Рішення № 22603511, 22.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.12 р. Справа № 5006/36/9пд/2012

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача-1 Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідача-2 фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання недійсним договору користування земельною ділянкою

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 23.11.2011р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_4 за довіреністю від 26.11.2011р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.03.2012 р. до 22.03.2012 р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради, м. Донецьк, про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання недійсним договору користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. 7, абз. 7 п. 30 договору оренди від 13.05.2009р. він звернувся до Донецької міської ради з клопотаннями про поновлення договору оренди, які міською радою розглянуті та надано дозвіл на підготовку технічних матеріалів по розміщенню кіоску з ремонту взуття по АДРЕСА_1. Позивач пройшов всі етапи виготовлення та погодження документації для розміщення кіоску з ремонту взуття на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та здійснив оплату підготовки проекту рішення Донецької міської ради на розміщення обєкта. Позивач вказує, що проект рішення стосовно продовження договору оренди був підготовлений та знаходився у відділі підготовки проектів рішень Донецької міської ради, але не вносився на затвердження на поточні сесії Донецької міської ради. Разом з тим, позивач стверджує про укладення між Донецькою міською радою та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 договору користування №6/3341 від 15.12.2011р., згідно якого останньому надано у користування земельну ділянку площею 150 кв.м по АДРЕСА_1. Позивач вважає, що вказана земельна ділянка вже знаходиться у нього в оренді. Позивач посилається на те, що договір користування №6/3341 від 15.12.2011р. укладений з порушенням порядку та не уповноваженою особою, а його зміст не відповідає вимогам закону. За викладених обставин, позивач просить суд: 1) визнати договір оренди земельної ділянки від 13.05.2009р., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на південний захід від буд. 277 у Київському районі, зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1410136900:00:042:0171, зареєстрований у Донецькій міській раді 21.05.2009р., зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 17.06.2009р. №040914600048, укладений між Донецькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором; 2) визнати недійсним договір користування земельною ділянкою площею 150 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 231а №6/3341 від 15.12.2011р., укладений між Донецькою міською радою та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2, та скасувати його реєстрацію в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради.

Ухвалою суду від 23.01.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/9пд/2012, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії. Цією ж ухвалою до участі у справі суд залучив третю особу без самостійних вимог на предмет спору, фізичну особу підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк.

Від третьої особи фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання від 01.02.2012р. про залучення його до участі у справі №5006/36/9пд/2012 в якості відповідача.

Суд розглянув вказане клопотання та його задовольнив. Ухвалою від 07.02.2012р. суд виключив з кола третіх осіб фізичну особу підприємця ОСОБА_2 та залучив його в якості відповідача-2.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує тим, що право на земельну ділянку під будівлею, розташованою по АДРЕСА_1, у тих межах, яких необхідно для її обслуговування, належить фізичній особіпідприємцю ОСОБА_2. З виїздом на місце 15.09.2011р. спеціалістами Управління земельних ресурсів Донецької міської ради встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно встановлено малу архітектурну споруду (торгівельний кіоск з ремонту взуття), який примикає до капітальної будівлі, що належить фізичній особіпідприємцю ОСОБА_2. За результатами перевірки складено акт обстеження земельної ділянки та видано припис про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства. Також, відповідач-1 зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 28.12.2011р. по справі №41/159пн зобовязано фізичну особупідприємця ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання стан самовільну зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,015 га із земель житлової та громадської забудови, шляхом демонтажу кіоску з ремонту взуття.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує у звязку з їх необґрунтованістю. При цьому посилається на те, що у звязку з укладенням між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. до нього перейшло право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1410136900:00:042:0171) загальною площею 0,015 га відповідно до договору оренди земельної ділянки від 13.05.2009р., тому позивач не може мати будь-яких прав на його поновлення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 22.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд Донецької області , -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2009р. між Донецькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер 1410136900:00:042:0171, загальною площею 150 кв.м. Строк дії договору до 20.03.2011р. Тобто, на момент розгляду справи, строк дії вищезазначеного договору минув.

Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки Донецька міська рада передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:042:0171) для реконструкції кіоску з ремонту взуття під павільйон з легких збірних конструкцій, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по АДРЕСА_1.

У п. 2 договору оренди земельної ділянки від 13.05.2009р. зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0150 га, у тому числі: 0,0056 га під капітальною одноповерховою забудовою, 0,0022 га під тимчасовою забудовою, 0,0072 під проїздами, проходами, площадками.

Згідно письмових пояснень Донецької міської ради рішенням Київської районної у м. Донецьку ради від 14.10.2009р. №346/1 присвоєно обєкту нерухомого майна по АДРЕСА_1.

11.12.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого продавець (позивач) передав, а покупець (третя особа) прийняв у власність будівлю майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, буд. 231а. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі правочинів за №6586.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. предметом договору є будівля нерухомості, - майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. укладено у відповідності до норм чинного законодавства та зареєстровано у встановленому законом порядку у комунальному підприємстві “Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №24784443 від 14.12.2009р. На час розгляду справи вказаний договір є діючим, його не розірвано та не визнано недійсним в судовому порядку.

В п. 1.4 Договору зазначено: «Будівля, що є обєктом цього договору, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,015 га, яка знаходиться у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на праві оренди згідно договору оренди земельної ділянки від 13.05.2009р. Зміст ст. 377 Цивільного кодексу України щодо переходу до покупця права користуванння цією земельною ділянкою без зміни її цільового призначення сторонам розяснено »

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є власником будівлі майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 1410136900:00:042:0171) за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. Цей договір, в розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України, є дійсним правочином.

За приписами ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без змін її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічні положення закріплені у ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти, та напроти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на користування спірною земельною ділянкою площею 0,150га фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 втрачено в силу закону.

Як зазначалось раніше, строк дії договору оренди від 13.05.2009р., укладений між Донецькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, кадастровий номер 1410136900:00:042:0171, загальною площею 150 кв.м. закінчився 20.03.2011р. .

Посилання позивача на те, що він звертався до Донецької міської ради з клопотаннями про продовження дії договору оренди, наявность проекту рішення Донецької міської ради про продовження договору оренди також не приймаються судом до уваги та не можуть вважатися доказами наявності права на зайняття спірної земельної ділянки, оскільки, на теперішній час відповідне рішення органом місцевого самоврядування про поновлення дії договору відсутнє.

Одночасно суд зазначає, що Донецькою міською радою не тільки не прийнято відповідне рішення про продовженння строку дії вищевказаного договору, а навпаки, власником земельної ділянки подано позов до господарського суду про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки позивачем по даній справі та винесено з цього питання судове рішення від 28.12.2011р. по справі №41/159пн, яким задоволено позовні вимоги Донецької міської ради та зобовязано фізичну особупідприємця ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання стан самовільну зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,015 га із земель житлової та громадської забудови, шляхом демонтажу кіоску з ремонту взуття. Тобто, міська рада в даному конкретному випадку висловила своє волевиявлення не винесенням відповідного рішення, а шляхом подачі позову до суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення кіоску з ремонту взуття.

Також в матеріалах справи є рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2012р. по справі №41/163пн за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про визнання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 користувачем земельної ділянки площею 0,015 га, кадастровий номер 1410136900:00:042:0171, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по АДРЕСА_1 (адреса розташованого на земельній ділянці обєкту нерухомості: АДРЕСА_1); зобовязання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 1410136900:00:042:0171, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по АДРЕСА_1 (адреса розташованого на земельній ділянці обєкту нерухомості: АДРЕСА_1), зобовязавши його здійснити демонтаж кіоску з ремонту взуття. Даним рішенням позовні вимоги задоволені повністю.

Крім того, як зазначено вище, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. (п. 1.4), позивач висловив безумовне погодження з тим, що до покупця (відповідача-2) переходить право користування земельною ділянкою в повному обсязі.

Вищевикладені обставини також встановлені в рішеннях господарського суду Донецької області від 28.12.2011р. по справі №41/159пн, від 02.02.2012р. по справі №41/163пн, які набрали законної сили станом на момент вирішення спору по суті.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, в силу закону, враховуючи наявність переходу до відповідача-2 права власності на будівлю майстерні з ремонту взуття літ. А-1, загальною площею 0,0056 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р., йому (відповідачу-2) в розумінні ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України переходить право користування земельною ділянкою, у звязку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання договору оренди земельної ділянки від 13.05.2009р., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на південний захід від буд. 277 у Київському районі, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1410136900:00:042:0171, зареєстрованого у Донецькій міській раді 21.05.2009р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 17.06.2009р. №040914600048, укладеного між Донецькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором. Позовні вимоги в цій частині необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Крім вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк заявлено вимогу про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою № 6/3341, укладеного між Донецькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, 15.12.2011р. між Донецькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір користування № 6/3341, за умовами якого останньому розпорядник дозволяє користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 1410136900:00:042:0171, щознаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 231а.

Позивач вказаний договір користування №6/3341 від 15.12.2011р. вважає недійсним у звязку тим, що його укладено з порушенням порядку та не уповноваженою особою, а зміст договору не відповідає вимогам закону. З таким висновком позивача господарський суд не погоджується на підставі наступного:

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Договір оренди земельної ділянки, який позивач просить вважати поновленим та договір користування земельною ділянкою № 6/3341, укладений між відповідачами стосуються однієї земельної ділянки.

Вимоги позивача в даному випадку мають характер послідовних дій.

Тільки у разі визнання договору оренди поновленим, позивач може стверджувати про порушення його прав як землекористувача та вимагати визнання договору користування №6/3341 від 15.12.2011р. недійсним. В даному конкретному випадку право оренди у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки припинилось в силу закону, у звязку з чим він не може вважатися заінтересованою особою, права чи охоронювані законом інтереси якої порушено.

Враховуючи те, що позивач не є стороною оспорюваного правочину та не є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору користування №6/3341 від 15.12.2011р. земельною ділянкою площею 150 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Донецькою міською радою та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2, та скасування його реєстрації в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у звязку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до відповідача-1 Донецької міської ради, м. Донецьк, до відповідача-2 фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання недійсним договору користування земельною ділянкою.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриник М.М.