Рішення № 22606256, 12.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2012Справа №5002-24/504-2012 За позовом ТОВ "Кримтеплопостачання", м. Сімферополь, смт. Молодіжне

До відповідача Керченський палац культури "Корабел", м. Керч

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність №01/285 від 16.12.11 р., паспорт ЕС НОМЕР_1 виданий 17.12.1997 р.; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.04.12, посвідчення адвоката № 3788 від 25.06.2009 р.;

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 42 від 07.03.12, паспорт ЕТ НОМЕР_2 виданий 22.03.2007;

Обставини справи: до господарського суду звернулося ТОВ "Кримтеплопостачання" з позовом до Керченського палацу культури "Корабел" про спонукання до укладання Додаткової угоди від 12.10.2011 р. до Договору від 06 листопада 2011 року №06/009 «На постачання теплової енергії у вигляді гарячої води».

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 06 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» та Керченським Палацом культури «Корабел» був укладений Договір №06/009 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

У звязку із змінами тарифів на законодавчому рівні виникла необхідність укладання Додаткової угоди від 12.10.2011 р. до Договору від 06.11.2009 року №06/009 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

10 жовтня 2011 року позивач відправив на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до Договору №06/009 від 06.11.2009 р. у звязку із прийняттям Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України Постанови № 115 та Додаткову угоду до Договору №06/009 від 06.11.2009 р.

Станом на момент подання позову вказана пропозиція відповідачем не підписана.

Таким чином позивач просить суд зобовязати відповідача укласти Додаткову угоду від 12.10.2011 р. до Договору від 06.11.2009 року №06/009 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води у редакції, яка викладена у позові.

Також позивач просить стягнути всі судові витрати з відповідача.

У засіданні суду 12.03.2012р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Позивач заявлені у позові вимоги підтримував у повному обсязі. У судовому засіданні 12.04.2012р. надав до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог щодо способу захисту права, у якій просить суд внести зміни до договору від 06 листопада 2009 року № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води», а саме п.6.2. вказаного договору викласти у наступній редакції: «п.6.2. Вартість теплової енергії за даним договором від 06.10.2009р. № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води» складає для бюджетних організацій 999 грн. 90 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал з 01 жовтня 2011 року».

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити наступне.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК.

Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК можуть бути:

визнання права;

визнання правочину недійсним;

припинення дії, яка порушує право;

відновлення становища, яке існувало до порушення;

примусове виконання обов'язку в натурі;

зміна правовідношення;

припинення правовідношення;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зміна правовідношення це спосіб захисту, пов'язаний з необхідністю змінити чи припинити існуюче правовідношення у зв'язку з, наприклад, порушенням його однією із сторін.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Відповідно до заяви, предмет позову залишається той самий, тобто зміна правовідношення між сторонами, змінюється лише спосіб, яким позивач просить його змінити.

Таким чином суд приймає вказану заяву до розгляду.

Відповідач проти позову заперечував. У представленому відзиві посилався на те, що позивач надсилаючи до підписання додаткову угоду не взяв до уваги положення п. 8.1. договору укладеного між організаціями та відповідно до якого, пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше чим за 30 днів до початку кварталу. Вказуючи на те, що пропозиція про укладення додаткової угоди була направлена Комунальній установі по централізованому бухгалтерському обліку №2 управління освіти Керченської міської Ради саме 10.10.2011 р. тоді як у засобах масової інформації повідомлення про зміну тарифу на теплову енергію було опубліковано 08.10.2011 р., відповідач зазначає, що укладення додаткової угоди можливе лише 08.11.2011 р., а отже позивач недотримався такого порядку та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

06.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кримтеплопостачання” (Постачальник) та Керченським палацем культури "Корабел" (Споживач) був укладений договір № 06/009 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 4.2.1. та п. 3.2.2. вказаного договору, Постачальник зобовязується забезпечити протягом вказаного в договорі періоду, надання теплової енергії Споживачу в обємах передбачених даним договором, а також температурного графіку, затвердженого в установленому порядку, а Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обємах та у строки, передбачені договором.

Пунктом 10.1. передбачено, що договір укладений на строку до 31.12.2010 р. та вступає в дію з дня фактичного отримання теплової енергії. Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку, в якому договір діє, не отримано заяви від однієї зі сторін про його припинення або перегляді.

Суду не було надано доказів того, що однією зі сторін вказаного договору було заявлено про його розірвання. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний договір або окремі його пункти скасовані або визнані недійсними у встановленому Законом порядку.

При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що даний договір діє і на момент вирішення спору.

27.12.2010 р. ТОВ “Кримтеплопостачання” надіслало на адресу Керченського палацу культури "Корабел" лист № 716 з повідомленням про те, що з 01.01.2011 року відбудеться підвищення тарифів, у звязку з чим необхідно підписати додаткову угоду щодо зміни умов відносно вартості теплової енергії.

28.12.2010 р. між сторонами договору № 06/009 укладена додаткова угода. Відповідно до умов цієї угоди, у звязку зі зміною тарифів на теплову енергію з 01.01.2011 р. до п. 6.2. договору внесені зміни в наступній редакції: “п.6.2. Вартість теплової енергії по даному договору складає 855,72 грн /Гкал (з ПДВ)”.

10.10.2011 р. ТОВ “Кримтеплопостачання” надіслало на адресу Керченського палацу культури "Корабел" лист № 479 з повідомленням про те, що з 01.10.2011 року відбудеться підвищення тарифів, у звязку з чим необхідно підписати додаткову угоду щодо зміни умов відносно вартості теплової енергії.

Надіслана листом № 479 від 10.10.2011 р. додаткова угода була підписана відповідачем, проте, разом з протоколом розбіжностей. Запропоновану позивачем умову п. 6.2. договору відповідач у протоколі розбіжностей виклав в іншій редакції, а саме: “Нові тарифи на теплову енергію відповідно до ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” вступають в дію через 30 днів з моменту повідомлення Споживача відповідно до п.6.10. договору про такі зміни.

Позивач не погодився з таким змістом п. 6.2 договору, про що повідомив відповідача листом № 619 від 25.11.2011 р. та надіслав на його адресу протокол узгодження розбіжностей з зазначенням нового змісту п. 6.2.

Посилаючись на те, що на сьогоднішній день відповідач здійснює споживання теплової енергії відповідно до режиму її постачання з початку опалювального сезону, тобто 24.10.2011 р. і відмовляється здійснювати оплату за поставлену теплову енергію разом із новими тарифами, встановленими постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №115, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд внести зміни до договору від 06 листопада 2009 року № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води», а саме п.6.2. вказаного договору викласти у наступній редакції: «п.6.2. Вартість теплової енергії за даним договором від 06.10.2009р. № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води» складає для бюджетних організацій 999 грн. 90 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал з 01 жовтня 2011 року».

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (діла ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Аналізуючи правовідносини сторін у даному спорі суд встановив, що сторони не знайшли згоди відносно викладення умови договору яка стосується вартості (тарифу, ціни) теплової енергії, що поставляється позивачем та споживається відповідачем.

Так, за п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про теплопостачання”, тариф (ціна) на теплову енергію це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 6.10. договору, тарифи на теплову енергію затверджуються місцевими органами самоуправління та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що Постачальник повинен повідомити Споживача через засоби масової інформації, та умов додаткової угоди до цього договору.

За п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України “Про теплопостачання”, до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС, іншими когенераційними установками та установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії, належить, зокрема, встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 вказаного закону, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно п. 2 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. №869, цей Порядок застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

30.09.2011 р. Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України (НКРРКП) прийняла постанову №115 “Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ “Кримтеплопостачання” згідно з п. 1 якої встановила Товариству з обмеженою відповідальністю “Кримтеплопостачання” тарифи на теплову енергію згідно з додатком.

Згідно з тарифами на теплову енергію ТОВ “Кримтеплопостачання”, у населеному пункті м. Керч встановлюється тариф у 999,90 грн/1 Гкал теплової енергії.

Як зазначено судом вище, умовами п. 6.10. договору встановлено, що тарифи на теплову енергію затверджуються місцевими органами самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що Постачальник повинен повідомити Споживача через засоби масової інформації, та умов додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до виписки з газети “Керченський рабочий” від 08.10.2011 р. №112, ТОВ “Кримтеплопостачання” розмістило повідомлення про зміну тарифів на теплову енергію відповідно до постанови НКРРКП №115 від 30.09.2011 р.

10.10.2011 р. позивач направив на адресу відповідача пропозицію, щодо зміни п. 6.2. договору № 06/009, який стосується тарифу теплової енергії.

За ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відмовившись укласти додаткову угоду на умовах позивача відповідач посилається на те, що запропонувавши зміну п. 6.2. договору № 06/009 позивач недотримав умову п. 8.1. цього ж договору.

За даним пунктом, пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше чим за 30 днів до початку кварталу.

Дійсно, така умова передбачена договором та, крім того, на день укладення договору була встановлена у ч. 5 ст. 32 Закону України “Про житлово комунальні послуги”.

За приписами статей 1, 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” такий вид послуг, як постачання теплової енергії у вигляді гарячої води віднесений до комунальних послуг. Частинами 2, 5 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Проте, суд вважає, що обставина, як стосується повідомлення споживача щодо пропозиції по зміні договору за 30 днів до початку кварталу, не може застосовуватись до спірних правовідносин, так як, сама постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України була прийнята вже 30.09.2011 р. та згідно п. 2 цієї постанови вона набрала чинності з 01.10.2011 р., тобто в день початку останнього кварталу у 2011 році, а отже, повідомлення споживача за 30 днів до початку кварталу відносно пропозиції про зміну умов договору фактично не могло бути реально здійснено.

В даній ситуації суд виходить з того, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлюють державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на роботи (послуги) в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи), що безпосередньо передбачено у ст. 10 Закону України “Про ціни та ціноутворення”.

У постанові НКРРКП №115 від 30.09.2011 р. Прямо передбачена дата початку дії нових тарифів 01.10.2011р.

За ч. 1 ст. 20 Закону України “Про теплопостачання”, тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На підставі викладеного суд робить висновок, що визначення тарифів на теплову енергію віднесено саме до компетенції Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, та встановлення вказаною комісією тарифів є імперативною нормою та підставою для укладення відповідних договорів.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі встановлених фактів обовязковості змін умов договору відповідно до змінюваних тарифів на поставку теплової енергії та дати, з якої вони починають діяти, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині внесення змін у п. 6.2. договору № 06/009 від 06.11.2009 р.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2012р. у справі № 5002-11/3626.1-2011 (5002-22/5027-2010).

Судовий збір суд покладає на відповідача, у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.04.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Внести зміни до договору від 06 листопада 2009 року № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води», а саме п.6.2. вказаного договору викласти у наступній редакції: «п.6.2. Вартість теплової енергії за даним договором від 06.10.2009р. № 06/009 «Про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води» складає для бюджетних організацій 999 грн. 90 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал з 01 жовтня 2011 року».

3.Стягнути з Керченського палаца культури "Корабел" (98309, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 88, ЄДРПОУ 26273014) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" (97501, АР Крим, м. Сімферополь, смт.Молодіжне, вул. Будівельників, буд.7, ЄДРПОУ 36138454, р/р № 2603830111393 в ф Севастопольського відділення № 4548 ВАТ «Ощадбанк» України у м.Севастополі, МФО 384027) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.