Постанова № 22567148, 05.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2012 року справа №2н-140/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі: Іллінові О.Є.

за участі

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремікс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2н-140/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції «про скасування податкових повідомлень-рішень», -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року Краснодонська обєднана державна податкова інспекція (далі Краснодонська ОДПІ) звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-7718/10/1270 за позовом Приватного підприємства (далі ПП) «Ремікс» до Краснодонської ОДПІ про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, посилаючись на таке.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ПП «Ремікс» були задоволені, визнані незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ № 0000401740/0 від 25.03.2010 року, № 0000401740/1 від 28.04.2010 року, № 0000401740/2 від 09.07.2010 року, № 0000401740/3 від 16.09.2010 року, якими ПП «Ремікс» були нараховані податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 72294,42 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року.

27 травня 2011 року Краснодонським міськрайонним судом було винесено вирок відносно директора ПП «Ремікс» ОСОБА_6 по кримінальній справі № 11/10/9049, згідно якого підсудного було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу (далі КК) України.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2011 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Краснодонського міськрайонного суду від 27 травня 2011 року залишено без задоволення.

Порушення, встановлені актом перевірки від 12.03.2010 року № 365/23/31379818, стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0 та підставою для порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Ремікс» ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 366 КК України за порушення вимог п. 1.15 ст. 1, п. 17.2 (а) ст. 17, п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. п. 19.2 (з) ст. 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон № 889-ІV), які було встановлено актом перевірки Краснодонської ОДПІ від 12.03.2010 року № 365/23/31379818. Зазначені порушення виникли у звязку з не утриманням і не перерахуванням податку з доходів фізичних осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

На підставі вищевикладеного Краснодонська ОДПІ вважала, що податкові повідомлення-рішення № 0000401740/0 від 25.03.2010 року, № 0000401740/1 від 28.04.2010 року, № 0000401740/2 від 09.07.2010 року, № 0000401740/3 від 16.09.2010 року є законними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2н-140/11/1270 заяву Краснодонської ОДПІ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-7718/10/1270. У задоволенні позову ПП «Ремікс» до Краснодонської ОДПІ «про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень» було відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що обставини, наведені відповідачем у заяві про перегляд судового рішення, є нововиявленими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким залишити заяву про перегляд судового рішення без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні. Так, до кримінальної відповідальності притягнутий колишній директор ПП «Ремікс», а не само підприємство. В період розгляду адміністративної справи кримінальна справа була порушена і розглядалась судом, що було відомо представнику відповідача, тому визнання вироку, як нововиявленої обставини є нормативно необґрунтованим. Предметом розгляду адміністративної справи були прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, які в якості доказу в кримінальній справі не використовувались. Також згідно вироку сума грошової винагороди не входить до обєктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України. Більш того, в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за ст. 212 КК України було відмовлено. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року було встановлено, що дані акту ґрунтуються на даних, які не підтверджені даними первинного бухгалтерського та податкового обліку. Цим судом також було встановлено, що відомості із заробітної плати деяких працівників працівниками податкової служби при проведенні документальної перевірки були «доопрацьовані» шляхом проставлення підписів працівників у лютому-березні 2010 року, коли структурний підрозділ ПП «Ремікс» магазин «Норма» (де вони нібито працювали) було ліквідовано. Спірні податкові повідомлення-рішення було складено на підставі розрахунків не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, кримінальна ж справа охоплює період часу з липня 2008 року по грудень 2009 року і з приводу меншої кількості працівників.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

ПП «Ремікс» має статус юридичної особи, ідентифікаційний код 31379818, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 26.04.2001 року (Т.1 а.с.115).

Краснодонською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 365/23/31379818 від 12.03.2010 року, згідно якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону № 889-ІV, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 24 098,14 грн. (Т.1 а.с.17-40).

На підставі акту перевірки Краснодонською ОДПІ визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 72 294,42 грн., з яких: за основним платежем 24098,14 грн., за штрафними санкціями 48196,28 грн., про що складено відповідне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0 (Т.1 а.с.58).

Після оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0 в адміністративному порядку органом державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.04.2010 року № 0000401740/1 (Т.1 а.с.59), від 09.07.2010 року № 0000401740/2 (Т.1 а.с.60) та від 16.09.2010 року № 0000401740/3 (Т.1 аю.с.62), якими скарги ПП «Ремікс» були залишені без задоволення, а суми податкового зобовязання без змін.

В звязку зі зверненням позивача до суду, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ПП «Ремікс» були задоволені, визнані незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ № 0000401740/0 від 25.03.2010 року, № 0000401740/1 від 28.04.2010 року, № 0000401740/2 від 09.07.2010 року, № 0000401740/3 від 16.09.2010 року, якими ПП «Ремікс» були нараховані податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 72294,42 грн. (Т.1 а.с.263-268).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року залишено без змін (Т.2 а.с.19-20).

