Ухвала суду № 22581100, 27.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року справа №2а-10484/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:Бадахової Т.П.

суддів: Гайдара А.В., Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довір.,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі № 2а-10484/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорне золото» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорне золото» звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, що оформлена актом № 1009/16/36735931 від 31.05.2011 року, визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання та анулювання задекларованої в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового зобовязання у розмірі 276067грн., та суму податкового зобовязання у розмірі 298451грн., зобовязання відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", а також в особовій картці ТОВ "Чорне золото" код ЄДРПОУ 36735931, задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового кредиту у розмірі 276067 грн., та суму податкового зобов'язання у розмірі 298451 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 30 листопада .2011 позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання та анулювання задекларованої позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суми податкового зобов'язання у розмірі 298451 грн., суми податкового кредиту в розмірі 276067 грн. були залишений без розгляду за заявою позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2011 року позивачем засобами електронного звязку було подано декларацію з ПДВ за березень 2011 року, додаток № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстр отриманих та виданих податкових декларацій, в якій визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 298451 грн. та суму податкового кредиту в розмірі 276067 грн., сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету складає 22384 грн. (а.с. 43-46, т.1).

Відповідно до виписки з особового рахунку платника податків, 27.04.2011 позивачем сплачено визначену самостійно за декларацією з ПДВ за березень 2011 року суму податку в розмірі 22384 грн. (а.с. 143, т.2).

05 травня 2011 відповідачем складено лист (запит) №19090/16-53 про надання документальних підтверджень та пояснень, в якому позивачу пропонувалося надати пояснення щодо здійснення господарських операцій (назва платника) постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань/правомірності формування податкового кредиту та документальне підтвердження: реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні (а.с. 139, т.2).

За пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідачем надано реєстр направленої кореспонденції від 05.05.2011 на підтвердження відправки зазначено листа позивачу, однак, доказів отримання даного листа позивачем, не надано.

Згідно з пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем підтверджено здійснення господарських операцій та формування податкових зобов'язань і податкового кредиту в березні місяці 2011 року завіреними копіями документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, а саме договори, податкові видаткові накладні, рахунки фактури, подорожні листи, довіреності на отримання товарів.

Таким чином, колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. В разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки і повинна проводитися на підставі та в порядку, передбаченому для певного виду документальних перевірок (планової або позапланової). Тому дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки є протиправними.

Крім цього, згідно з пунктом 2.21 Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (надалі - Порядок), підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно пункту 2. 8 Порядку, працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податку на додану вартість.

Пунктом 4.13 Порядку, якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних. фізичних осіб запрошує платника ПДВ для складання акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом N 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до Наказу.

Позивач у встановлений законом строк подав декларацію з ПДВ за березень 2011 року та сплатив визначену самостійно за декларацією з ПДВ за березень 2011 року суму податку в розмірі 22384 грн. (а.с. 143, т.2).

Будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято не було, однак, зі змісту виписок з АС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" вбачається, що суми задекларованого позивачем у декларації за березень 2011 року податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів зняті податковим органом - внесено записи, що відповідають відомостям зазначеним у податковій декларації і одночасно внесено записи на ці ж самі суми, але з від'ємним значенням.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що будь-яких правових підстав змінювати (зменшувати) самостійно задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідача не було. Коригування цих показників можливе або у випадку самостійного виправлення платником податків допущених помилок та подачі відповідних уточнюючих розрахунків або на підставі податкових повідомлень-рішень податкового органу, прийнятих у передбачених законом випадках.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі № 2а-10484/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі № 2а-10484/11/1270 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 січня 2012 року. Повний текст виготовлено 30 січня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: А.В.Гайдар

М.М.Яковенко