Рішення № 22603930, 03.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/7503.04.12 За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Рада-5» простягнення 201513, 31 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012

року)

відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-5»201513, 31 грн., (у тому числі 175578, 34 грн. сума основного боргу, 10288, 61 грн. інфляційні втрати, 1738, 48 грн. 3 % річних та 13907, 88 грн. - пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобовязання за договором від 01.10.2003 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009 року порушено провадження у справі №23/75 та призначено її розгляд на 25.08.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2009 року зупинено провадження у справі № 23/75 до остаточного розгляду справи № 8/131 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року поновлено провадження у справі № 23/75, розгляд справи призначено на 03.04.2012 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Ухвалою суду від 03.04.2012 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про поновлення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ: Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 521160 від 01.10.2003 року. Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 521160 від 01.10.2003 року Позивач зобовязався виробляти та постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах, згідно з додатком № 1 до договору.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 521160 від 01.10.2003 року зобовязався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Договір № 521160 від 01.10.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.12.2008 року по 01.06.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 383792, 16 грн.

Додатком № 4 до договору № 521160 від 01.10.2003 року сторони погодили, що Відповідач сплачує вартість теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо Відповідач розраховується за показниками приладів обліку, йому предявляється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується Відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

З наданої Позивачем довідки про надходження грошових коштів (за період з червня 2009 року по лютий 2012 року) вбачається, що Відповідач до порушення провадження у справі сплатив грошові кошти у розмірі 110550, 00 грн., тому Позивач безпідставно звернувся до суду з вимогою в цій частині.

Крім того, після порушення провадження у справі Відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 65028, 34 грн.

Таким чином, на момент прийняття рішення у справі заборгованість Відповідачем повністю погашена.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє Позивачу в позові в частині стягнення основного боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 3.5 додатку № 4 до договору № 521160 від 01.10.2003 року сторони визначили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, Позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати теплової енергії.

Суд перевірив розрахунок Позивача та встановив, що позовна вимога про стягнення пені у розмірі 13907, 88 грн. (за період з січня 2009 року по травень 2009 року) підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовні вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1738, 48 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10288, 61 грн. (за період з січня 2009 року по травень 2009 року) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством “Київенерго” вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням наявної на момент звернення до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-5»(02068, Дарницький район, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 3, ідентифікаційний код 32070545) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 10288 (десять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 61 коп. інфляційні втрати, 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 48 коп. 3 % річних, 13907 (тринадцять тисяч девятсот сім) грн. 88 коп. пеня, 909 (девятсот девять) грн. 63 коп. державного мита та 142 (сто сорок дві) грн. 19 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк