Рішення № 22606726, 03.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.12 р. Справа № 37/384пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34898944

Відповідача 2: Приватного підприємства „НИВА-В.Ш.” в особі Філії 05, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33668915

Відповідача 3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1

Відповідача 4: ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2

Відповідача 5: ОСОБА_3, м. Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_2

та Відповідача 6: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_3,, ідентифікаційний код НОМЕР_3

про: визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське” недійсними.

за участю Прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», п. Ясний, м. Докучаєвськ, Донецька область

за участю уповноважених представників:

Прокурор Кравцов В.І. (за посвідченням №3248, дійсним до 14.03.2013р.);

від Позивача - ОСОБА_6 (діє за довіреністю № 99 від 19.08.2011р.);

від Відповідача 1 ОСОБА_7 (діє за довіреністю № 248 від 17.11.2011р.);

від Відповідача 2 ОСОБА_8 (діє за довіреністю вих № 232/12 від 12.03.2012р.);

від Відповідача 3 ОСОБА_9 (діє за довіреністю № 656 від 14.05.2010р.);

від Відповідача 4 ОСОБА_10 (діє за довіреністю № 355 від 31.01.2012р.);

від Відповідача 5 ОСОБА_10 (діє за довіреністю № 353 від 30.01.2012р.);

від Відповідача 6 ОСОБА_4 (особисто, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Докучаєвським МВ УМВС України)

від Третьої особи ОСОБА_11 (діє за довіреністю № 1 від 15.01.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 16.01.2012р. на 31.01.2012р., з 31.01.2012р. на 14.02.2012р., з 14.02.2012р. на 05.03.2012р., з 05.03.2012р. на 26.03.2012р., з 26.03.2012р. на 03.04.2012р.

У судовому засіданні 03.04.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (далі Відповідач 1), Приватного підприємства „НИВА-В.Ш.” Філія 05, м. Донецьк (далі Відповідач 2) про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна ДП „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське” недійсними.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на незаконне відчуження обєктів державної власності за результатами проведених торгів 27.10.2008р., з огляду на: встановлений мораторій Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та положеннями Закону України «Про приватизацію державного майна»; неотримання згоди від Позивача на реалізації спірного майна попри набутий статусу органу управління боржника внаслідок прийняття рішення про його приватизацію та недотримання визначеної послідовності використання джерел для погашення вимоги до боржника в межах виконавчого провадження.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав лист №8/11П від 27.01.2011р., лист №10-07-01731 від 17.02.2011р., лист №10-07-02841 від 16.03.2011р., лист №10-07-03404 від 29.03.2011р., лист №900/04-01-31/8 від 15.04.2011р., лист №4-16-258 від 19.04.2011р., лист №61 від 16.08.2011р., лист №10-07-10209 від 14.10.2011р., лист №56 від 08.08.2011р., статут ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», наказ №728 від 19.08.2008р., наказ №750 від 26.08.2008р., акт приймання-передачі від 22.08.2008р., лист №98 від 24.12.2010р., наказ №171 від 10.02.2011р., баланс станом на 30.06.2008р. та 01.01.2009р., 01.01.2009р., 01.01.2010р., 01.01.2011р., 01.10.2011р., перелік основних засобів станом на 01.07.2008р. та 01.10.2011р.

Нормативно Позивач обґрунтував свої вимоги посиланням на ст.41 Конституції України, ст.1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 181, 215, 317, 319, 321, 326 Цивільного кодексу України, ст.ст. 63, 133, 136 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», ст.ст. 7, 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 17, 52, 57, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження», п. 16 Положення бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

В перебігу розгляду справи Позивачем були надані додаткові документи в підтвердження своїх вимог (а.с.а.с.64-67 т.2, а.с.а.с.1-4, 14-30, 71-73, 89-95, 141, 142 т.4) у тому числі:

- пояснення, надані 13.01.2012р., щодо обґрунтування підвідомчості заявлених позовних вимог;

- заперечення №10-14-01208 від 14.02.2012р. на відзив Відповідачів 1, 2 із доводами відносно недодержання порядку використання джерел для погашення вимог в межах виконавчого провадження та недотримання процедури реалізації майна з боку Відповідача 2;

- пояснення №10-14-01207 від 14.02.2012р. відносно процедури приватизації Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське”;

- заперечення №10-14-02921 від 02.04.2012р. на відзив Відповідачів 4, 5 із доводами відносно наявності грубого порушення процедури відчуження майна з боку Відповідачів 1, 2 незалежно від подальшого оформлення цього майна за покупцями;

- заперечення №10-1402553 від 23.03.2012р. на відзив Відповідача 3 із посиланням на неправомірність розпорядження майном з боку Третьої особи шляхом надання пропозицій відносно звернення на нього стягнення через здійснення функцій власника майна саме Позивачем.

Відповідачем 1 були надані витребувані судом документи матеріалів виконавчого провадження, в межах якого відбулися спірні торги (а.с.а.с.119-150 т.2, а.с.а.с.1-52 т.3, а.с.а.с. 84-88 т.4, а.с.а.с.5-11 т.5), а також заперечення № 8/11П від 30.01.2011р. (а.с.а.с.77-84 т.2) на позовну заяву, в яких наголошено на реалізації в межах виконавчого провадження майна, самостійно визначеного боржником, безпідставність застосування Позивачем положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та неможливість витребування майна у добросовісних набувачів.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №286 від 30.01.2012р. (а.с.а.с.78-80 т.3) з додатками (а.с.а.с.81-151 т.3), у якому зазначено, що реалізація арештованого майна відноситься до повноважень виконавчої служби, тоді як ПП «Нива В.-Ш.» лише організовує та проводить дії по реалізації такого майна по договору з Державною виконавчою службою, а також додатково надав документи (а.с.а.с.69 - 77 т.3, а.с.а.с.38-46 т.4)

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України був змінений процесуальний статус третіх осіб Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ОСОБА_3, м. Донецьк та ОСОБА_4, АДРЕСА_3, на Відповідачів 3, 4, 5, 6 відповідно.

Відповідач 3 надав витребувані судом документи (а.с.а.с.57-67, 96-98 т.4), у тому числі підтвердження оплати спірного майна, а також представив відзив від 04.02.2012р., яким проти позову заперечив, вказуючи на: можливість звернення стягнення на майно, яке закріплене за боржником; нерозповсюдження мораторію згідно ст.2 положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» на майно, яке не забезпечує ведення виробничої діяльності; повідомлення Позивача з боку ВДВС про арешт майна, реалізованого на спірних торгах; добросовісність набуття права власності на придбане за результатами спірних торгів майно.

Відповідач 4 та Відповідач 5 31.01.2012р. надали пояснення (а.с.а.с.79-84, 85- 106 т.2) та ідентичні відзиви 05.03.2012р. (а.с.а.с.49-55, 47-48 т.4), якими проти позову заперечили, вказуючи на придбання за результатами проведення спірних торгів майна ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», оформлення права власності на таке майно та відсутність порушеного спірними торгами правового інтересу Позивача, також Відповідачами 4 та 5 були надані довідки з ЄДР (а.с.а.с.81-83 т.4), і докази оплати придбаного майна.

Відповідачем 6 були надані витребувані судом документи (а.с.а.с.144-150 т.4, а.с.а.с.1-4 т.5), у тому числі підтвердження оплати спірного майна.

Ухвалою від 29.12.2011р. до участі у справу було залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», п. Ясний, м. Докучаєвськ (далі Третя особа).

Третя особа через канцелярію суду 08.02.2012р. надала пояснення №31/01/1 (а.с.а.с.53-68 т.3), якими просила у задоволені позову відмовити, вказуючи на реалізацію внаслідок проведення спірних торгів визначеного боржником майна, яке не забезпечує виробничої діяльності Третьої особи, а також представила додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.50-55, 104-128 т.4.)

Прокурор 23.03.2012р. надав повідомлення №05/1-04-12 від 19.03.2012р. (а.с.79 т.4) про вступ у розгляд справи задля захисту інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області і у судовому засіданні 28.03.2012р. усно повідомив про підтримку заявлених позовних вимог з наведених Позивачем підстав у повному обсягу.

У судовому засіданні 03.04.2012р. присутні прокурор та представники сторін підтримали свою позицію, зазначену вище, вказуючи на достатність наданих до справи матеріалів для її вирішення в цьому засіданні, заважаючи на що суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Міністерства агарної політики України №68 від 26.12.2005р. затверджений Статут Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» (а.с.а.с.46-49 т.1), із змісту п.1.1. якого вбачається, що Третя особа є правонаступником Донецької дослідної станції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова і заснована на державній власності і підпорядкована Міністерству аграрної політики України як органу управління.

Виходячи із п.п. 2.1. і 2.2. Статуту Третьої особи його метою є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, поліпшення галузі виноградарства в густонаселеному, з великою кількістю промислових обєктів та несприятливою екологічною обстановкою східному регіоні України, а також задоволення ринку товарами народного споживання та отримання прибутку.

Відповідно до п.3.3. Статуту виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі Третьої особи, становлять її майно, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №5 від 26.01.2005р. вирішено оформити право власності Третьої особи відносно визначеного переліку обєктів нерухомості, у тому числі їдальня, розташована за адресою: АДРЕСА_4, корівник на 200 голів, розташований за адресою: АДРЕСА_5.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №346 від 20.10.2010р. (а.с.а.с. 45-46 т.4) вирішено оформити право власності Третьої особи відносно визначеного переліку обєктів нерухомості, у тому числі лабораторія зі зберігання винограду, розташована за адресою: АДРЕСА_5; вегетаційний будиночок, розташований за адресою: АДРЕСА_7; будівля старої контори, розташована за адресою: АДРЕСА_6; будівля клубу розташована за адресою: АДРЕСА_8

На підставі означених рішень Докучаєвською міською радою були видані свідоцтва (а.с.а.с.39-44 т.4) про право державної власності на вказані будівлі Третьої особи.

Наказом Фонду державного майна України №344 від 24.03.2008р. (а.с.18 т.4) затверджені доповнення до Переліку обєктів груп В, Г та обєктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу в 2008 році, якими відносно Донецької області було зазначено, серед іншого, Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське».

На виконання означеного наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області наказом №619 від 30.07.2008р. (а.с.19 т.4) було вирішено розпочати приватизацію Третьої особи шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство, у звязку з чим організувати роботу з передачі функцій органу управління.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №728 від 19.08.2008р. (а.с.50 т.1) створено комісію з питань передачі функцій органу управління майном Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», якою 22.08.2008р. був складений і підписаний відповідний акт приймання-передачі функцій управління від Міністерства агарної політики України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (а.с.51 т.1), затверджений (акт) наказом Позивача №750 від 26.08.2008р. (а.с.52 т.1).

В подальшому наказом №1292 від 22.12.2008р. (а.с.24 т.4) Регіональне відділення Фонду державного майна України скасувало рішення про приватизацію Третьої особи, прийняте наказом №619 від 30.07.2008р., та відмінило дію низки наказів щодо Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», у тому числі - №750 від 26.08.2008р. про затвердження акту приймання-передачі функцій управління.

У звязку із скасуванням рішення про приватизацію Позивач листами №07-11437 від 24.12.2008р. (а.с.25 т.4) і №07-07-00884 від 28.01.2009р. (а.с.26 т.4) звертався до Міністерства аграрної політики України задля вирішення питання про передачу функцій управління, але останнє листом №37-11-4-15/2273 від 17.02.2009р. (а.с.27 т.4) повідомило про недоцільність скасування рішення про приватизацію Третьої особи та повернення його до сфери управління Міністерства аграрної політики.

В подальшому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області знову звернулось до Міністерства аграрної політики України з листом №07-07-04049 від 15.04.2010р. (а.с.28 т.4), в якому наполягало на повернення функцій управління Третьої особою, вказуючи на можливість їх здійснення лише щодо підприємств, які знаходяться в стадії приватизації, проте Міністерством аграрної політики України у відповіді №37-11-1-15/7272 від 17.05.2010р. (а.с.29 т.4) зазначалося на можливості здійснення реалізації частини майна підприємства для погашення наявної заборгованості та завершення процедури приватизації без повернення до сфери управління Мінагрополітики.

Наказом Фонду державного майна України №171 від 10.02.2011р. Третя особа знову була включена до переліку обєктів, які підлягали підготовці до продажу у 2011 році (а.с.30 т.4), але нового наказу про його приватизацію у звязку із цим Позивачем прийнято не було.

12.11.2004р. Відповідачем 1 було відкрите виконавче провадження (а.с.3 т.3) відносно Третьої особи з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №6/633 від 11.02.2002р., а в подальшому були відкриті виконавчі провадження (а.с.а.с.48-52 т.3) за іншими наказами Господарського суду Донецької області

В межах провадження з примусового виконання наказу №6/633 Відповідачем 1 актом опису і арешту майна від 11.11.2010р. (а.с.а.с.124-129 т.2) були описані і арештовані обєкти нерухомості, серед яких і згадувані вище лабораторія зі зберігання винограду, вегетаційний будиночок, будівля старої контори, будівля клубу, їдальня, корівник на 200 голів, щодо яких Третя особа як боржник у виконавчому провадженні листами від 24.03.2011р. №10 (а.с.123 т.2), №30 від 17.05.2011р. вказував на необхідність звернення стягнення через не використання у технологічному процесі підприємства та нездійснення виробничої діяльності.

Виходячи із представлених матеріалів виконавчого провадження вбачається, що органами державної виконавчої служби також були вжиті дії з арешту коштів на рахунках Третьої особи та стягнення таких коштів в рахунок погашення вимог до останньої (а.с.а.с.85-88 т.4).

В свою чергу, згідно наданих Третьою особою документів (а.с.а.с.104-106, 108, 112, 113, 114 т.4) боржником вживалися заходи, спрямовані, зокрема, на звільнення коштів на банківських рахунках з під арешту ВДВС; звернення до ВДВС про звільнення арешту з рахунків боржника в межах примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №6/633 від 11.02.2002р. було викладене і в листі стягувача №8046 від 28.04.2005р. (а.с.126 т.4) результати вказаних заходів та звернень до справи не надані з мотивів їх відсутності за спливом часу зберігання.

Залученим субєктом оціночної діяльності був складений звіт про оцінку (а.с.а.с.6-47 т.3) нерухомого майна, згідно якого вартість корівник на 200 голів визначалася сумою 43323,24 грн., телятника 15704,23грн., свинарника 21766,75грн., вегетаційного будиночку 12525,78грн., ангару-бурякосховище 28773,49грн., їдальні 16749,66грн., будівлі старої контори 6452,97 грн., будівлі клубу 45845,32грн., лабораторії зі зберігання винограду - 22492,64грн.

Із змісту наданого Позивачем листування (а.с.а.с.21, 22 т.4) з Відповідачем 1 вбачається обізнаність Заявника позову про наявність арешту майна Третьої особи принаймні станом на 10.09.2008р., з приводу якого Відповідачем 1 на адресу Позивача також складалося повідомлення №8/11П від 27.01.2011р. (а.с.116 т.3), у відповідь на яке Позивач листом 310-07-01731 від 17.02.2011р. (а.с.16 т.1) наголошував на необхідності дотримання вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Відповідачем 2 на виконання заявок Відповідача 1 на реалізацію (а.с.а.с.92-99 т.3) згідно умов укладених 30.05.2011р. договорів про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.а.с.100-115 т.3) були проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Третьої особи, оформлені протоколами №0511299-2 (а.с.119 т.3), №0511304-3 (а.с.120 т.3), №0511301-4 (а.с.121 т.3), №0511305-5 (а.с.122 т.3), №0511302-6 (а.с.123 т.3), №0511306-7 (а.с.124 т.3), №0511298-5 (а.с.125 т.3), №0511300-9 (а.с.126 т.3) за змістом яких Відповідача 3 було визнано переможцем за лотом №2 будівля клубу з ціною продажу в сумі 45 900грн. та №6 їдальня за 16800грн. , Відповідача 4 переможцем за лотом №3 будівля вегетаційного будиночку з ціною продажу в сумі 12600 грн., Відповідача 5 переможцем за лотами №4 будівля ангару-сховища з ціною продажу в сумі 28800грн. та №5 будівля телятника за 15800грн., №7 корівник на 200 голів з ціною продажу в сумі 43400грн. та №8 лабораторія зі зберігання винограду за 22500грн., Відповідача 6 переможцем лоту №9 стара контора з ціною продажу у сумі 6500грн.

Відомості про проведення означених торгів були розміщені Відповідачем 2 на спеціалізованому сайті (а.с.а.с.135-151 т.3).

Придбані Відповідачами 3, 4, 5, 6 мано було оплачені ними за ціною продажу, вказаною в протоколах від 24.06.2011р., що підтверджується представленими квитанціями (а.с.а.с.82-84, 93-96, 100-101, 105, 106 т.2, а.с.а.с. 60-62, 65-67, 150 т.4, а.с.а.с. 1, 2 т.5). Крім того, покупцями було оформлено право власності на придбане майно (а.с.а.с.80, 81, 87, 88, 91, 92, 97, 98, 102,103 т.2, а.с.а.с.58, 59, 63, 64, т.4 а.с.а.с.3,4 т.5).

Листом №10-07-02841 від 16.03.2011р. (а.с.17 т.1) Позивач звертав увагу Відповідача 1 на можливості зняття арешту з державного майна Третьої особи з огляду на утворення в результаті приватизації останнього акціонерного товариства, що стане правонаступником. Аналогічне звернення було викладене у листі Позивача №10-07-03404 від 29.03.2011р. (а.с.18 т.1), за результатами розгляду яких Відповідач 1 листами від 15.04.2011р. (а.с.19 т.1) і 19.04.2011р. (а.с.20 т.1) зазначив про відсутність правових підстав для звільнення майна з-під арешту.

Отримавши від Третьої особи разом із супровідним листом №61 від 16.08.2011р. (а.с.21 т.1) протоколи за результатами проведених 24.06.2011р. торгів, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимоги і підстави якого були усно підтримані Прокурором у судовому засіданні 28.03.2012р.

Відповідачі 1-6 та Третя особа проти позовних вимог заперечили з підстав, наведених вище.

Суд розглядає справу в контексті вимог щодо недійсності прилюдних торгів, оформлених двома протоколами, оскілки таке обєднання цілком відповідає приписам ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (посилання на припущені порушення в межах виконавчого провадження).

Поряд із цим, враховуючи відсутність у окремих Відповідачів статусу зареєстрованого субєкта господарювання, суд вважає за необхідне наголосити на підвідомчості цього позову саме господарському суду безвідносно від статусу учасників справи в силу імперативних приписів ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, адже цей спір повязаний із приватизацією державного майна. Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, приведеною в п.3.2. Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та їх обґрунтування, предметом оспорювання у розглядуваній справі є прилюдні торги з реалізації державного майна, закріпленого за Третьою особою на праві повного господарського відання, в процесі здійснення виконавчого провадження.

За своєю правової природою прилюдні торги, результат яких виражений у протоколах №№ №0511299-2, №0511304-3, №0511301-4, №0511305-5, №0511302-6, №0511306-7, №0511298-5, №0511300-9 від 24.06.2011р., опосередковують угоди з купівлі-продажу відповідного майна, сторонами якої є покупці учасники торгів (Відповідачі 3, 4, 5, 6), і продавець відділ ДВС (Відповідач 1) в особі спеціалізованої організації (Відповідач 2), що організовує та проводить ці торги за договором із державною виконавчою службою. Цей висновок суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 6 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008р. № 01-8/164.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача, порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача та адекватність запропонованого способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволені позову.

Обовязковість доведення наявності факту порушення спірними торгами, що опосередковують відповідну угоду, прав та/або інтересів позивача узгоджується і з позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111, та відповідає приписам ст. 55 Конституції України.

Як було встановлено судом, Позивач безпосередньо не є стороною, або вигодонабувачем чи зобовязаною особою (учасником прилюдних торгів) за угодами з відчуження майна Третьої особи, що є результатом проведення спірних прилюдних торгів, що, у світлі положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, які визначають угоду як підставу для виникнення у її сторін кореспондуючих прав та обовязків, зумовлює висновок суду про те, що спірні прилюдні торги безпосередньо не впливають на права та обовязки Позивача. Водночас, оскільки положення ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачають можливість оспорювання законності правочину не тільки його стороною, але й будь-якою заінтересованою особою, остільки встановлення правомірності ініціації Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області вимагає дослідження наявності і обґрунтованості відповідного правового інтересу.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 3 п. 3.12. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.11.2012р. ініціатор позову, за висновком суду, повязує наявність у себе захищуваного шляхом подання розглядуваного позову права (інтересу) із здійсненням функцій органу управління Третьої особи внаслідок прийнятого рішення про приватизацію останньої за наказом №619 від 30.07.2008р. та підписанням 22.08.2008р. акту приймання-передачі функцій управління від Міністерства агарної політики України та захистом права державної власності на реалізоване майно.

Втім, означена мотивація судом не може бути визнана достатньою для встановлення наявності у Позивача захищуваного права з огляду на таке:

·по-перше, ч.1 ст.64 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент проведення спірних торгів) передбачає можливість звернення стягнення на майно юридичної особи, яке належить їй на праві власності або закріплене за нею, що у повній мірі узгоджується із обсягом повноважень Третьої особи відносно реалізованих нежитлових приміщень, закріплених на праві повного господарського відання у розумінні ст.136 Господарського кодексу України. Таким чином, законодавство допускає реалізацію в межах виконавчого провадження по відношенню до боржника закріпленого за ним на праві повного господарського відання державного майна незалежно від позиції з цього приводу органів держави, що здійснюють функцію власника цього майна.

·по-друге, організаційно-установчі повноваження власника закріпленого за Третьою особою державного майна, встановлені ст. 135 Господарського кодексу України та Статутом Третьої особи, не передбачають можливості органу управління звертатися до суду із позовом, спрямованим на відновлення кількості майна підпорядкованого підприємства, адже обсяг повноважень органу управління по відношенню до такого підприємства не змінюється в залежності від кількості наявного у останнього майна. Не містить положень про можливість подання органом управління позову у розглядуваному випадку і Законом України «Про управління обєктами державної власності» та згадуваний у позові Закон України «Про приватизацію державного майна». На підтвердження правильності означеного висновку суд вважає за можливе застосування за аналогією правової позиції, приведеної в п.11 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року N 13, адже приватизації Третьої особи за наказом Позивача №619 від 30.07.2008р. має відбуватися шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, в якому до моменту продажу акцій саме орган приватизації був би єдиним акціонером.

·по-третє, виходячи із змісту ч.3 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна» можливість органу приватизації (в розглядуваному випадку Позивачем) здійснювати повноважень органу управління Третьої особи поставлена в залежність від перебування Третьої особи в процесі приватизації та за змістом ч.4 ст.12 цього Закону і п.6 Порядку передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію цього майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 31 березня 2000 року N 667, передача функцій управління опосередковується підписанням відповідного акту, який має затверджуватися органом приватизації. Між тим, як було встановлено судом рішення про приватизацію Третьої особи та про затвердження акту приймання Регіональним відділенням Фонду державного майна України функцій органу управління Третьої особи були скасовані чинним і на поточний момент наказом №1292 від 22.12.2008р. (а.с.24 т.4). Беручи до уваги, що Позивач як орган державної влади згідно ч.2 ст. 19 Конституції України може здійснювати свої повноваження виключно на підставі, у спосіб та в межах, встановлених законом, відсутність чинного рішення про приватизацію Третьої особи та чинного наказу про затвердження акту приймання-передачі функцій управління до Регіонального відділення Фонду державного майна України унеможливлює, за висновком суду, правомірне здійснення останнім функцій органу управління Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» незалежно від факту ухилення Міністерства аграрної політики України від підписання акт про повернення відповідних функцій органу управління. Відсутність належних у розумінні ст. 34 Господарського кодексу України доказів для здійснення Позивачем функцій органу управління Третьої особи зумовлює висновок про недоведеність покладеного в основу позову обґрунтування захищуваного права (інтересу).

·по-четверте, перебування реалізованого на спірних торгах майна у Третьої особи на праві повного господарського віддання за змістом ст.136 Господарського кодексу України та положень п. 3.5. Статуту дає підстави для однозначного висновку про можливість реалізації саме боржником повноважень власника майна із визначення майна, за рахунок реалізації якого має відбуватися задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні, передбачених (повноважень) ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, діючий на момент такого визначення). Дійсно, безпосередньо внаслідок здійснення означеного процесуального права сторони у виконавчому провадженні не відбувається добровільна реалізації майна самим боржником, відносно чого п. 3.5. Статуту Третьої особи встановлено обмеження у вигляді попередньої згоди органу управління, а отже таке визначення майна не може ототожнюватися із розпорядженням майном у розумінні ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає неспроможною позицію Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відносно наявності певного правового інтересу як обєкту захисту за заявленим позовом у розумінні визначення, приведеного в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути уваги Позивача на хибність його аргументів відносно принципової неможливості відчуження за результатами спірних торгів нежитлових приміщень Третьої особи через встановлені мораторії, оскільки запроваджений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» мораторій на реалізацію в межах виконавчого провадження майна державних підприємств не є абсолютним, оскільки не розповсюджується на нерухоме майно, що не забезпечує ведення виробничої діяльності цими підприємствами. Між тим, Позивачем не надано належних доказів використання реалізованих нежитлових приміщень у виробничої діяльності Третьої особи у світлі визначених статутом видів діяльності підприємства та належного спростування достовірності наявних в матеріалах справи документів Третьої особи про невикористання нежитлових приміщень в своїй виробничій діяльності доводи щодо розповсюдження мораторію виключно через порядок бухгалтерського обліку нежитлових приміщень як обєктів нерухомості судом до уваги не приймаються, оскільки таке розумінні суперечить змісту ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Понесені Позивачем судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34898944), Приватного підприємства „НИВА-В.Ш.” в особі Філії 05, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33668915), фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Волноваха, Донецька область (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_3, м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_2) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_3, (ідентифікаційний код НОМЕР_3) про: визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське” недійсними.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.04.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2012р.

Суддя Попков Д.О.