Рішення № 22603029, 05.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.12р.Справа № 11/5005/2516/2012 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 404125 від 29.03.12р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 07.12.2005 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040510800960.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до норм земельного законодавства, прибудинкові території (земельні ділянки) надаються в користування або передаються у власність відповідними органами місцевого самоврядування об'єднанням власників будинків, а передання у користування одному власнику приміщення багатоквартирного жилого будинку частки прибудинкової території протирічить нормам земельного законодавства, оскільки законодавство передбачає надання таких земельних ділянок у постійне користування лише тим організаціям, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, або надаватися у користування або передаватися безоплатно у власність об'єднанню власників.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився, проте від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Зазначене клопотання судом відхилено, виходячи з наступного: по-перше, неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті заявлених вимог.

По-друге, до заяви не надано доказів, які б підтверджували викладені в ній обставини.

По-третє, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказані в клопотанні обставини перешкоджали підготовці обґрунтованого відзиву на позов, який останній повинен був надати на вимогу суду.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У 2005 році, між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець (відповідач у даній справі) на підставі рішення міської ради від 22.06.2005 року № 3276 надає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку прибудинкової території житлового будинку відповідно до частки власності у житловому будинку для розміщення вбудованої перукарні, яка знаходиться у Саксаганському районі м.Кривого Рогу на пр.200-річчя,3.

Відповідно до п.2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 114 кв.м.

Кадастровий номер ділянки - 1211000000:06:050:0010 (п.2.2. договору).

За умовами договору, п.3.1., договір укладено на 10 років.

Відповідно до п.4.1. договору, річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів про визначення нормативної грошової оцінки щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Звертаючись із даним позовом, позивач просить визнати вказаний вище договір оренди земельної ділянки недійсним з моменту укладення, вважаючи, що він укладений з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка, власником якої є позивач, є часткою прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, в якому знаходиться приміщення № 195 у будинку № 3 на вул.200-річчя м.Кривого Рогу, а отже, надаючи землю в користування власнику приміщення, розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку, порушуються права інших співвласників або співкористувачів цієї ділянки.

Вимоги, заявлені позивачем підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, правовідносини щодо користування землею та оплати за використання земельних ділянок регулюються спеціальним законодавством, а саме - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", тощо.

Укладений між сторонами договір фактично регулює відносини сторін про використання земельної ділянки та внесення плати за її використання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право розпорядження землями комунальної власності, зокрема, передачу в тимчасове користування (оренду), тощо, віднесено виключно до повноважень сільських, селищних, міських рад, про що приймаються відповідні рішення на сесіях цих рад (ст. 12, 116, 122 цього Кодексу).

Частиною 4 ст 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", визначено поняття житлового комплексу - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Частиною 10 вказаної вище статті Закону встановлено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Спірна земельна ділянка є часткою прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку.

Відповідно до ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Таким чином, надати в оренду або у власність землю під окремим приміщенням багатоквартирного будинку неможливо, оскільки не можливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, а саме виділити приміщення будинку як окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування ділянки, як складової поняття "земельна ділянка".

З огляду на викладене, оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, в звязку з чим вимоги позивача щодо визнання його недійсним, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 12, 42, 79, 116, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.12.2005 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040510800960.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська,1, код ЄДРПОУ 24230992) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Повне рішення складено

10.04.12р.