Ухвала суду № 22581333, 29.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2012 року справа №2а/0570/9834/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Кройц” звернулось до суду з позовом до Східної митниці про визнання нечинними т скасування рішень Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000149/1 від 10.02.2011р., № 700000006/2011/000159/1 від 16.02.2011р., визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20089, № 700000006/1/20096.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.02.2011р. на митний кордон України від відправника JgP Global Trading B.V (Нідерданди) надійшов товар: відходи спіненого полістиролу ЕРS scrap (вага нетто 19466 кг) за договором № 01-09-10 від 01.09.2010р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 2011010 від 25.01.2011р. на загальну суму 7 489,94 євро, що становить 81 189,54 грн. (курс 10,84 грн.). Транспорті витрати склали 23 887,14 грн.

Позивачем 09.02.2011р. було подано ВМД № 700120801/2011/000142, товаросупровідні та інші документи. Митні платежі визначені в розмірі 5 124,48 грн. мита та 21522,80 грн. ПДВ.

15.02.2011р. на митний кордон України від JgP Global Trading B.V надійшов товар: відходи спіненого полістиролу ЕРS scrap (вага нетто 21 440 кг) за договором № 01-09-10 від 01.09.2010р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 2011020 від 02.02.2011р. на загальну суму 8790,40 євро, що становить 943 35,66 грн. (курс 10,73 грн.). Транспортні витрати 23 828 грн.

Позивачем 16.02.2011 було подано ВМД № 700120801/2011/000166, товаросупровідні та інші документи. Митні платежі визначені в розмірі 5 783,18 грн. мита та 24 289,37 грн. ПДВ.

Митна вартість імпортованого товару була визначена із застосуванням 1-го методу, визначеного статтею 266 Митного кодексу (далі МК) України за ціною договору.

ВМД не були прийняти відповідачем та надані картки відмови в прийнятті вантажно-митних декларацій № 00000006/1 /20089, № 700000006/1/20096.

Відмову у прийнятті ВМД відповідач обґрунтував не наданням ТОВ “Кройц” для підтвердження митної вартості товарів переліку додаткових документів, відповідно до вимог Порядку декларування митної вартості товарів та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 (далі Порядок № 1766), а саме: договір з третіми особами, висновок ДП “Укрзовнішекспертиза” про вартісні характеристики товару, інші документи за бажанням декларанта.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано до митного органу: зовнішньоекономічний договір з постачальником, інвойси, де вказано ціну і кількість відповідного товару від постачальника, а також підтвердження розмитнення тих саме товарів, що надійшли від того самого імпортеру за тим же договором, згідно ВМД № 700120801/2010/000197 від 08.11.2010р., ВМД № 700120801/2010/000198 від 08.11.2010р.

Крім того, вартість товару підтверджувалася ВМД країни відправлення №11 NL 5674322D68Р05, №11 NL 5674322D7В66С9.

Зважаючи на неподання декларантом, визначених вище додаткових документів, відповідач прийняв рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000149/1від10.02.2011р. та № 700000006/2011/000159/1 від 16.02.2011р., в яких застосував 6-й (резервний) метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, де визначив митну вартість товару у розмірі 0,7271 євро за кг.

В картці відмови в прийнятті ВМД відповідач зазначив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України - за умови заяви митної вартості, визначеної митним органом, згідно з рішенням про визначення митної вартості №700000006/2011/000149/1 від 10.02.2011р., № 700000006/2011/000159/1 від 16.02.2011р.

Разом з тим, позивач зазначив, що відповідно до статті 267 МК України, якщо митна вартість не може бути визначена за 1-м методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару. В ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією.

Встановлені МК України методи визначення митної вартості товару застосовуються послідовно. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватися з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості товару з декларантом, але цього не було зроблено відповідачем.

Фактично консультації з позивачем та митницею проведено не було. Митниця не оголосила ніякої інформації щодо визначення митної вартості товару й, тим більше, не деталізувала її. На підставі яких відомостей митниця вважала заявлену митну вартість не справедливою, також не зазначено.

На зворотному боці ДМВ декларантом було вчинено запис, проте цей запис не свідчить про відмову у наданні додаткових документів, а лише про неможливість їх надати.

Таким чином, твердження відповідача про проведення консультацій з декларантом з боку митниці є необґрунтованим та не підтвердженим.

Посилаючись на норми статей 259, 261, 262, 267, 268, 269 МК України, які визначають, що вартість товару в першу чергу визначається зі ціною договору (1-й метод), позивач вважав, що у відповідача відсутні підстави щодо застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 30 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/9834/2011 позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках статті 265 МК України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ), а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Це право визначено пп. 1 п. 3 розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.09 № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.07.2009р. за № 669/16685 (далі Порядок № 602).

Згідно приписів статті 45 МК України особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Також згідно статті 88 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Відповідно до частини першої статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а згідно приписів частини другої статті 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Також право митного органу витребувати додаткові відомості та документи для підтвердження заявленої митної вартості, а обов'язок декларанта надати такі відомості і документи та забезпечити можливість їх перевірки, передбачено приписами частини другої статті 264 МК України та п. 11 Порядку № 602.

При розгляді наданих 10.02.2011р. позивачем документів до ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000142, яким задекларована вартість товару “відходи спіненого полістиролу ЕРS у блоках”митним органом встановлено наступне:

- згідно специфікації до контракту умови поставки - FСA-Rірs, у інвойсі умови поставки відсутні, згідно сертифікатів якості умови поставки FСA - Мullemsedіjk;

- специфікацію № 3 до контракту від 01.09.10 № 01-09-10 було підписано пізніше (28.01.2011р.), ніж виставлено інвойс № 2011010 (25.01.2011р.) на товар;

- у товаросупровідних документах та графі 31 виробника товару було заявлено як - невідомий;

- у графі 44 ВМД № 700120801/2011/000142 код зовнішньоекономічного контракту від 01.09.10 № 01-09-10 згідно класифікатора митних документів заявлено як “непрямий”, що означає, що продавець товару не є його виробником;

- у виписці банку сума оплати була вказана по декількох рахунках, і відрізнялась від суми, необхідної для сплати за інвойсом, що не підтверджувало контрактну вартість товарів за цією поставкою.

Крім того, заявлена митна вартість товару на умовах поставки FСA складає 0,4857 євро/кг, що є значно нижчою ніж рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого здійснено Львівською митницею за ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.2010р. (митна вартість - 0,7271 ЕUR/кг).

Так, у митного органу виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості товарів, тому в рамках статті 264 МК України, п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 (далі Порядок № 1766), митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивача було запропоновано надати наступні документи:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (у зв'язку з тим, що товар постачається за “непрямим контрактом”, як було зазначено декларантом позивача у гр. 44 ВМД № 700120801/2011/000142);

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини (для дослідження конюнктури ринку щодо даного товару); - висновок ДП “Укрпомзовнішекспертиза” про вартісні характеристики товарів (для отримання цінової інформацію по товару, задекларованому за ВМД № 700120801/2011/000142, враховуючи комерційні умови, на яких він постачається);

- інші документи за бажанням декларанта.

У відповідності до положення п. 10 Порядку № 1766 декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості. Для реалізації даного права декларанту надана можливість надавати за власним бажанням інші додаткові документи, окрім тих, що вимагаються митним органом.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ “Кройц” Кошельник А.М. повідомлена письмово, про що нею 10.02.2011р. на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142 зроблено відповідний запис.

10.02.2011р. декларантом позивача здійснено запис на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142, що зазначені документи надати не має можливості.

Відповідач зазначає, що у відповідності до вимог частини третьої статті 266 МК України, Східною митницею з декларантом було проведено процедуру консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить напис відповідного змісту на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142 про відсутність як у митного органу, так і у декларанта цінової інформації, що дає змогу визначити митну вартість за 1-5 методом. Також, за результатами проведених консультацій було обрано метод визначення митної вартості на підставі статті 273 МК України за резервним методом.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу та декларанта об'єктивного джерела інформації, а саме документів на ідентичні та подібні товари, час митного оформлення яких є найближчим до митного оформлення спірного товару, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за 4-5 методами здійснено коригування митної вартості товару з урахуванням наявної цінової інформації, а саме за основу взято митне оформлення схожого товару ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.2010р.

Прийнято рішення щодо можливості застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості зазначених товарів. Згідно Рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011р. № 700000006/2011/000149/1 - митна вартість товару визначена на рівні 0,7271 ЕUR/кг.

16.02.2011р. позивачем подано до Східної митниці з метою здійснення митного оформлення товарів “відходи спіненого полістиролу ЕРS у блоках” ВМД та ДМВ №700120801/2011/000166, з пакетом документів. При розгляді наданих документів митним органом встановлено:

- у специфікації № 4 від 07.02.11 умови поставки FСA-Rірs, у інвойсі № 2011020 від 02.02.2011р. умови поставки відсутні;

- специфікацію № 4 від 07.02.11 було підписано пізніше, ніж виставлено рахунок (02.02.2011р.);

- згідно рахунку на перевезення № 10 від 07.02.2011р. та довідки про транспортні витрати від 08.02.11 сума, яку необхідно було включити до митної вартості, повинна була дорівнювати 21 428 грн. (транспортні послуги до п/п Ягодин 20 828 грн. та експедиторські послуги - 600 грн.), проте у ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000166 декларантом до контрактної ціни була додана сума 21 328 грн., тобто на 100 грн. менше;

- у товаросупровідних документах та графі 31 виробником товару, було заявлено продавця (на відміну від попередніх оформлень);

- у графі 44 ВМД № 700120801/2011/000166 код зовнішньоекономічного контракту згідно класифікатора митних документів (затверджено наказом Держмитслужби України від 15.02.07 № 107) заявлено як “прямий”, що означає, що продавець товару є його виробником (у попередніх оформленнях виробник товару заявлявся як невідомий);

- у виписці банку з посиланням на інвойс за даною поставкою, сума оплати зазначена 8 185 євро, у той час як в самому інвойсі зазначено суму 8 790,4 євро, що не підтверджувало контрактну вартість товарів за цією поставкою;

- разом з ВМД декларантом було подано рішення митного органу про визначення митної вартості від 10.02.11 № 700000006/2011/000149/1 (вказано у графі 44 ВМД), прийняте раніше на ідентичні товари, ввезені в рамках цього ж контракту, але дане рішення всупереч вимог п. 7 Порядку № 1766 не було використане декларантом при визначенні митної вартості, тобто ніяким чином не було підтверджуючим документом обраної декларантом митної вартості та методу її визначення.

Крім того, заявлена митна вартість товару на умовах поставки FСA складає 0,4857 євро/кг, що є значно нижчою ніж рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого здійснено Львівською митницею за ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.10 (митна вартість - 0,7271 євро/кг).

Також було враховано той факт, що Східною митницею на ідентичний товар вже приймалось рішення про визначення митної вартості від 10.02.2011р. N97000000006/2011/000149/1.

Позивачу було запропоновано надати наступні документи:

- висновок ДП “Укрпомзовнішекспертиза” про вартісні характери товарів;

- інші документи за бажанням декларанта.

У той же день декларант позивача зазначив на зворотному боці ДМВ № 700120801/2011/000166, що ці документи він не має можливості надати.

Східною митницею було скориговано митну вартість товару та одразу ж прийнято рішення про визначення митної вартості на рівні 0,7271 євро/кг, використовуючи 6-й метод визначення митної вартості.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до статті 12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

ТОВ “Кройц”є юридичною особою, яке включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 31317444.

Судом встановлено, що позивачем був укладений з JgP Global Trading B.V контракт № 01-09-10 від 01.09.2010р. (Т.1 а.с.23-26) на постачання відходів пластмаси (полістиролу) на загальну суму 250000,00 євро.

