Ухвала суду № 22586491, 02.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року справа №2а/0570/15419/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючий Попов В.В.,

судді Лях О.П., Горбенко К.П.,

секретар Турко І.Б.

за участю сторін: представника позивача Бодряга В.В.,; представників відповідача Зайцева Д.А., Іващенко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезіс Інжиніринг" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15419/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезіс Інжиніринг" до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011 №0001042340 та №0001032340, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15419/2011 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс Інжинірінг» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень від 11.05.2011 № 0001042340, № 0001032340 - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини по справі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс Інжинірінг» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Каліннської у м. Донецьку ради 10.01.2005 за № 12661020000003800. Позивача взято на податковий облік в ДШ у Калінінському районі м. Донецька 03.02.2005 за № 103. ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.02.2005 №07597395.

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька,- є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що у період з 11.04.2011 по 15.04.2011 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій із платником податків ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» за період з 01.01.08 по 31.12.10, за результатами якої складено акт від 18.04.2011 № 995/23-1/33340669 (а.с. 5-13) та встановлені порушення п. 3.1 ст.З, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ет. 5, п. 10.1ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 38599 грн. та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 30879,19 грн.

Позивачем на акт перевірки були подані заперечення від 21.04.2011 № 119/04/11 (а.с. 14) Листом від 11.05.2011 № 12484/10/23-213-4 (а.с. 86-91) ДПІ у Калінінському районі м. Донецька повідомила підприємство про залишення висновків акту перевірки без змін з підстав, викладених у акті перевірки.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення від 11.05.2011 № 0001042340, № 0001032340. (а.с. 15-16). Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до ДПА у Донецькій області та ДПА України. Рішенням про результати розгляду скарги від 10.06.2011 № 10915/10/25-113-1 (а.с. 82-85) ДПА у Донецькій області залишила без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 11.05.2011 № 0001042340, № 0001032340 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а скаргу без задоволення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.08.2011 № 15293/6/25-0115 (а.с. 18-21) ДПА України залишила без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 11.05.2011 № 0001042340, № 0001032340 та рішення ДПА у Донецькій області від 10.06.2011 № 10915/10/25-113-1, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що між ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» (Покупець) та ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» (Продавець) була укладена усна угода про придбання металопрокатної продукції (арматури) у жовтні 2008 року. При цьому, в судовому засіданні представник позивача надав пояснення що товар (арматура) постачався саме підприємством ТОВ «Западремстройсервіс-ММД».

В обґрунтування фактичної поставки товару представником позивача до суду були надані видаткова накладна № 1/2010 від 20Л 0.2008 та податкова накладна № 265 від 20.10.2008 (а.с. 46-47).

Разом з тим, суд не приймає вказані документи в якості доказу здійснення фактичної поставки товару. При дослідженні цих первинних Документів вбачається, що підпис посадової особи ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» ОСОБА_5 виконаний за допомогою факсиміле, а не оригінальним підписом.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що накладна на поставку товару не містить зазначення посади та прізвищ особи відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що є порушенням приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання:;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п.п. 1.2 п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704,- господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п.п. 2.1 п.2 цього Положення,- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п.п. 2.4 п.2 цього Положення,- Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.15, 2.16 п.2 цього Положення,- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Таким чином, суд критично ставиться до первинних документів, наданих позивачем на підтвердження здійснення постачання товарів за спірний період та не приймає їх до уваги.

До суду також не надано жодного первинного документу, який би підтверджував транспортування товару, факт його перевезення транспортом ТОВ «Западремстройсервіс - ММД».

Позивач у додаткових пояснення вказує, що податковим органом не було прийнято до уваги ту обставину, що постачання спірного товару здійснювалося в межах довгострокового контракту, укладеного між ним та ТОВ «ЕТЦ в Парковоє», а відповідачем ці обставини не були прийняті до уваги.

Проте, суд не погоджує таку позицію позивача з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься запит ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 04.04.2011 № 9261/10/23-213-4 відповідно до якого податковим органом було запропоновано підприємству ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» (а.с. 93-94)

Згідно повідомлення № 9997/1/23-1/33340669 від 11.04.2011 про проведення з 11.04.11 позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» (а.с. 96) підприємству ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» було запропоновано забезпечити надання всіх необхідних для перевірки документів, що підтверджують правильність та своєчасність відображення результатів фінансово - господарських відносин із вказаним контрагентом у податковому та бухгалтерському обліку. Натомість, ці документи до податкового органу позивачем надані не були.

Згідно абз. 1 п. 45.1 ст. 45 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абз. 1 п. 45.6 ст. 45 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно абз. 2 п. 45.6 ст. 45 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем не було надано первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій в межах довгострокового контракту ані під час перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, ані під час здійснення процедури адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня.

До того ж, суд зауважує, що перевірка ТОВ «Сінтезіс Інжинірінг» проводилась з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій саме з ТОВ «Западремстройсервіс-ММД».

Крім того, суд приймає до уваги постанову Нахимівського районного суду м. Севастополя від 26 березня 2010 року у справі № Іп-68/10 (а.с. 48-50), якою закрита кримінальна справа відносно ОСОБА_5 (директора ТОВ «Западремстройсервіс-ММД») за ст. 205 ч. 1 КК України і звільнено його від кримінальної відповідальності в зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу ПП «Слік». Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_5., будучи директором ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» завідомо знаючи про те, що на підприємстві відсутні основні фонди, виробничі потужності для проведення будівельних робіт, відсутні складські приміщення, а також персонал, укладав з підприємствами - контрагентами угоди на виконання робіт, надання послуг та постачання ТМЦ, які не відповідали задекларованій діяльності підприємства. Постановою також встановлено, що відповідно до акту № 1830/10/23-030/33094038 від 14.12.2009 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Западремстройсервіс-ММД» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.09.2007 по 30.09.2009» було встановлено відсутність на підприємстві податкового та бухгалтерського обліку, що свідчить про фіктивність даного підприємства. При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_5 провину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України визнав повністю, зібрані у процесі досудового слідства докази визнані ОСОБА_5 в повному обсязі і ним не оспорюються.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 11.12/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або.обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Западремстройсервіс-ММД», а тому безпідставно сформовано валові витрати у розмірі 154395,94 грн. та завищено податок на прибуток у розмірі 38599 грн. і безпідставно сформований податковий кредит у розмірі 30879 грн.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач довів правомірність винесення спірних податкових повідомлень - рішень, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезіс Інжинірінг» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень від 11.05.2011 № 0001042340, № 0001032340 правомірно задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезіс Інжиніринг" залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15419/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезіс Інжиніринг" до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011 №0001042340, №0001032340 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 07.02.2012 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко