Рішення № 22603525, 09.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2012 р. Справа № 2/5007/24/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.04.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Хіммет плюс" (м.Горлівка, Донецька область)

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 128154,73 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 128154,73 грн. за поставлений товар (сульфат амонію).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, надав для огляду оригінали документів на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав. 09.04.12 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду срави, у зв'язку з тим, що відповідач має намір погасити борг в сумі 128154,73грн. до 13.04.12.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач не направив свого представкника для участі в судовому засіданні та не виконав вимог ухвали суду від 19.03.12.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2011 року між Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Цюрупи (покупецб) та Приватним підприємством "Хіммет плюс" (продавець) був укладений договір поставки № 15/12/2011, згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію коксохімічного виробництва.

На виконання умов договору, 17 грудня 2011 року позивач за видатковою накладною № 00000026 передав відповідачеві товар - сульфат амонію на суму 128154 грн. 73 коп. (а.с.14).

Згідно п. 3.1 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється відповідачем у формі 100 % попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Таким чином, строк оплати товару, поставленого без попередньої оплати, договором не встановлений.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20 лютого 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №053 про сплату суми боргу, котру відповідач отримав 21 лютого 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.15-17).

Однак відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 128154,73 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (13543, с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області, вул. Заводська, буд. 5; ідентифікаційний код 00385767) на користь Приватного підприємства "Хіммет плюс" (84646,м. Горлівка Донецької області, проспект Перемоги,104,кв.38; ідентифікаційний код 34032040) - 128154,73грн. боргу, 2563,09грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)