Ухвала суду № 22581336, 23.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року справа №2а-3810/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді: Гайдара А.В.,

суддів: Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.

у письмовому провадженні розглянув апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 р. у справі № 2а-3810/11/1270 (головуючий І інстанції Яковлев Д.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на суму 16538 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на суму 16538 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 р. у справі № 2а-3810/11/1270 позовні вимоги задоволено, а саме: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 16538 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» судовий збір в розмірі 9,52 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ «ЛАА Транс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 17 жовтня 2001 року (а.с.87).

Позивач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську (а.с.89).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №17303416 від 01.11.2001 позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 88).

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки складений акт від 21.03.2011 №115/23-616/31718995, яким встановлено порушення п.1.8, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ЛАА Транс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі включеного в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів з податку на додану вартість) по деклараціях за березень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 4439589,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.03.2011 №115/23-616/31718995 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 4439589 грн., в тому числі за травень 2009 року на суму 77235 грн. (а.с. 8).

Податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 4439589 грн. оскаржено позивачем до суду.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю, податкове повідомлення-рішення №0000202360/0 від 21.03.2011 скасовано.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року апеляційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 у справі за позовом ТОВ «ЛАА Транс» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, ГУДКУ у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000202360/0 від 21.03.2011 залишена без задоволення. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2011 року залишена без змін.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Достовірність нарахування сум податку на додану вартість за травень 2009 року та заявлення його до відшкодування з бюджету досліджувалися у судовому процесі по справі №2а-3397/11/1270 за адміністративним позовом ТОВ «ЛАА Транс» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, ГУДКУ у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000202360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 4439589 грн., в тому числі за травень 2009 року на суму 77235 грн.

Судом раніше встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині встановлення факту завищення позивачем суми бюджетного відшкодування є безпідставним. Судом досліджена уся первинна документація ТОВ «ЛАА Транс», її відповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Судовим рішенням у зазначеній справі, що набрало законної сили, встановлені обставини щодо правомірності заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2009 року у сумі 77235 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 по справі 2а-2296/10/1270, з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЛАА Транс» було частково стягнуто бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 60697 грн.

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що обставини щодо правомірності заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 16538 грн. з податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2009 року, в силу ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Доводи відповідача 1 щодо підстав відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу у звязку із неможливістю підтвердження фактів сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання судом визнаються необґрунтованими.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Чинним законодавством України на покупця товару платника податку не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту на заявлені суми відємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем 1 не доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість та не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку позивачем. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, не встановлено укладення субєктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 р. у справі № 2а-3810/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 р. у справі № 2а-3810/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко