96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

09 квітня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішення господарського суду Волинської області від 23.02.2012р. у справі №5004/2494/11 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД відмовити повністю.

Представник позивача, в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилене судом, як необгрунтоване, оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб незалежно від трудових відносин з підприємством.

Крім того, матеріали справи містять довіреності позивача на представлення інтересів останнього трьома різними представниками (а.с.23, 49,50), отже позивач, з врахуванням приписів ст. 22 ГПК України, повинен був забезпечити участь свого представника, якщо мав намір брати участь в розгляді апеляційної скарги .

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с.107-111), а також те, що явка представників сторін та третіх осіб обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом з матеріалів справи встановлено факт існування договірних відносин між ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (Заставодавець) та ЗАТ "Оболонь" (перейменоване у ПАТ "Оболонь") (Заставодержатель), зокрема сторони 31 серпня 2009 року уклали між собою договір застави.

Предметом договору застави від 31.08.2009р. є рухоме майно, яке належить на праві власності ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД, перелік якого визначений в п.1.1 Договору, а саме:

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) №33020060337630, реєстраційний номер АС9249АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070857, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № 33020060337523, реєстраційний номер АС9241АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070858, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3307, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № 33070050088208, реєстраційний номер АС9243АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070863, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3307, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № 33070050089429, реєстраційний номер АС9248АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070859, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3307, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № 33070050089446, реєстраційний номер АС9250АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070862, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ГАЗ, моделі 3307, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № 33070050089067 реєстраційний номер АС9244АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 070860, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 25.06.2008р.;

- автомобіль марки ЗАЗ, моделі 110557, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № У6Б11055750030734, реєстраційний номер АС2883АВ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 082052, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 27.08.2008р.;

- автомобіль марки ЗАЗ, моделі 110557, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама) № У6В11055750036167, реєстраційний номер АС9247АМ, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 082051, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 27.08.2008 р.;

- автомобіль марки ЗАЗ, моделі 110557, випуску 2008 року, шасі (кузов, рама) № У6Б11055780046221, реєстраційний номер АС2930АР, Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії АСС № 073579, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 23.07.2008р.

Відповідно до п.1.1. договору застави заставою за цим договором забезпечується виконання боргових зобовязань ТОВ "Каскад - Продакшин" ЛТД, боржника за договором купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. та додаткової угоди №4 від 21.08.2009р., згідно якого боржнику надається товарний кредит по продукції та тарі на суму не більше 400000 грн. з відстрочкою платежу до 01.03.2010р., а також в забезпечення можливих неустойок і штрафних санкцій у розмірах та випадках, передбачених договором купівлі-продажу продукції, та інших платежів.

Пунктами 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 договору застави передбачено, що Заставодержатель має право: у випадку невиконання боржником зобовязань за договором купівлі-продажу продукції або Заставодавцем за цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації на умовах даного договору та діючого законодавства; задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, зокрема суму заборгованості за договором купівлі-продажу продукції, включаючи неустойку, комісії, інші платежі та витрати на утримання предмета застави, а також витрати, повязані зі зверненням стягнення на предмет застави; достроково звернути стягнення на предмет застави у разі порушення боржником будь-якої з вимог за договором купівлі-продажу продукції №37 від 01.03.2009р. із за невиконання боржником умов договору (несвоєчасний розрахунок, порушення терміну обертає мості продукції та термінів оплати, тощо).

Відповідно до п.5.4 даного договору звернення стягнення на предмет застави може відбуватися шляхом безпосереднього звернення Заставодержателя до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

12 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за зверненням ПАТ "Оболонь" (заставодержатель), вчинено виконавчий напис №2343 (а.с.15-16) на звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно, згідно переліку визначеного в п.1.1 договору застави від 31.08.2009 року для задволення вимог відповідача на суму 560 431,43грн., в тому числі: 554882,60 грн. основний борг, 5548,83 грн. витрати, повязані із вчиненням виконавчого напису.

В подальшому 01.11.2011р. ПАТ "Оболонь" звернулося до відділу ДВС Луцького МУЮ з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №2342 від 12.10.2011 року.

02.11.2011 року по даному виконавчому напису було відкрито виконавче провадження, про що свідчить постанова Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції, яка наявна в матеріалах справи (а.с.17-18).

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

На момент вчинення нотаріусом виконавчого напису №2343 від 12.10.2011 року, діяв Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, передбачено інше.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Частиною 2 Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 1 ч.1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Пунктом 7 Розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року №3795-VI було внесено доповнення в ч.1 ст.24 та ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно яких звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється і на підставі виконавчого напису нотаріуса. Даний закон набрав чинності 16 листопада 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду цілком погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на момент вчинення виконавчого напису, а саме на 12.10.2011р., не було передбачено звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки у відповідності до цього закону таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду, а вчинення виконавчого напису нотаріусом суперечило законодавству України.

Частиною 2 Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на момент укладення Договору не було передбачено звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки у відповідності до цього закону таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду, що умови Договору щодо звернення стягнення на заставне рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, а саме п.5.4 Договору, на момент укладення договору застави, суперечив нормам чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині повязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином визнавши недійсним п.5.4 Договору, суд першої інстанції діяв в межах повноважень передбачених п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права та не встановлено обставин , які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Волинської області від 23.02.2012р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Оболонь" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 23.02.2012р. у справі №5004/2494/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Оболонь" - без задоволення.

2. Справу № 5004/2494/11 направити в господарський суду Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.