10.02.2011р. декларантом позивача Кошельник А.М. подано з метою здійснення митного оформлення товару “відходи спіненого полістиролу ЕРS у блоках” ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000142 з пакетом документів (Т.1 а.с.10,11,116-118). За даними ВМД та ДМВ-1 позивачем ввозилися на митну територію України відходи спіненого полістиролу ЕРS scrap (вага нетто 19 466 кг) за договором № 01-09-10 від 01.09.2010р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 2011010 від 25.01.2011р. на загальну суму 7 489,94 євро, що становить 81 189,54 грн. (курс 10,84 грн.). Транспорті витрати склали 23 887,14 грн.

Позивачем була визначена митна вартість імпортованого товару із застосуванням 1-го методу, визначеного статтею 266 Митного кодексу України за ціною договору. Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано до митного органу:

- уніфікована митна квитанція МД-1 серії 20502Г №1202656 від 31.01.2011р.;

- зовнішньоекономічний договір № 01-09-10 від 01.09.2010р. із специфікацією № 3 від 28.01.2011р.;

- інвойс № 2011010 від 25.01.2011р.;

- ВМД, за якою було відмовлено в митному оформленні № 700120801.2011.000140 від 09.02.2011р.;

- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/2011/20086 від 09.02.2011р.;

- повідомлення про намір увезення № 700000005.2011.760042 від 28.01.2011р.;

- накладна СМR 035989 від 28.01.2011р.;

- пакувальний лист б/н від 25.01.2011р.;

- специфікацію № 3 від 28.01.2011р.;

- інвойс на перевезення ХС-0000009 від 27.01.2011р.;

- договір про перевезення б/н від 25.01.2011р.;

- сертифікати якості;

- інші документи санітарно-епідеміологічного контролю;

- копія вантажної митної декларації іноземної країни 11NL5674322D68A0A5 від 28.01.2011р.;

- інформаційний код результатів митного огляду товарів і транспортних засобів № 1/1-0-0-0/1.3/00/7/1/5 від 10.02.2011р.;

Позивачем митні платежі визначені в розмірі 5 124,48 грн. мита та 21522,80 грн. ПДВ.

При розгляді наданого пакету документів митним органом встановлено наступне:

- згідно специфікації до контракту умови поставки - FСA-Rірs (Т.1 а.с.64), у інвойсі умови поставки відсутні, згідно сертифікатів якості умови поставки FСA - Мullemsedіjk;

- специфікацію № 3 до контракту від 01.09.10 № 01-09-10 було підписано пізніше (28.01.2011р.) (Т.1 а.с.94), ніж виставлено інвойс № 2011010 (25.01.2011р.) на товар (Т.1 а.с.27);

- у товаросупровідних документах та графі 31 ВМД виробника товару було заявлено як “невідомий”;

- у графі 44 ВМД № 700120801/2011/000142 код зовнішньоекономічного контракту від 01.09.10 № 01-09-10 згідно класифікатора митних документів заявлено як “непрямий”, що означає, що продавець товару не є його виробником;

- у виписці банку сума оплати була вказана по декількох рахунках, які відрізнялась від суми, необхідної для сплати за інвойсом, що не підтверджувало контрактну вартість товарів за цією поставкою.

16.02.2011р. декларантом позивача Кошельник А.М. подано з метою здійснення митного оформлення товару “відходи спіненого полістиролу ЕРS у блоках” ВМД та ДМВ-1 № 700120801/2011/000166 з пакетом документів (Т.1 а.с.12,13,108-110). За даними ВМД та ДМВ позивачем ввозилися на митну територію України відходи спіненого полістиролу ЕРS scrap (вага нетто 21 440 кг) за договором № 01-09-10 від 01.09.2010р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 2011020 від 02.02.2011р. на загальну суму 8 790,40 євро, що становить 943 35,66 грн. (курс 10,73 грн.). Транспортні витрати визначені в сумі 23 828 грн.

Позивачем була визначена митна вартість імпортованого товару із застосуванням 1-го методу, визначеного статтею 266 МК України за ціною договору. Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано до митного органу:

- уніфікована митна квитанція МД-1 серії 20502Г № 1104088 від 12.02.2011р.;

- зовнішньоекономічний договір № 01-09-10 від 01.09.2010р. із специфікацією № 3 від 28.01.2011р.;

- інвойс № 2011020 від 02.02.2011р.;

- ВМД, за якою було відмовлено в митному оформленні № 700120801.2011.000140 від 09.02.2011р.;

- повідомлення про намір увезення № 700000005.2011.760056 від 08.02.2011р.;

- накладна СМR 035990 від 07.02.2011р.;

- пакувальний лист № 2 від 25.01.2011р.;

- інвойс на перевезення 10 від 07.02.2011р.;

- договір про перевезення № 10 від 07.02.2011р.;

- специфікацію № 4 від 07.02.2011р.;

- сертифікати якості;

- інші документи санітарно-епідеміологічного контролю;

- копія вантажної митної декларації іноземної країни 11NL5674322D7В66С9 від 08.02.2011р.

Позивачем митні платежі визначені в розмірі 5 783,18 грн. мита та 24 289,37 грн. ПДВ.

При розгляді наданих документів митним органом встановлено:

- у специфікації № 4 від 07.02.11 (Т.1 а.с.63) умови поставки FСA-Rірs, у інвойсі № 2011020 від 02.02.2011р. умови поставки відсутні, специфікацію № 4 від 07.02.11 було підписано пізніше, ніж виставлено рахунок (02.02.2011р.) (Т.1 а.с.28);

- згідно рахунку на перевезення № 10 від 07.02.2011р. (Т.1 а.с.73) та довідки про транспортні витрати від 08.02.2011р. (Т.1 а.с.78) сума, яку необхідно було включити до митної вартості, повинна була дорівнювати 21 428 грн. (транспортні послуги до п/п Ягодин 20 828 грн. та експедиторські послуги - 600 грн.), проте у ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000166 декларантом до контрактної ціни була додана сума 21 328 грн., тобто на 100 грн. менше;

- у товаросупровідних документах та графі 31 ВМД № 700120801/2011/000166 виробником товару, було заявлено продавця (на відміну від попередніх оформлень); у графі 44 ВМД код зовнішньоекономічного контракту згідно класифікатора митних документів заявлено як “прямий”, що означає, що продавець товару є його виробником (у попередніх оформленнях виробник товару заявлявся як невідомий);

- у виписці банку з посиланням на інвойс за даною поставкою, сума оплати зазначена 8 185 євро (Т.1 а.с.83), у той час як в самому інвойсі зазначено суму 8 790,4 євро, що не підтверджувало контрактну вартість товарів за цією поставкою;

- разом з ВМД декларантом було подано рішення митного органу про визначення митної вартості від 10.02.2011р. № 700000006/2011/000149/1 (вказано у графі 44 ВМД), прийняте раніше на ідентичні товари, ввезені в рамках цього ж контракту, але дане рішення всупереч вимог п. 7 Порядку № 1766 не було використане декларантом при визначенні митної вартості, тобто ніяким чином не було підтверджуючим документом обраної декларантом митної вартості та методу її визначення.

Крім того, заявлена митна вартість товару на умовах поставки FСA складає 0,4857 євро/кг, що є значно нижчою ніж рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого здійснено Львівською митницею за ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.2010р. (митна вартість - 0,7271 євро/кг).

Згідно із частинами першою та другою статті 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 Порядку № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

У відповідності до п.п. 10, 11, 12, 13 Порядку № 1766,відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:

договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійний чи авторський договір (контракт);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

калькуляція фірми - виробника товару;

копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару;

інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

У звязку з тим, що у митного органу виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості товарів, митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів документи по ДМВ-1 № 700120801/2011/000142:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (у зв'язку з тим, що товар постачається за “непрямим контрактом”, як було зазначено декларантом позивача у гр. 44 ВМД № 700120801/2011/000142);

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини (для дослідження конюнктури ринку щодо даного товару);

- висновок ДП “Укрпомзовнішекспертиза” про вартісні характеристики товарів (для отримання цінової інформацію по товару, задекларованому за ВМД № 700120801/2011/000142, враховуючи комерційні умови, на яких він постачається);

- інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ “Кройц” Кошельник А.М. повідомлена письмово, про що нею 10.02.2011р. на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142 зроблено відповідний запис (Т.1 а.с.117).

Позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів документи по ДМВ-1 № 700120801/2011/000142:

- висновок ДП “Укрпомзовнішекспертиза” про вартісні характери товарів;

- інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ “Кройц” Кошельник А.М. повідомлена письмово, про що нею 16.02.2011р. на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000166 зроблено відповідний запис (Т.1 а.с.109).

10.02.2011р. та 16.02.2011р. декларант позивача зазначила на обох ДМВ-1, що зазначені документи він можливості надати не має.

У звязку з цим ВМД № 700120801/2011/000142 від 10.02.2011р. та 700120801/2011/000166 від 16.02.2011р. не були прийняти відповідачем та надані картки відмови в прийнятті вантажних митних декларацій № 00000006/1/20089 та № 700000006/1/20096 (Т.1 а.с.14-17).

Відмову у прийнятті ВМД відповідач обґрунтував не наданням ТОВ “Кройц” для підтвердження митної вартості товарів вищевказаного переліку додаткових документів, відповідно до вимог Порядку № 1766.

Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 249 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено статтею 259 МК України, згідно із якою, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Стаття 261 МК України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Згідно зі статею 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 266 МК України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Разом з тим, доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування чи незастосування інших методів Східна митниця не надала.

Відповідно до статті 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що право визначення митної вартості товарів надається декларанту відповідно до положень МК України, під митною вартістю розуміється ціна товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, обчислюється відповідно до положень МК України та повинна базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Крім цього, митна вартість товарів, визначається із застосуванням певного вичерпаного переліку методів, при цьому умови їх застосування встановлюються тільки МК України.

Аналіз норм МК України, а також положень Порядку № 1766 дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Як зазначив відповідач, ним з декларантом було проведено процедуру консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить напис відповідного змісту на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142 та ДМВ-1 № 700120801/2011/000166 про відсутність як у митного органу, так і у декларанта цінової інформації, що дає змогу визначити митну вартість за 1-5 методом. Тому за результатами проведених консультацій було обрано метод визначення митної вартості на підставі статті 273 МК України за резервним методом.

Проте суд не може прийняти це твердження, оскільки норми статей 266 МК України передбачають, що проведення консультацій полягає у можливості здійснення обміном наявної у митного органу та декларанта інформацією. Разом з тим, відсутність у сторін такої інформації не може свідчити про факт проведення консультацій.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактично консультації з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару з позивачем не проводились.

Відповідно до вимог статті 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Митним органом не встановлено обставин, які були б перешкодою для визначення митної вартості за першим методом.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів позивачем був наданий весь перелік документів, передбачених п. 7 Порядку № 1766.

Вищевикладене свідчить про порушення Східною митницею вимог МК України щодо встановленого порядку визначення митною вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення сумнівів у задекларованій позивачем вартості стала її розбіжність з відомостями, які містяться в інформаційній системі митної служби.

На вимогу суду Східною митницею надана відповідь митної адміністрації Королівства Нідерланди з відповідними додатками, одержаної на запит Державної митної служби України, стосовно перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів, які надавалися позивачем для підтвердження митної вартості (Т.1 а.с.217-234). З наданих документів вбачається, що вони є ідентичними тим, що надані позивачем під час митного оформлення.

Зокрема, Митною адміністрацією Королівства Нідерланди були надані інвойси: інвойс від 25.01.2011р. на загальну суму 7489,94 грн. за 19466 кг та від 02.02.2011р., на загальну суму 8790,00 євро за 21440 кг (Т.1 а.с.224,231). Зазначені суми вказані позивачем у деклараціях митної вартості.

Витрати на транспортування підтверджені позивачем наданими до митного органу договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунками на перевезення, довідками від підприємців (перевізників) про надані послуги (Т.1 а.с.73-79,92-99).

