Постанова № 22576384, 18.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Палей О.С., Рябцева О.В., Мніська Т.М.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року справа №12/2/5014

<приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову господарського суду Луганської областi від 10 травня 2005р. у справі № 12/2/5014 (головуючий І інстанції Палей О.С., Рябцева О.В., Мінська Т.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Донбасгаз" до 1) Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, 2) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (експортне відшкодування) за податковою декларацією за серпень 2004рік в сумі 5021362грн та визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.02.2005року №0000082340/1,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Луганської областi від 10 травня 2005р. у справі № 12/2/5014 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Донбасгаз" до 1) Відділення Державного казначейства в Ленінському районі м. Луганська, 2) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 14.02.2005 року № 0000082340/1 в частині виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р. в розмірі 5007473,00грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Донбасгаз" бюджетна заборгованість з податку на додану вартість (експортне відшкодування) в сумі 5021362грн. за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2004р.

В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.2004р. по 30.09.2004р., за результатами якої складений акт від 07.02.2005р. № 39/26/31196098 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2005р. № 0000082340/1, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р. на 5007473 грн. та вересень 2004р. на 5123052 грн.

Наведене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2004р. на 5007473 грн.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладною №12 від 17.08.2004р. в сумі 5000700,00 грн., складеною АТЗТ «Енергоспецбуд», та податковою накладною без номеру від 09.08.2004р. складеною ПП Агрофірма «Лан».

Актом перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2004р. було включено суму податку на додану вартість за податковою накладною №12 від 17.08.2004р. в сумі 5000700,00 грн. у звязку із придбанням антикорозійної комплексної композиції «ОРОСТ К» в кількості 6,33 т. у АТЗТ «Енергоспецбуд» згідно договору №09/08/04 від 09.08.2004р.

При здійсненні перевірки також встановлено включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 6472,93 грн. за податковою накладною ПП Агрофірма «Лан» від 09.08.2004р. у звязку із придбанням пшениці, яка не містить даних про порядковий номер.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинної у спірний період) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 наведеного Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками: а)порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За правилами п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону).

Як вбачається з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

За приписами ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження факту здійснення господарської операції по придбанню товару у АТЗТ «Енергоспецбуд» антикорозійної комплексної композиції «ОРОСТ К» у кількості 6,33 т. на загальну суму 3004200,00 грн., у т.ч. пдв 5000700,00 грн. позивачем до матеріалів справи було надано акт прийому-передачі товару №1 від 17.08.2004р., видаткову накладну №Е-00000012 від 17.08.2004р., податкову накладну №12 від 17.08.2004р.

Позивачем ні в ході перевірки, а ні під час судового розгляду справи не надано жодного документу на підтвердження перевезення, зберігання цього товару. Тобто, позивачем не надано належних первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції з придбання товару у АТЗТ «Енергоспецбуд» .

В матеріалах справа міститься податкова накладна від 09.08.2004р., видана ПП Агрофірма «Лан» у звязку із поставкою пшениці на загальну суму 38837,60 грн.,у т.ч. пдв 6472,93 грн., яка не містить даних про порядковий номер.

На підтвердження факту здійснення господарської операції по придбанню наведеного товару позивачем не надано жодного первинного документу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутність доказів на підтвердження реальності спірних господарських операцій виключає висновок про придбання товару для використання у власній господарській діяльності, що позбавляє, в свою чергу, права позивача відносити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2005р. № 0000082340/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р.,а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову господарського суду Луганської областi від 10 травня 2005р. у справі № 12/2/5014 задовольнити.

Постанову господарського суду Луганської областi від 10 травня 2005р. у справі № 12/2/5014 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Донбасгаз" до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську від 14.02.2005 року № 0000082340/1 в частині виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р. в розмірі 5007473,00грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Донбасгаз" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (експортне відшкодування) в сумі 5021362грн. за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2004р.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок