Ухвала суду № 22572838, 12.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року справа №2а-8180/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Мартакові О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року по справі № 2-а-8180/11/1270 за позовом колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 задоволено позовні вимоги колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0000282301 Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту позивачем за період з 01.02.11 по 28.02.11 встановлено завищення податкового кредиту по встановленим взаємовідносинам з ТОВ «АМБ Імпекс» на загальну суму 149380,00грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 149380,00 грн. в звязку з тим, що від Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська на адресу ДПІ в м. Лисичанську надійшов акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Амб-Інвест" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. №1478/7/23-3/34563256 від 26.04.11, відповідно до якого встановлено нікчемний правочин між ТОВ «Амб-Інвест» та його контрагентами, в тому числі КП «ЛЗЗБВ». Фактично у ТОВ „АМБ Інвест" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Підприємство ТОВ „АМБ Інвест" має стан «23» - «місцезнаходження не встановлено». Таким чином, на розсуд апелянта, єдиною метою укладених угод між позивачем та ТОВ „Амб-Інвест" є штучне створення податкового кредиту з ПДВ вищезазначених покупців товарів (робіт, послуг). Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» щодо правомірності формування податкового кредиту по ПДВ за лютий 2011 року по встановленим взаємовідносинам з СГД ТОВ «АМБ-Інвест» за лютий 2011 року, за результатами якого складено акт перевірки від 06.06.11г. №51/23-01235834, згідно висновкам якого підприємство допустило порушення п.198.6 ст. 198, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки завищило податковий кредит в загальній сумі 149380,00 грн., зокрема, за лютий 2011 року на суму 149380,00 грн. по відносинах з ТОВ «АМБ Інвест» за договором, котрий є нікчемним.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.06.2011 року № 0000282301 ДПІ в м. Лисичанську, яким позивачу, за порушення п. 198.6 ст. 198, п.201.10, п.201.11 с. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 149380,00 грн. (а.с.47).

Податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Державної податкової адміністрації в Луганській області. Рішенням від 15.08.2011г. № 16080/25-08 про результати розгляду первинної скарги в задоволенні скарги підприємства відмовлено (а.с.48-50).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2011 року між підприємством і ТОВ «АМБ Інвест» був укладений договір постачання № 18 купівлі-продажу вапна комового (а.с.16,17). Відповідно до договору, ТОВ «АМБ Інвест» зобов'язалося передати у власність підприємству вапно комове, а підприємство зобов'язалося прийняти і своєчасно сплатити товар в терміни, на умовах і в кількості, передбаченим договором.

На виконання умов договору, в лютому 2011 року підприємство отримало вапно, що підтверджується податковими накладними, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, видатковими накладними № 3 від 1 лютого 2011 року, № 62 від 08.02.2011 року, № 25 від 55.02.2011 року, № 209 від 22.02.2011 року.

Оплата отриманого товару здійснена частково платіжним дорученням № 469 від 16.03.2011г. на суму 300000 грн.00 коп. (а.с.26). Кредиторська заборгованість підприємства перед відповідачем складає 596280 грн. 00 коп.

Крім того, суду апеляційної інстанції надано товарно-транспортні накладні за лютий 2011 року, якими підтверджується перевезення товару вапна вантажовідправником ТОВ «АМБ-Інвест» до вантажоодержувача КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів». З вантажем слідували документи: накладні, номер та дата яких співпадають з накладними, які надані до перевірки та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.198.6 Податкового кодексу України, - Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.11 цього кодексу, - Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Жодних підстав для не врахування суми 149380,00 грн., для формування податкового кредиту немає, оскільки в судовому засіданні не встановлено порушення вимог п.198.6, 201.11 Податкового кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки, податковий орган прийшов до висновку про нікчемність угоди, оскільки від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на адресу ДПІ в м. Лисичанську надійшов акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Амб-Інвест" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. №1478/7/23-3/34563256 від 26.04.11, відповідно до якого встановлено нікчемний правочин між ТОВ «Амб-Інвест» та його контрагентами, а саме: КП «ЛЗЗБВ», тому що фактично у ТОВ „АМБ Інвест" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Вказаний акт відсутній в матеріалах справи, а тому не можливо надати йому оцінку як доказу.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання угоди нікчемною і такою, що порушує публічний порядок.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що добросовісний платник податку, який в силу покладеного на нього обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає в звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо встановлено законом. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість по податковому кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Неможливість здійснення перевірок контрагентів позивача, несплата ними податків та не звітування перед податковими органами самі по собі не призвели до недійсності угод укладених з позивачем та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Відповідно до ст. 203, 215,228 Цивільний кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 166 від 28.01.2011 року, на нікчемність якої посилається відповідач, рішенням господарського суду Луганської області від 05.07.2011 року визнано дійсним. (а.с. 35-37).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року по справі № 2-а-8180/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 17 січня 2012 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов