Ухвала суду № 22583447, 25.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року справа №2а/0570/16658/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

при секретарі: Газарян А.В.

за участю сторін: представник позивача Ангеліна І.І., представник відповідача Кузьмін М.В., представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглехімічна лабораторія ” Цуприк В.В., представник третьої особи - Публічне акціонерне товариство “Шахта ім. О.Ф. Засядька” Пропастін В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Донецький-металургійний завод”, Приватне акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська”, Публічне акціонерне товариство “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вуглехімічна лабораторія” про скасування висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633, -

В С Т А Н О В И В :

22.09.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС” (далі ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС”) звернулося до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі - Горлівська ОДПІ) про скасування висновків акту позапланової невиїзної перевірки від 11.04.2011 року № 732-23-311/36276633 про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП "Енерго Атлас". Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про нікчемність угод з ПП «Енерго Атлас» потягнули за собою інші висновки податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем у подальшому з іншими підприємствами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2011р. позов задоволено: скасовано висновок акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" (код ЄДРПОУ 36276633) п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР щодо завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість у грудні 2010 року, у січні 2011 року та лютому 2011 року; скасовано висновок акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" (код ЄДРПОУ 36276633) . 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2010 року, у січні 2011 року та лютому 2011 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами податкового та бухгалтерського облік підтверджено, що господарські операції з придбання товарів позивачем були здійснені реально, в наслідок чого, оспорюванні висновки акту перевірки від 11.04.2011 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що податковим органом за наслідками позапланової перевірки податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення суми грошового зобов'язання не приймались, тобто, платник податків позбавлений можливості оскарження до суду рішень податкового органу, оскільки висновки акту перевірки щодо нікчемності угод потягли за собою інші висновки податкового органу про порушення позивачем порядку як формування податкового кредиту, так й визначення суми податкових зобов'язань, що в свою чергу, негативно вплинуло на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у контрагентів позивача, у звязку з чим, висновки акту перевірки мають для позивача негативні наслідки самі по собі, а тому такі висновки можуть бути предметом розгляду в рамках адміністративної справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що угода № 25/11-01 від 25.11.2010р. між TOB «Промтехнології ВС» та ПП «Енерго Атлас» має ознаки нікчемності, оскільки згідно інформації з Алчевської ОДПІ (лист №10733/236-2 від 01.04.2011р.; №10843/ 236-2 від 01.04.2011р.) у ПП "Енерго Атлас" відсутня матеріальна база, а саме: відсутні працівники, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, тобто, фактичне виконання умов угод неможливе, тому, зазначає апелянт, угоди укладені між ПП «Енерго Атлас» та його покупцем TOB «Промтехнології ВС» не спричинили реального настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача, представники третіх осіб заперечували проти задоволення скарги. Інші учасники судового процесу до суду не зявилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Промтехнології ВС» зареєстровано як юридична особа, знаходиться на обліку в Центрально-міському відділенні Горлівської ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ з 09.02.2009р.

Основним видом діяльності TOB «Промтехнології ВС» є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівницт ва, монтаж машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва.

Горлівською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Промтехнології ВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість при вчиненні господарських взаємовідносин з ПП "Енерго Атлас" за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., результати якої оформлено актом від 11 квітня 2011р. №732-23-311/36276633.

Акт перевірки містить висновки відповідача, що суми податкового зобовязання сформовані в порушення п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку із "реалізацією" іншим покупцям ТМЦ придбаних від ПП "Енерго Атлас" та підлягають виключенню зі складу податкового зобовязання у періодах: грудень 2010р. - 188909 грн., січень 2011р. - 88602 грн., лютий 2011р. - 152454 грн.; що підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по документам із назвою "податкова накладна" від постачальника ПП «Енерго Атлас» (код ЄДРПОУ 37156710, м.Алчевськ) за нікчемним правочином, тобто порушено ТОВ «Промтехнології ВС» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; що позивачем порушено ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, угода № 25/11-01 від 25.11.2010р. між TOB «Промтехнології ВС» та ПП «Енерго Атлас» має ознаки нікчемної, при цьому посилається на інформацію Алчевської ОДПІ що «ПП «Енерго Атлас» не має матеріальної бази, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим» (а.с.12).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами податкового та бухгалтерського облік підтверджено, що господарські операції з придбання товарів позивачем були здійснені реально, що висновки акту перевірки мають для позивача негативні наслідки, тому можуть бути предметом розгляду в рамках адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час даних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з дій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-а6о дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2011 р. між ПП «Енерго Атлас» (Продавець) та TOB «Промтехнології ВС» (Покупець) був укладений договір № 25/11-01 (а.с.35-36) на поставку товарів згідно специфікацій. На виконання цього договору у грудні 2010 року, січні лютому 2011 року були здійснені поставки позивачу товарів (плита футеровочна МПЛ-150 М1, колосник МПЛ 150 М1, ланцюг ПР 15,875, броня бічна МПЛ-150 М1, зірка скорочувача МПЛ-150 М1, цинк хлористий та інш.).

Виконання господарських операцій підтверджено первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а саме, податковими накладними, видатковими накладними. Оплата позивачем та придбані товари підтверджена в судовому засіданні виписками з банківського рахунку позивача (т.т. 2,3, 4).

Податкові накладні, видані позивачу ПП «Енерго Атлас» відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних TOB «Промтехнології ВС». Факт отримання товару від ПП "Енерго Атлас" підтверджується Довідкою від 02.09.2011р. №134/23-411-1/36276633 (а.с.49-50) про результати проведення зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ "НВП "Промтехнології ВС" з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ДП "Донецька залізниця" (код за ЄДРПОУ 01074957) за період з 1.01.2011р. по 31.01.2011р.

Згідно з даною довідкою відповідачем 02.09.2011 року проведена зустрічна перевірка ТОВ "НВП "Промтехнології ВС".

Перевіркою встановлено, що постачальником продукції, яка поставлялася ДП "Донецька залізниця", є ПП "Енерго Атлас", яким з позивачем було укладено угоду №25/11-01 від 25.11.2011р. та видано податкові накладні з зазначенням номеру, дати та суми ПДВ по кожній податковій накладній.

В подальшому придбані за вказаними договорами товари позивачем були продані Асоціація ДРФЦ, ЗАТ Донецьсталь, ТОВ Ф-ка Чумаковська, ЦЗФ Вуглегірська, ТОВ Донбасвуглезбагачення, ЗАТ Михайлівське, ВД Маріуполь, ТОВ ВХЛ, ТОВ ДЗК, ЦЗФ Нагольчанська, ТОВ Донецьке вугільне паливо, ВАТ Зміївська ТЕС, ЦЗФ Узлівська, ЗАТ Яновське, ДП РовенькиАнтрацит, ДП Артемвугілля, ЦЗФ Калінінська, ЦЗФ Узлівська, Шахта ім.Засядько, ДП Артемвугілля, ТОВ Метінвест-Холдинг, ТОВ Ш-та Садова, ТОВ Донбасвуглепереробка, про що свідчать досліджені в судовому засіданні договори з вказаними суб'єктами господарювання, а також первинні документи податкового та бухгалтерського обліку - податкові накладні, видаткові накладні. Податкові накладні, видані позивачем вказаним підприємствам відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних TOB «Промтехнології ВС».

Факт перевезення позивачем товару, отриманого від ПП "Енерго Атлас" контрагентам-покупцям, у тому числі й третім особам підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля та товарно-транспортних накладних за грудень 2010р., січень 2011р. та лютий 2011р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що товари, що придбанні позивачем у ПП «Енерго Атлас» є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що позивач, отримавши податкову накладну, як покупець товару, набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту, що суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, що господарські операції з придбання товарів позивачем була вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому позивач має право на податковий кредит.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.І цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 228 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не підтверджені відповідними доказами.

Податковий орган, без обовязкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним у судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що суперечить вимогам законодавства. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Також є вірним є висновок суду першої інстанції, що господарські операції мали реальних характер, оскільки в матеріалах справи наявні документи які підтверджують не тільки придбання позивачем товару за договором з ПП «Енерго Атлас» та його оплату, але й використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності, що відповідає виду здійснення такої діяльності.

Згідно ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України. Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання. Цим Законом визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

З огляду на вказане, ні Закон України „Про податок на додану вартість” ні Податковий кодекс України не містять у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. В наслідок чого, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу, які викладені в спірному акті перевірки, про нікчемність угод, є безпідставним та такими, що суперечать діючому законодавству.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки в даному випадку можуть бути предметом розгляду в рамках адміністративної справи, оскільки податковим органом за наслідками позапланової перевірки податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення суми грошового зобов'язання не приймались, тобто, судом першої інстанції вірно зазначено, що при таких обставинах платник податків позбавлений можливості оскарження до суду рішень податкового органу, оскільки висновки акту перевірки щодо нікчемності угод потягли за собою інші висновки податкового органу про порушення позивачем порядку як формування податкового кредиту, так й визначення суми податкових зобов'язань, що в свою чергу, негативно вплинуло на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у контрагентів позивача, у звязку з чим, висновки акту перевірки мають для позивача негативні наслідки самі по собі.

Акт Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька № 232/23-2/34604192 від 30.08.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВХЛ», наданий третьою особою в ході апеляційного розгляду, підтверджує правильність висновку суду першої інстанції з вищевказаного питання.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови суду відсутні.

Повний текс виготовлено 27.01.2012 р.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Донецький-металургійний завод”, Приватне акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська”, Публічне акціонерне товариство “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вуглехімічна лабораторія” про скасування висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон