Ухвала суду № 22583986, 01.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
01.02.2012
Номер справи
2а/0570/22256/2011
Номер документу
22583986
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року справа №2а/0570/22256/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі суддів:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

9 грудня 2011 року (повний текст складений та підписаний 13 грудня 2011 року)

по адміністративній справі

№ 2а/0570/22256/2011 (суддя Чучко В.М.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасенергобуд»

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою суду першої інстанції від 9 грудня 2011 року повністю задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасенергобуд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити певні дії, внаслідок чого визнане протиправним рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 201 від 30 вересня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з моменту його прийняття., зобовязано інспекцію вчинити дії, передбачені Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 978, спрямовані на поновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість товариства (позивача у справі), (арк. справи 136-139). Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з відсутності підстав анулювання у позивача статусу платника податків на додану вартість за приписами підпункту «и» статті 184 Податкового кодексу України, з огляду на те, що дана норма запроваджена з 1 січня 2011 року у той час, як податковим органом обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку у сукупному обсязі менше 50 % від загального обсягу постачання за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволені позову, мотивуючи свої доводи безпідставним звільненням позивача від відповідальності за порушення норм податкового законодавства. Доводить, що позивач, як платник податків на додану вартість за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року підприємство постачало товарів\послуг іншим платникам податку сукупним обсягом менше 50 відсотків від загального обсягу постачання (арк. справи 141).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь суддідоповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, встановила наступне. Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасенергобуд» (надалі товариство, платник податків, позивач) є юридичною особою, що посвідчується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від А00 № 304181, включене до ЄДРПОУ за номером 32880317, перебуває на податковому обліку податкового органу (відповідача у справі) 30 березня 2004 року , є платником податку на додану вартість з 2 квітня 2004 року (арк. справи 24, 26,27).

Актом перевірки податкового органу від 26 вересня 2011 року № 153 встановлено, що підприємство за останні 12 календарних місяців (з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року) постачало товари/послуги іншим платникам податку сукупним обсягом менше 50 відсотків від загального обсягу постачання. Зазначена обставина підтверджена податковими деклараціями позивача з податку на додану вартість за звітні податкові періоди з вересня 2010 року до вересень 2011 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок, за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 300,00 грн. (арк. справи. 48-130). На думку податкового органу дана підстава є достатньою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до підпункту и) пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Рішенням від 30 вересня 2011 року № 201 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», зобовязано товариство повернути податковому органу Свідоцтво платника податку на додану вартість разом з усіма засвідченими його копіями. На підставі цього рішення позивач виключений з Реєстру платників податку на додану вартість, що підтверджується Відомостями про анулювання підприємству свідоцтва платника податку на додану вартість, що включені до Єдиної бази податкових знань на офіційному сайті Державної податкової служби України (арк. справи 7).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковою інспекцією неправомірно взято до уваги обсяги оподатковуваних поставок позивача за звітні періоди 2010 року, оскільки у цей період діяли норми Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон України «Про податок на додану вартість»), які не передбачали такої підстави для анулювання реєстрації. До 1 січня 2011 року, тобто до дати набрання чинності Податковим кодексом України, питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість», у пункту 9.8 статті 9 якого було визначено вичерпний перелік підстав такого анулювання.

Зокрема, згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Викладений у Законі України «Про податок на додану вартість» перелік підстав анулювання реєстрації платника податку був вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягав.

З 1 січня 2011 року у податковому законодавстві зявилася нова підстава для анулювання реєстрації платника податку, визначена у пункті «и»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначеним Кодексом передбачається, що негативні наслідки повязані із позбавленням статусу платника податку на додану вартість наступають у випадку, якщо обсяг постачання товарів/послуг платником податку іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Частиною першою статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Загалом положення частини першої статті 58 Основного Закону про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Проте, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного суду України від 9 лютого1999 року № 1-рп/99 (справа N 1-7/99) за наслідками розгляду справи за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

Колегія суддів зазначає, що у Податковому кодексі України відсутні будь-які посилання на поширення дії пункту «и» пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу на правовідносини, які мали місце до набрання ним чинності. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки податкове законодавство до 1 січня 2011 року не передбачало для платника податку на додану вартість підставу анулювання його реєстрації, викладену у пункті «и»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, то податковий орган не мав права брати для обрахунку обсяги постачання товарів/послуг позивачем (платником податку) іншим платникам податку за період до набрання чинності цим Кодексом до 1 січня 2011 року.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлені обставини справи, дотримані норми матеріального права, правильно вирішена справа.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2011 року по справі № 2а/0570/22256/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2011 року по справі № 2а/0570/22256/2011 залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 1 лютого 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко

Попередній документ : 22583888
Наступний документ : 22584274