Ухвала суду № 22576246, 18.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року справа №2а/0570/7514/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохін А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/7514/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. № 0000842340,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 розділу 2 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000842340 від 16.03.2011 року, яким позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22535,00 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції у розмірі 6708,75грн.

Позивач не згоден з вказаним рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Податковий кодекс України, Закон України «Про податок на додану вартість» зазначає, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника. Але в акті перевірки не знайшло відображення завищення податкових зобов'язань з ПДВ у січні 2010 року у сумі 38192.00 грн.. у липні 2010 року у сумі 21197,00 грн. та у вересні 2010 року у сумі 70372.00 грн. на загальну суму 129761.00 грн., яке вбачається з реєстрів виданих податкових накладних за відповідні періоди. Вважають, що це призвело до прийняття неправильного рішення про донарахування податку на додану вартість.

Позивач вважає, що без законних підстав відповідач проігнорував уточнюючу декларацію з податку на додану вартість № 52620 від 28.05.2010 р., якою була уточнена (збільшена) сума податкового зобов'язання за березень 2010 року на 1789,00грн. У зв'язку з цим просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000842340 від 16.03.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені, скасовано спірне податкове повідомлення рішення.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вважає постанову суду першої інстанції винесеною з порушенням норм матеріального права, а саме: п.1.4. ст..1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.5.1 п. 4.5 ст .4, пп.7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами та доповненнями; порушення норм процесуального права: ст. 159 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного законодавства за період з 01.02.2006 року по 30.09.2010 року, за результатами якої був складений акт № 46/23-2/32458111 від 19.01.2011 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.1.4 ст. 1 п.п. 3.1.1 п. 3.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.5.1 п. 4.5 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 26835 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 15527 грн., за травень 2008 року в сумі 1381 грн., за серпень 2008 року у сумі 4300 грн., за березень 2009 року у сумі 3838 грн., травень 2010 року у сумі 1789 грн., та завищено податок на додану вартість у вересні 2009 року у сумі 4300 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000842340 від 16.03.2011 р., яким позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22535,00 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції у розмірі 6708,75грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

На сторінці 29-30 Акту перевірки зазначено, що за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. позивач задекларував податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 5373454 грн., за січень 2010 року - 66281,00 грн., за липень 2010 року - 69779,00 грн., за вересень 2010 року - 179985,00 грн.

Зазначені дані також підтверджуються деклараціями з податку на додану вартість (т.1 а.с.175, 212, т. 2 а.с. 18) за січень 2010 року, за липень 2010 року, вересень 2010 року.

Підпунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.1 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв під час спірних господарських операцій) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної: б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, шо обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Судом першої інстанції для дослідження наданих позивачем доказів була призначена у справі судова економічна експертиза. Перед експертом були поставлені наступні питання:

Чи підтверджується даними бухгалтерського і податкового обліку податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року, які вказані в розділі 3.2.1 Акту планової виїзної перевірки ТОВ ««Українсько-російська хімічна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 року, валютного законодавства за період з 01.02.2006 р. по 30.09.2010 р. за № 46/23-2/3245811 від 19.01.2011 р. ?

Чи підтверджуються висновки Акту планової виїзної перевірки ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 року, валютного законодавства за період з 01.02.2006 р. по 30.09.2010 р. за № 46/23-2/3245811 від 19.01.2011 р. щодо заниження податку на додану вартість з урахуванням висновку по попередньому питанню?

В матеріалах справи міститься висновок судової економічної експертизи № 2/11/16 від 30.09.2011 року.

Так, по першому питанню за результатами дослідження документів, наданих позивачем, встановлено, що даними бухгалтерського і податкового обліку податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року, які вказані в розділі 3.2.1 Акту перевірки, не підтверджуються.

Зокрема, згідно даних бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» податкові зобов'язання з податку на додану вартість становлять: за січень 2010 року - 28088,68 грн., за липень 2010 року - 48580.66 грн., за вересень 2010 року - 109612.71 грн.

Тобто розбіжності між податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, вказаними в розділі 3.2.1 Акту перевірки та даними бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» складають: за січень 2010 року - 38192 (66281-28088,68)грн.; за липень 2010 року - 21 197 (69778 - 48580.66) грн., за вересень 2010 року -70372 (179985-109612.71) грн., всього -129762,00грн.

По другому питанню згідно проведеному дослідженню з урахуванням висновку по першому питанню, висновки Акту перевірки щодо заниження податку на додану варітьсь за 2010 рік, зокрема за травень 2010 року, у сумі 1789 грн. також не підтверджуються. Навпаки, податок на додану вартість за 2010 рік завищено на 22265 грн., у тому числі за травень 2010 року на 7757 грн., за липень 2010 року на 59 грн., за серпень 2010 року на 4959 грн.. за вересень 2010 року на 9490 грн.

Крім того, у висновку експерта зазначено, що додатково до складу податкового кредиту ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» з податку на додану вартість підлягає включенню сума в розмірі 107497,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: б) затишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Також, Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 затверджений Порядок про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання, затвердженого, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054 та був чинний у період, що перевірявся (надалі Порядок).

Згідно п.п. 5.9.1 Порядку якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0, то платник повинен заповнити рядок 20 декларації.

Підпунктом 5.9.2 Порядку встановлено, то якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації. Відповідно до п.п. 5.10 Порядку сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Підпунктом 5.11 Порядку передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) період} та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п.п. 5.12.4 Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених нормативних актів, висновків судової експертизи стосовно того, що до складу податкового кредиту ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія» з податку на додану вартість підлягає включенню сума в розмірі 107497 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту заниження податку на додану вартість, з чим погоджується колегія суддів.

З огляду на викладене, сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22535,00 грн., яка визначена на підставі Акту перевірки за спірним податковим повідомленням - рішенням не підтверджується, оскільки розмір податкових зобов'язань, встановлених за зазначені вище порушення податкового законодавства, поглинаються завищеним розміром податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Це обумовлює безпідставність визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22535.00 грн., а тому податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000842340 в цій частині є неправомірним.

Що стосується нарахування штрафних (фінансових) санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для самостійного визначення контролюючим органом податкових зобов'язань з ПДВ, правові підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у такому випадку відсутні. Таке обумовлює оцінку спірного податкового повідомлення-рішення як прийнятого без належних на те підстав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, . що фактично під час перевірки позивачем були надані реєстри отриманих та виданих податкових накладних іншого змісту, у яких сума податкових зобов'язань повністю відповідала податковому кредиту, задекларованому контрагентами позивача, зокрема ТОВ «ЗХР „Донецьк Реактив». Також не приймається до уваги посилання на те, що встановлена у даній справі сума завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ точно відповідає сумі податкового кредиту зменшеному після закінчення спірної перевірки контрагентом позивача - ТОВ «ЗХР „Донецьк Реактив». Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків коригування, поданих цим підприємством за січень, липень, вересень 2010 року, підставою коригування податкового кредиту, сформованого за операціями з позивачем, є арифметична помилка. Перевірити достовірність цієї підстави для коригування податкового кредиту та причину повної відповідності такої помилки розміру податкових зобов'язань, задекларованих позивачем, не вбачається можливим, оскільки, як навели у письмових поясненнях від 31.10.2011 року представники відповідача, запити на проведення зустрічних перевірок ТОВ «ЗХР „Донецьк - Реактив» не здійснювалися, реєстри виданих та отриманих податкових накладних до податкового органу у той період не надсилалися. Отже, податковий орган не довів правомірність свого рішення з огляду на наявність у позивача на момент перевірки актів виконаних робіт, податкових накладних та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних іншого змісту, ніж наявні у матеріалах справи. Надані позивачем письмові докази свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо завищення ним податкових зобов'язань з ПДВ, вони не спростовані відповідачем, а тому обґрунтовано прийняті судом першої інстанції і колегією суддів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і частково процесуального права.

Керуючись ст.. ст.. 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька у справі № 2а/0570/7514/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/7514/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. № 0000842340 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.