Різниця у 100,00 грн. між задекларованою вартістю послуг та фактичною, про яку йдеться у запереченнях відповідача, є сумою ПДВ, що вказана у рахунку окремо (Т.1 а.с.73) і сплачено перевізнику ФОП ОСОБА_3 за переміщення товару по території України. Тому вказана сума виключена з транспортних витрат з метою уникнення подвійного оподаткування.

Суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, при здійснені контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця насамперед повинна додержуватися положень МК України та зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Проте, митним органом не доведено, що він зобовязував декларанта позивача визначити митну вартість товару іншим способом, а сумнів у достовірності митної вартості, заявленої позивачем, суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованим.

Слід зазначити, що на вимогу позивача місцевим судом було надано запит до Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України, яким листом від 02.11.2011р. № 18/15.6-26-6831 ДСК (Т.2 а.с.35-39) надана відповідь, що ПІК ЄАІС Держмитслужби “Цінова інформація при визначенні митної вартості” базується на ціновій інформації, що міститься в окремих графах електронних копій ВМД, і яка може бути використана як довідкова при прийнятті рішення з питань контролю за правильністю визначення митної вартості. Тому в ЄАІС Держмитслужби відсутня окрема база даних цінової інформації, а на момент кожного запиту формується інформаційний масив, який складається із відповідних граф ВМД, і обмежений вимогами листів Департаменту митних платежів (Управлянням митної вартості), в яких визначені критерії ризику та значення відповідних граф ВМД на час запиту. Відтворити результати запитів, які були отримані митними органами на момент звернення до ПІК “Цінова інформація при визначенні митної вартості” за попередні періоди на даний час технічно неможливо, оскільки це не передбачено вимогами технічного завдання.

Разом з тим, Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України надана інформація станом на 08.11.2010р. про декларування митної вартості товару “відходи вспіненого полістиролу ЕРS…” за першим методом, з якої вбачається, що вартість цього товару становить 5,5779 грн. за 1 кг (0,5003 євро) та 5,67613 грн. за 1 кг (0,5092 євро).

За даними митниці заявлена позивачем митна вартість товару (0,4857 євро/кг) є значно нижчою ніж рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого здійснено Львівською митницею за ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.2010р. у розмірі 0,7271 євро за 1 кг.

Проте, з наданого представником відповідача в судовому засіданні апеляційного суду запиту цінової інформації товар за цією ВМД, хоч і містить один код згідно з УКТЗЕД (який до речі, не визнаний митницею, про що існує судовий спір) відрізняється від придбаного позивачем. Так опис товару в цій ВМД обрізки термопластичного матеріалу (двохшарової плівки, виготовленої з полівстиролу та поліпропілену) у вигляді пластин різного розміру білого кольору; застосування виробництво платстмассових ворибів методом лиття.

Більш того, відповідачем раніше (08.11.2011) було здійснено митне оформлення аналогічного товару за цим же зовнішньоекономічним контрактом, а також за попереднім аналогічним контрактом, за першим методом ціною договору (Т.1 а.с.67). За розмитненим аналогічним товаром протягом 2010-2011 років митна вартість суттєво не відрізнялась від задекларованої за спірними ВМД.

Наведене свідчить про суперечність висновків митниці, що позивачем занижено вартість задекларованого товару, оскільки за відомостями самої Державної митної служби України, вартість вищевказаного товару є нижчою, ніж визначена Східною митницею спірними рішеннями.

Таким чином, відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій щодо визначення митної вартості товарів, не доведена законність своїх рішень.

У звязку з чим місцевий суд правильно дійшов висновку, що митницею безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, необґрунтовано прийняті рішення про визначення митної вартості товару за 6-м (резервним) методом та надано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки він діяв не у спосіб та не в межах повноважень, що передбачені законом.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 27 січня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східної митниці залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/9834/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кройц" до Східної митниці про визнання нечинними та скасування рішень Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000149/1 від 10.02.2011р., № 700000006/2011/000159/1 від 16.02.2011р., визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20089, № 700000006/1/20096 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов