Ухвала суду № 22581355, 24.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року справа №2а/0570/11726/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

при секретарі Сульженко А.В.

за участі третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження апеляційну скаргу Колективного підприємства "Крамниця №4 "Детский мир" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11726/2011 за позовом Колективного підприємства "Крамниця №4 "Детский мир" до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Тореза", третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство (далі КП) «Крамниця № 4 «Детский мир» звернулося до суду з адміністративним позовом до Бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) м. Тореза, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2011 року визнано недійсними договір купівлі-продажу нежилого приміщення, вбудованого у житловий будинок, загальною площею 891,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між КП «Крамниця №4 «Детский мир», від імені якого діяв Старовойтов Андрій Петрович, та Карпухіним Валерієм Миколайовичем, посвідчений 13 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр № 2013. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, вбудованого у житловий будинок (з підвалом), основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Карпухіним Валерієм Миколайовичем та ОСОБА_6, посвідчений 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу Костюченко О.О., реєстр № 2661. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути КП «Крамниця №4 «Детский мир» приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

18 квітня 2011 року з метою зареєструвати право власності на вказане приміщення КП «Крамниця №4 «Детский мир» звернулося до БТІ м. Тореза, яке виконує функції державного регістратора речових прав на нерухомість, з відповідною заявою, до якої був наданий весь перелік документів, які підтверджують право власності на зазначене приміщення, зокрема, зазначене вище рішення апеляційного суду, свідоцтво про право власності на зазначене приміщення від 6 червня 2006 року № 38, видане представництвом Фонду Державного майна України в м. Торезі, на підставі якого позивач набув права власності на зазначене приміщення, статут підприємства та документи, які підтверджують повноваження посадової особи підприємства.

Відповідачем були прийняті без зауважень документи, проте листом від 18 квітня 2011 року, на думку позивача, без законних на те підстав, було відмовлено у реєстрації речового права на вказане приміщення.

Згідно статті 19 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-ІV) підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Як зазначає позивач, згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст.ст. 19, 27 Закону № 1952-ІV).

Таким чином, на думку позивача, відповідач, на підставі рішення апеляційного суду, повинен був скасувати попередню реєстрації права власності за ОСОБА_6, Карпухіним В.М. на підставі договорів, які були визнані недійсними, та зареєструвати право власності за первісним власником - позивачем, який набув його на підставі свідоцтва про право власності на зазначене приміщення від 6 червня 2006 року № 38, видане представництвом Фонду Державного майна України в м. Торезі.

Згідно статті 24 Закону № 1952-ІV у державній реєстрації може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право не підлягає реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно перебуває в іншому реєстраційному окрузі; особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, не може бути суб'єктом права власності; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву було подано після державної реєстрації обмежень, встановлених щодо цього майна; заявлене право вже зареєстровано. Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Крім того, з копії витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а саме запису № 3 вбачається, що в графі тип обтяження є запис «арешт нерухомого майна», який був зареєстрований 01.12.2008 року о 11:49:08 за № 8245927, підставою обтяження нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька, яка на теперішній час чинна, не скасована та не оскаржена. Також у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (запис № 4) вказано, що в графі тип обтяження є запис «заборона на нерухоме майно», який був зареєстрований 24.03.200 року о 15:27:23 за № 9655323, підставою обтяження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є договір про іпотеку, власником майна зареєстрована ОСОБА_6, а обтяжувачем є ОСОБА_2 При цьому зареєстрована заборона на нерухоме майно, яка була накладена приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5, яка на теперішній час чинна, не скасована, не знята та не оскаржена.

Позивач вважає, що державний реєстратор, приймаючи рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_2, яке остання набула за рішенням Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року, не перевірив, що майно, на яке подано заяву про реєстрацію права власності, наявні обтяження, а саме арешт, який був накладений ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.12.2008 року, та заборона на нерухоме майно, яку було накладено приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5 24.03.2010 року. На переконання позивача, державний реєстратор, приймаючи рішення про реєстрацію прав власності за ОСОБА_2, повинен був відмовити їй у державній реєстрації прав на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України № 1952-ІV. Тому позивач просив суд:

1. Визнати протиправною відмову БТІ м. Тореза у реєстрації права власності КП «Крамниця №4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами, внесеними до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року).

2. Зобов'язати БТІ м. Тореза зареєструвати право власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами, внесеними до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року).

3. Визнати протиправними дії БТІ м. Тореза щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Торезького міського суду від 4 жовтня 2010 року та зобов'язати скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису, та зобов'язання внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11726/2011 позов задоволено частково, а саме визнано протиправною відмову БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді № 341 від 18.04.2011 року за результатами розгляду заяви представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 року. Зобов'язано БТІ м. Тореза розглянути заяву представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 року та прийняти рішення за результатом її розгляду. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою, визначеною у додатку 7 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (зі змінами) (далі Тимчасове положення). При цьому, лист Бюро технічної інвентаризації м. Тореза № 341 від 18.04.2011 року не може бути таким доказом, оскільки він за формою та за змістом не відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того, лист підписаний начальником БТІ м. Тореза Бондар Г.В., яка не є реєстратором БТІ у встановленому Тимчасовим положенням порядку. Таким чином, відповідачем не приймалося рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою та змістом, визначеною згідно законодавства України. За таких обставин відмова БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді № 341 від 18.04.2011 року за результатами розгляду заяви представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 року, є протиправною.

Щодо п. 2 позовних вимог про зобов'язання БТІ м. Тореза зареєструвати право власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами внесеними, до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року), суд зазначив, що він не вправі підміняти орган державної влади та нав'язувати власну позицію щодо необхідності реєстрації права власності, у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції Бюро технічної інвентаризації.

Стосовно правомірності реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2, місцевий суд визначив, що хоча ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 грудня 2008 року було накладено арешт на приміщення КП «Крамниця № 4 «Детский мир» (код ЕДРПОУ 23784665), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (нежиле приміщення), при цьому в ухвалі суду не вказано конкретно що це за приміщення, не вказано його реєстраційний номер. Що стосується іншої заборони на нерухоме майно приватного нотаріуса, відповідно до п. 2.7 Тимчасового положення наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації прав за іпотекодержателем. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 Тому дії БТІ м. Тореза щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 були правомірними.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позову. Крім того, зауважено, що суд першої інстанції фактично усунувся від розгляду по суті позовних вимог позивача про зобовязання зареєструвати право власності на нерухоме майно за рішенням Апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2011 року. Більш того, якщо при реєстрації права власності за ОСОБА_2 виникали сумніви щодо арешту (заборони) спірного майна, на думку апелянта, відповідач все одно повинен був відмовити в реєстрації, а потім уточнити, якого саме майна стосується заборона.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

В письмових запереченнях висловила згоду з постановою Донецького окружного адміністративного суду, вважала її ухваленою з додержанням норм матеріального та процесуального права, просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, судом першої інстанції було вірно встановлено, що начальник БТІ м. Тореза Бондарь Г.В. не є державним реєстратором в установленому Тимчасовим положенням порядку, і тому суд правильно визнав протиправною відмову БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді № 341 від 18.04.2011 р. за результатами розгляду заяви представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 р. Відтак, суд правильно зобовязав БТІ м. Тореза розглянути заяву представника позивач ОСОБА_7 від 18.04.2011 р. і прийняти рішення за результатами розгляду, оскільки частиною четвертою статті 9 Закону № 1952-ІV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації; втручання будь-яких органів, посадових чи службових осіб, громадян і їх обєднань в діяльність державного реєстратора, повязану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється.

На момент винесення рішення апеляційного суду від 7 квітня 2011 року, право власності на спірне приміщення було зареєстровано у встановленому законом порядку за нею на підставі рішення Торезького міського суду від 4 жовтня 2010 року за її позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке до теперішнього часу не скасоване та є законним, тому відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2

Суд встановив, що ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька був накладений арешт на приміщення КП «Крамниця №4 «Детский мир», за адресою: АДРЕСА_1, при цьому в ухвалі суду не вказано конкретно, що це за приміщення, не вказаний його реєстраційний номер. Станом на 01.12.2008 р. спірне майно, а саме, нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок (з підвалом) АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 5434117, належало ОСОБА_6 на законних підставах, та була відсутня заборона на відчуження ОСОБА_6 належного їй майна. При цьому судом було встановлено, що станом на 01.12.2008 р. два нежитлових приміщення за даною адресою були зареєстровані за ОСОБА_6 і ОСОБА_9 Можливо, арешт був накладений на приміщення, що станом на 01.12.2008 р. належало КП «Крамниця №4 «Детский мир» (сарай, гараж), право на яке не було зареєстровано в БТИ м. Тореза в установленому законом порядку.

Щодо заборони на відчуження нерухомого майна, накладеного по її заявою приватним нотаріусом Торезького нотаріального округу ОСОБА_10 24.03.2010 р., на спірне приміщення, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до п. 2.7 Тимчасового положення, наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації права за іотекодержателем.

Крім того, за наявності рішення Торезького міського суду від 25 січня 2008 року, яке набрало законної сили, і ухвали Верховного Суду України від 23 квітня 2009 року, у позивача відсутні законні підстави для звернення до суду з цим позовом, а також для його задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі до апеляційного суду не прибули.

Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу за своєї відсутності на підставі наявних в справі доказів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначено на правомірність своїх дій.

Так, нежиле приміщення, вбудоване в житловий будинок (з підвалом), по АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на підставі рішення Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року, реєстраційний номер майна 5434117.

Нежиле приміщення було зареєстровано згідно зі зверненням до БТІ ОСОБА_2

Реєстратор, оглянувши надані документи, прийняв рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року. У своїх діях реєстратор БТІ керується Тимчасовим Положенням та законодавством України.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству та наданим документам.

Реєстратору БТІ забороняється тлумачення права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права. Так, реєстрація права власності має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Міністерство юстиції України у своєму листі від 22.06.2007 року за № 19-32/30 дає роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

При вирішенні справи по суті суди ухвалюють рішення, і у випадку, якщо ухвалено рішення про визнання права власності на нерухоме майно, таке рішення є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності.

Стосовно необхідності надання витягу про наявність (відсутність) заборони, або арешту нерухомого майна з Єдиного Реєстру заборон, відчуження об'єктів нерухомого майна, який нотаріально не посвідчений, відповідач повідомляє, що листом Міністерства юстиції від 17.04.2009 року № 19-50/41 надається роз'яснення.

Згідно з абз. 3 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

18.04.2011 представником КП «Крамниця №4 «Детский мир» надано весь пакет документів, для розгляду реєстратором заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства.

Реєстратор, розглянувши подані документи, прийняв рішення про відмову в проведенні державної реєстрації нежилого приміщення, вбудованого в житловий будинок № 13, по б. Ілліча, тому що рішення апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2011 року не є правовстановлюючим документом, на підставі якого може бути проведена державна реєстрація прав.

Згідно п. 1.2 листа Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року № 19-32/30 дається роз'яснення, що апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення або змінити рішення (у випадку скасування рішення першої інстанції правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, є рішення апеляційного суду про визнання права власності на нерухоме майно), а у випадку зміни рішення суду першої інстанції правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, є те рішення суду, яким визнано право власності.

Таким чином, рішення про визнання права власності на нерухоме майно, є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності.

В резолютивній частині рішення апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2011 року вказано про недійсність договорів купівлі-продажу, та повернення майна, а про те, за ким визнано право власності - не вказано.

Також подані представником позивача документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав тому, що заявлене право власності на нежиле приміщення, вбудоване в житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано в Електронному Реєстрі за ОСОБА_2 на підставі рішення Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року.

Представником позивача подана заява з проханням розглядати справу тільки за її участі та сповістити належним чином КП «Крамниця №4 «Детский мир» щодо дати та часу проведення апеляційного розгляду справи. Проте таке клопотання не було задоволено ухвалою апеляційного суду, постановленою на місці, оскільки відповідно до положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Судова повістка КП «Крамниця №4 «Детский мир» була надіслана на адресу цього підприємства, внесену до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8) 86600, Донецька область, АДРЕСА_1. Саме ця адреса вказана і в заяві представника позивача від 23 січня 2012 року. Тобто, судом апеляційної інстанції виконано вимоги процесуального закону щодо направлення судової повістки. При цьому згідно частини одинадцятої тієї ж статті у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відтак, КП «Крамниця №4 «Детский мир» було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Згідно частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь в справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

КП «Крамниця № 4 «Детский мир» зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 12.10.1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 23784665, що підтверджується довідкою АБ № 376699 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (Т.1 а.с.8).

БТІ м. Тореза зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 27.12.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 03336657, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 490746 (Т.1 а.с.105).

18.04.2011 року представник позивача ОСОБА_7 звернулася до БТІ м. Тореза із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно: нежилого приміщення, вбудованого у житловий будинок, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області від 07.04.2011 року (Т.2 а.с.49).

До заяви було додано, зокрема, рішення апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2011 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого у житловий будинок, загальною площею 891,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між КП «Крамниця № 4 «Детский мир», від імені якого діяв Старовойтов Андрій Петрович, та Карпухіним Валерієм Миколайовичем, посвідчений 13 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 2013. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, вбудованого у житловий будинок (з підвалом), основною площею 892,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Карпухіним Валерієм Миколайовичем та ОСОБА_6, посвідчений 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 2661. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути КП «Крамниця №4 «Детский мир» приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Листом № 341 від 18.04.2011 року відповідач відмовив представнику КП «Крамниця №4 «Детский мир» в реєстрації права власності на нерухоме майно. Відмова вмотивована Тимчасовим положенням, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», листом Міністерства юстиції від 22.06.2007 року № 19-32/30 стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності. У листі зазначено, що в резолютивній частині рішення апеляційного суду вказано про недійсність договорів купівлі-продажу та повернення майна, а про те, за яким правовстановлюючим документом буде набуте право власності на повернуте майно не вказано. Також вказано, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, тому що заявлене право власності на нежиле приміщення, розташоване по б. Ілліча, 13, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 4 жовтня 2010 року (Т.1 а.с.7).

БТІ м. Тореза в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом № 1952-ІV повноваження.

Щодо пункту 1 позовних вимог про визнання протиправною відмову БТІ м. Тореза у реєстрації права власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами, внесеними до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.6 Тимчасового положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; найменування БТІ та прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; дату прийняття заяви про державну реєстрацію прав та її порядковий номер; прізвище, ім'я, по батькові заявника (заявників); стислий опис об'єкта, щодо якого приймається рішення; реєстраційний номер об'єкта, щодо якого приймається рішення (за наявності); підстави винесення рішення (у разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав).

Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 7, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою, визначеною у додатку 7 до Тимчасового положення.

При цьому, лист БТІ м. Тореза № 341 від 18.04.2011 року не може бути таким доказом, оскільки він за формою та за змістом не відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того, лист підписаний начальником БТІ м. Тореза Бондар Г.В., яка не є реєстратором БТІ у встановленому Тимчасовим положенням порядку.

Таким чином, відповідачем не приймалося рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою та змістом, визначеною згідно законодавства України.

За таких обставин відмова БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді № 341 від 18.04.2011 року за результатами розгляду заяви представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 року, є протиправною.

Щодо п. 2 позовних вимог про зобов'язання БТІ м. Тореза зареєструвати право власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами внесеними, до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року), суд зазначає наступне.

Згідно частини четвертої статті 9 Закону № 1952-ІV державний реєстратор самостійно приймає рішення про реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації

Тобто, суд не вправі підміняти орган державної влади та нав'язувати власну позицію щодо необхідності реєстрації права власності (відмови в цьому), у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції Бюро технічної інвентаризації.

Суд зазначає, що в Законі № 1952-ІV та в Тимчасовому положенні чітко передбачено загальні умови та порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати приймати наперед визначене рішення.

А тому, за сукупністю наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зареєструвати право власності КП «Крамниця №4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, враховуючи положення частини другої статті 11 КАС України, якою визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, місцевий суд обґрунтовано дійшов до висновку про доцільність виходу за межі позовних вимог та необхідність зобов'язати БТІ м. Тореза розглянути заяву представника позивача ОСОБА_7 від 18.04.2011 року та прийняти рішення за результатом її розгляду.

Щодо п. 3 позовних вимог про визнання протиправними дій БТІ м. Тореза стосовно реєстрації права власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Торезького міського суду від 4 жовтня 2010 року та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису, та зобов'язання внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Торез, бульвар Ілліча, 6.13, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2010 року, на підставі якого зареєстроване право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2, набрало законної сили, у встановленому порядку не скасовано, тому відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2.

Щодо наявності двох записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.10 Тимчасового положення на кожен об'єкт, право щодо якого підлягає державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратор БТІ одночасно з внесенням запису до відповідного розділу Реєстру прав присвоює реєстраційний номер такому об'єкту, який залишається незмінним протягом усього часу його існування. У разі переходу права власності та інших речових прав на об'єкт, право щодо якого підлягає державній реєстрації, або зміни в його описі, реєстраційний номер такого об'єкта залишається незмінним.

Даний пункт положення відповідає статті 25 Закону № 1952-ІV.

Згідно статі 2 вищезгаданого закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне видання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу статті 3 цього закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про право на нерухоме майно підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Право на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації відповідно до цього закону, виникає з моменту такої реєстрації. Статтею 4 закону передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно з пунктом 1.8 Тимчасового положення, Реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, права щодо яких підлягають державній реєстрації, правовстановлюючих документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію.

01.12.2008 року ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька було накладено арешт на приміщення КП «Крамниця № 4 «Детский мир» (код ЕДРПОУ 23784665), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (нежиле приміщення). При цьому в ухвалі суду не вказано конкретно що це за приміщення, не вказано його реєстраційний номер.

Разом з тим, як вбачається з відповіді БТІ м. Тореза від 01.11.2011 року № 942, станом на 01.12.2008 року нежитлові приміщення, розташовані в м. Торезі по бульвару Ілліча, б. 13 були зареєстровані за наступними особами:

- нежитлове приміщення, влаштоване у жилий будинок (з підвалом) за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11. по р. № 2661, зареєстрованого в Єдиному Реєстрі прав власності за № 5434117;

- нежитлове приміщення за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 18.06.1999 року, виданого виконавчим комітетом Торезької міської ради. Рішення виконкому від 16.06.1999 року. В Єдиному Реєстрі прав власності не зареєстроване, зареєстроване в БТІ м. Тореза за № 90 (Т.1 а.с.202).

Тобто, за КП «Крамниця № 4 «Детский мир» (код ЕДРПОУ 23784665) майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (нежиле приміщення) взагалі зареєстровано не було.

Таким чином, наявність ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 грудня 2008 року не була підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій щодо спірного нежитлового приміщення.

Що стосується заборони на нерухоме майно, яку було накладено приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_5 24.03.2010 року на нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок (з підвалом), номер за РПВН: 5434117, за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Підставою обтяження зазначеного нерухомого майна вказано договір про іпотеку від 24.03.2010 року (Т.1 а.с.164). При цьому сторонами договору виступали іпотекодавець (власник майна) - ОСОБА_6, та іпотекодержатель (обтяжувач) - ОСОБА_2, за якою у подальшому і було зареєстровано право.

Відповідно до пункту 2.7 Тимчасового положення наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації прав за іпотекодержателем.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2. Тому дії БТІ м. Тореза щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 були правомірними.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 27 січня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Крамниця №4 "Детский мир" залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11726/2011 за позовом Колективного підприємства "Крамниця №4 "Детский мир" до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Тореза", третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов