Рішення № 22607965, 05.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/540/12

вх. № 540/12

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 28 від 22.06.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм", м. Харків

до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок", с. Першотравневе

про стягнення коштів у сумі 196551,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів та процентів за користування ними у сумі 196551,37 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст.1212, 1214, 536 ЦК України. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/540/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 лютого 2012 року об 11:40.

Відповідно до Розпорядження господарського суду Харківської області від 10 лютого 2012 року № 143 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 15 лютого 2012 року, справу призначено до розгляду судді Жиляєву Є.М.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 21 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2012 року об 11:20, від 14 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 02 квітня 2012 о 10:00.

В призначене судове засідання 02 квітня 2012 року позивач з'явився та заявив клопотання (вх. № 6872) про оголошення перерви.

В призначене судове засідання 02 квітня 2012 року відповідач з'явився та підтримав вищезазначене клопотання позивача.

В судовому засіданні 02 квітня 2012 року за клопотанням позивача оголошено перерву до 05 квітня 2012 року до 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

05 квітня 2012 року після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач після перерви в судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду, до матеріалів справи, від відповідача надійшла телеграма - клопотання (вх. № 7284), в якій відповідач просить суд перенести розгляд справи на більш пізніший термін.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, суд вважає вищезазначене клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, для надання нових доказів тощо). Проте, нових доказів та відзиву на позовну заяву відповідачем не подано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні відповідача про відкладення справи не зазначено. Крім того, до вищезазначеного клопотання не додано жодних доказів хвороби і перебування на лікуванні відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив наступне.

14 квітня 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" на рахунок відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок", платіжним дорученням № 441 перерахував грошові кошти в розмірі 175000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором поставки № 03/02 від 03 лютого 2011 року. Вищезазначений перерахунок було здійснено на підставі факсограми відповідача № 80575965242 від 11 квітня 2011 року, підписаної менеджером по закупівлям відповідача ОСОБА_2

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 04.05.2011 року, в якому відповідачем підтверджено отримання від позивача грошових коштів в розмірі 175000,00 грн. Вищезазначений акт підписаний та скріплений печатками представників позивача та відповідача.

Відповідно до наданих позивачем під час розгляду справи пояснень, та як зазначено в позовній заяві, в подальшому, при здійсненні взаємних розрахунків між сторонами, та під час судового вирішення спірних питань, відповідачем заперечувався факт отримання від позивача грошових коштів у розмірі 175000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором поставки № 03/02 від 03.02.2011 року, посилаючись на те, що менеджер по закупівлям ОСОБА_2 з підприємством відповідача в трудових правовідносинах не знаходився.

Господарським судом Харківської області 24 травня 2011 року було винесено рішення по справі № 5023/2667/11 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" про розірвання договору поставки № 03/02 від 03.02.2011 року та стягнення боргу, відповідно до якого позовні вимоги ПСП Агрофірми "Світанок" задоволено частково, розірвано укладений між сторонами договір поставки № 03/02 від 03.02.2011 року та стягнуто з ТОВ "Укрпінотерм" суму передплати за вищезазначеним договором в розмірі 767500,00 грн., пеню в розмірі 15644,38 грн. та судові витрати.

Вищезазначене судове рішення вступило в законну силу, на підставі чого господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи вищезазначеного судового рішення господарського суду Харківської області 24.05.2011 року по справі № 5023/2667/11 та з постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2011 року, перерахована позивачем на рахунок відповідача грошова сума в розмірі 175000,00 грн. врахована не була.

Інших договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 175000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення 21551,37 грн. пені за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.3 ст.198 ГК України відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи договір поставки № 03/02 від 03.02.2011 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/2667/11 від 24.05.2011 року визнаний недійсним.

Законом також, (ст.ст.536,693,1214 ЦК України) не визначено розмір процентів за користування продавцем чужими коштами, сплаченими позивачем в якості погашення заборгованості за поставлений товар.

Суд зазначає, що згідно імперативних приписів ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Тобто, відповідач (продавець) не може бути примушений до дій щодо сплати процентів за користування належними позивачу коштами, які (дії) не є обовязковими для нього (відповідача) в силу невизначеності законом або договором розміру процентів.

До того ж, законом взагалі не передбачено нарахування пені за користування чужими коштами.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 21551,37 грн. за користування чужими грошовими коштами, оскільки вона нарахована безпідставно, та зазначена вимога суперечить вимогами чинного законодавства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 526, 530, 1212, 1213 ЦК України, статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відповідачу відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок", 63813, Харківська область, с. Першотравневе, вул. Кооперативна, 2, (р/р 260026815, ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 00850968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" , 61000, м. Харків, вул. Римарська, б. 16, кв. 12 (р/р 26005000063405 в ПуАО "Себ Банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 34862614) - 175000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 3500,01 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 21551,37 грн. пені за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/540/12 підписано 10 квітня 2012 року.