Ухвала суду № 22572844, 12.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року справа №2а-7843/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року по справі № 2а-7843/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2011 р. № 0000762310 ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Луганську, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2011 р. № 0000762310.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідачем здійснено перевірку господарської діяльності товариства та встановлено, що за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року основним контрагентом постачальником ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л» було ТОВ «Е-Восток Україна».

Згідно отриманої інформації Ленінською МДПІ у м. Луганську 05 листопада 2010 року від ДПА України в Луганській області, ПМ ДПА у м. Києві була призначена почеркознавча експертиза вилучених реєстраційних та звітних документів ТОВ «Е-Восток Україна». В результаті проведення експертизи складено висновок експерта від 07 жовтня 2010 року №259, яким встановлено, що підписи на наданих до експертизи реєстраційних документах та договорах про визнання електронних підписів ТОВ «Е-Восток Україна» виконані не генеральним директором ОСОБА_2, а іншою особою.

Також було отримано відповідь з Державної прикордонної служби України на запит щодо перетину державного кордону України засновника - нерезидента ТОВ «Е-Восток Україна» згідно якої, колишній керівник та співзасновник ТОВ «Е-Восток Україна» ОСОБА_3 не в'їзджав на територію України з вересня 2006 року. ТОВ «Спецуніпак» на перевірку не надано жодної товарно-транспортної накладної, або копій супроводжувальних документів, або інших документів, що свідчать про транспортування товару (робіт та послуг), які передбачені вимогами діючого законодавства. Таким чином визначити факт передачі товару від продавця до покупця з врахуванням автотранспортних послуг неможливо. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Спецуніпак» вчинено правочин з придбання автотранспортних послуг у серпні 2010 року на суму податку на додану вартість 21450,00 грн., що не спричинили реального настання правових наслідків та відповідно до вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України є нікчемними, і таким чином ТОВ «Спецуніпак» завищено податковий кредит у серпні 2010 року на суму 21450,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційної інстанції і підтверджено матеріалами, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецуніпак» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК Транслайн-Л», за наслідками якої складено акт від 24 червня 2011 року № 414/23/33766286, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2011 року № 0000762310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26812,50 грн., у тому числі 21450,00 грн. - за основним платежем, 5362,50 грн. - за штрафними санкціями.

Згідно акту перевірки вбачається, що суть порушення полягає в тому, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л» порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість за серпень 2010 року на суму 21450,00 грн., оскільки в порушення пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», згідно частини 1, 5 статті 203,пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України угоди ТОВ «Спецуніпак з ТОВ « ТЕК «Транслайн-Л» є нікчемними.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2010 року між ТОВ «Спецуніпак» та ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л», укладено договір транспортного експедирування № 3124 на здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському та міському сполученні. (а.с.62).

Фактичне виконання договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт, податковими та видатковими накладними, реєстром податкових накладних, наданих до декларації з ПДВ, реєстром перевозок, рахунками-фактурами, платіжним дорученням про оплату послуг. Крім того, суду надано ліцензію та ліцензійну карту ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л», що підтверджує можливість здійснення перевозок виконавцем по договору самостійно.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для визнання угоди нікчемною, оскільки, договором № 3124 передбачено, що Експедитор забезпечує здійснення перевезення, в тому числі і здійснює пошук перевізника. (п.1 договору), тобто, ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л», могла самостійне не здійснювати перевезення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо не можливості підтвердження взаємовідносин між ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л» та ТОВ «Е-Восток України», що свідчить, на розсуд апелянта, про нікчемність угоди між ТОВ «ТЕК «Транслайн-Л» та позивачем, оскільки податковим органом не надано суду першої та апеляційної інстанції, який звязок встановлено податковим органом між наданням послуг та веденням господарської діяльності ТОВ «Е-Восток України» та позивачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року по справі № 2а-7843/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 17 січня 2012 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О.Чебанов