Рішення № 22603644, 12.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 р. Справа № 5010/229/2012-3/8

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ПАТ "Дельта Банк", юридична адреса: вул.Щорса, 36-Б, м.Київ, 01133

поштова адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 76000

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

за участю представників сторін:

Від позивача: представники не з'явилися.

Від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" заявило позовну вимогу до підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 377 663,65 грн.

Ухвалою суду від 29.02.12 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.03.12 р.

Ухвалами суду від 13.03.12р., 22.03.12р. та 03.04.12р. відкладався розгляд справи відповідно на 22.03.12р., 03.04.12р. та 12.04.12р.

Позивач в судове засідання не з"явився, проте в судовому засіданні 22.03.12р. позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи сторонам направлялись за адресами, вказаними в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже сторони про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі сторін абоїх уповноважених представників за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача в судовому засіданні 22.03.12р., запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

19 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №118/К-07 (надалі - кредитний договір) на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, за яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути надані кредитні кошти, сплатити за користування ними проценти в розмірі 21% річних.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредит надавався позичальнику для поповнення обігових коштів, стороком з 19.09.07р. по 18.09.09р.

Згідно п. 4.4. сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця, включно.

30.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(надалі -позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Національним банком України укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТзОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" (зареєстрований в реєстрі за № 2258).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань в порядку, в обсязі та на умовах, визначних цим Договором, ТзОВ "Укрпромбанк" цим передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" Права Вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних Зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТзОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань внаслідок передачі ТзОВ "Укрпромбанк" ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників. ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість ТзОВ "Укрпромбанк") від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за Кредитними та Забезпечувальними Договорами.

На виконання Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань, 07.10.10р. між ТзОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було підписано акт приймання передачі кредитних договорів, договорів застави, поруки, кредитних справ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТзОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" та ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні Позичальника за Кредитним договором відбулася заміна кредитора, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав , передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковий для виконання сторонами.

Приписами ст.9 Цивільного кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банк перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника, що підтверджується виписками руху коштів по рахунку ФОП ОСОБА_1. Копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов договору, не повернув отримані кошти у встановлені договором терміни, внаслідок чого станом на 16 лютого 2012 року загальна заборгованість за Кредитним договором №118/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 19.09.2007 року становить 351732, 93 грн. , в тому числі:

- Сума заборгованості за кредитом 192 830 грн. 93 коп.;

- Сума заборгованості за відсотками 153 305 грн. 05 коп.;

- Комісія, яка передбачена Кредитним договором 5 596 грн. 95 коп., що підтверджується розрахунком заборогованості по кредиту, який наявний у матеріалах справи.

12.12.11 р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою, у якому повідомив відповідача про набуття ПАТ "Дельта Банком" статусу нового крадитора та вимагав сплати суми заборгованості по кредиту. Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу, доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 351732, 93 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування кредитом та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період прострочення, від невчесно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи п.8.1 кредитного договору та зазначені вище норми права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 25930,72 грн. - пені (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:

- копія кредитного договору із наступними змінами та доповненнями;- розрахунок заборгованості за кредитним договором;- копія листа-претензії від 12.12.11р.;

- копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення;- копії виписок про рух коштів по рахунках відповідача;

- копія договору про передачу Активів та Кредитних зобов"язань Укпромбанку на користь Дельта Банку;

- копія акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 509, 512, 516, 549, 629, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Івано-Франківським МУВС в Івано-Франківській області 18.03.1997 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_1., п/р НОМЕР_3 в Івано-Франківській філії ТОВ «Укрпромбанк», МФ0336912,) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(код ЄДРПОУ 34047020. п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса. 36-6) заборгованість за Кредитним договором №118/К-07 в сумі 377 663,65 грн. та судовий збір у сумі 7 554,00 грн.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Повне рішення складено 12.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Костів Я. Р. 12.04.12