Рішення № 22604245, 03.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/1780-201203.04.12 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»в особі Вінницьке регіональне управління доВідкритого акціонерного товариства «Всеукраїнська інвестиційна компанія «Вінко»

простягнення 147 915, 42 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 15.08.2011 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»в особі філії Вінницьке регіональне управління звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнська інвестиційна компанія «Вінко»про стягнення 147 915, 42 грн. у звязку із порушенням кредитного договору № 338/КА/2007/ЦВ-980 від 09.08.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2012 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2012 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року відкладено розгляд справи до 03.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 03.04.2012 року у судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд розпочав розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

09.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (надалі - банк) та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнська інвестиційна компанія «Вінко»(надалі позичальник) був укладений договір кредитування комерційного автотранспорту № 338/КА/2007/ЦВ-980 (надалі - договір), за яким банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 95500 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Банк надає позичальнику кредит з терміном погашення до 09.08.2014 року (п. 1.4 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредитні кошти у сумі 95500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.08.2007 року наявним в матеріалах справи.

Згідно із п. 1.3.1 договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 20,5% на рік Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (30/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29092800007013 в філії ВАТ КБ «Надра»Вінницьке РУ МФО 302355згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1.5 договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту/кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не у повному обсязі сплатив черговий платіж.

В порушення умов договору, відповідач свого обовязку щодо повернення кредиту та сплати відсотків починаючи з січня 2009 року не виконує, у звязку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 85675, 63 грн. заборгованості з повернення кредиту та 51681, 59 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по кредиту та сплати процентів суду не надав.

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору між позивачем, відповідачем та Герцберг Олександром Борисовичем був укладений договір поруки, відповідно до якого останній відповідає перед позивачем за виконання відповідачем зорбовязань по договору кредитування комерційного автотранспорту № 338/КА/2007/ЦВ-980 від 09.08.2007 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця № 2-1385/11 від 27.10.2011 року стягнуто з поручителя Герцберг Олександра Борисовича заборгованість по вищезазначеному кредитному договору у сумі 123473, 66 грн.

Однак, як встановлено судом, вказане рішення станом на день прийняття рішення не виконано у добровільному порядку, а виконавчий лист для примусового виконання до органів ДВС не предявлявся

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А тому, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 85 675, 63 грн. та заборгованості по сплаті процентів у сумі 51 681, 59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату ануїтентних платежів у сумі 6258, 56 грн. та штраф у розмірі 3689, 80 грн. за порушення п. 5.3 договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графік і визначених на дату прострочення.

Так, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 6 258, 56 грн. та штраф становить 3689, 80 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 609, 84 грн. за несвоєчасне повернення кредиту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, зобовязаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що збитки від інфляції становлять 609, 84 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнська інвестиційна компанія «Вінко»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; код ЄДРПОУ 13317856), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства Комерціного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитом у сумі 85 675 (вісімдесят пять тисяч шістсот сімдесят пять) грн. 63 коп., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 51 681 (пятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 59 коп., пеню у сумі 6258 (шість тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 56 коп., штраф у розмірі 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят девять) грн. 80 коп., збитки від інфляції у сумі 609 (шістсот девять) грн. 84 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 958 (дві тисячі девятсот пятдесят вісім) грн. 31 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 09.04.2012 року