27 травня 2011 року Краснодонським міськрайонним судом було винесено вирок відносно директора ПП «Ремікс» ОСОБА_6 по кримінальній справі № 11/10/9049, згідно якого підсудного було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України (Т.2 а.с.31-37).

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2011 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Краснодонського міськрайонного суду від 27 травня 2011 року залишено без задоволення (Т.2 а.с.38-43).

Судові рішення в кримінальній справі відповідач вважав нововиявленими обставинами, які є підставою для скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року в цій адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у звязку з нововиявленими обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї ж статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Оскільки в цій адміністративній справі спірним питанням є встановлення факту праці перелічених в акті перевірки від 12.03.2010 року осіб, які за висновком податкового органу працювали у структурному підрозділі позивача - в магазині «Норма» за період 2007-2009 років та отримали дохід, з якого позивач не утримав і не перерахував податок з доходів фізичних осіб, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що обставини, наведені відповідачем у заяві про перегляд судового рішення, є істотними для справи, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а тому є нововиявленими.

При цьому апеляційний суд відкидає доводи апеляційної скарги, що в період розгляду адміністративної справи кримінальна справа була порушена і розглядалась судом, що було відомо представнику відповідача, тому визнання вироку, як нововиявленої обставини є нормативно необґрунтованим, оскільки на час розгляду справи місцевим судом вироку відносно ОСОБА_6 не існувало. Крім того, представником відповідача двічі заявлялось клопотання щодо зупинення провадження в адміністративній справі, яке було відхилено судом першої інстанції (Т.1 а.с.179,247).

Факт притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директору ПП «Ремікс», а не самого підприємства не свідчить, що обставини, визнані місцевим судом нововиявленим, такими не є, оскільки встановлені вироком суду обставини є істотними для цієї адміністративної справи.

Не спотворює висновки суду першої інстанції з цього приводу і ті обставини, що предметом розгляду адміністративної справи є прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, які в якості доказу в кримінальній справі не використовувались, що згідно вироку сума грошової винагороди не входить до обєктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України, оскільки природними є певні особливості адміністративного та кримінального судочинства.

Прийняте компетентними органами рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за ст. 212 КК України не є перешкодою для прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення. Як слушно зауважив в суді апеляційної інстанції представник відповідача, до складових обєктивної сторони цього злочину необхідний певний розмір податку, щодо якого ухилилась винна особа, чого в спірній ситуації не вбачається.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27 травня 2011 року встановлено, що в структурному підрозділі Приватного підприємства «Ремікс» магазині «Норма» працювали без належного оформлення наступні працівники: ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Таким чином, ПП «Ремікс» в порушення п. 1.15, п. 17.2 (а) ст. 17, п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-ІV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) не утримувало та не перераховувало податок з доходів фізичних осіб ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із п.19.2 ст.19 Закону № 889-ІV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України від 20.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ), який також був чинним на час виникнення спірних правовідносин. контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, що спірні податкові повідомлення-рішення було складено на підставі розрахунків не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, хоча кримінальна справа охоплює період часу з липня 2008 року по грудень 2009 року і з приводу меншої кількості працівників.

Колегія суддів зазначає, що в теперішній час не здійснюється повторний апеляційний перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-7718/10/1270, що мало місце при постановленні ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року.

Апеляційному перегляду зараз підлягає постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2н-140/11/1270.

Оскільки, як зазначалось раніше, вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27 травня 2011 року стосується роботи у позивача лише певних працівників, у суду першої інстанції були підстави для перегляду постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-7718/10/1270 за нововиявленими обставинами тільки щодо ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та лише за період, визначений у вироку.

Так, згідно додатку № 9 до акту перевірки, за період з липня 2008 року по грудень 2009 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 4140 грн. (Т.1 а.с.34-35). Відповідно до додатку № 11 до акту перевірки за період з червня по грудень 2009 року (як визначено вироком) щодо ОСОБА_13 не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб на суму 540 грн. (Т.1 а.с.36-40).

Відтак, загальний розмір не утриманого та не перерахованого ПП «Ремікс» податку з доходів фізичних осіб складає 4680 грн., тому правильно нараховані відповідачем санкції складуть 9360 грн., а сума податкового зобовязання, що не підлягає скасуванню за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями 14040 грн.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до переконання, що заява Краснодонської ОДПІ про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року за нововиявленими обставинами по справі № 2а-7718/10/1270 підлягає лише частковому задоволенню, а прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 25.03.2010 № 0000401740/0, від 28.04.2010 № 0000401740/1, від 09.07.2010 № 0000401740/2, від 16.09.2010 № 0000401740/3 підлягають скасуванню на загальну суму 58254,42 грн., у тому числі за основним платежем 19418,14 грн. та за штрафними санкціями 38836,28 грн. В решті вимог позивачеві слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки місцевого суду, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню.

В повному обсязі постанова виготовлена 10 січня 2012 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремікс» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2н-140/11/1270 скасувати.

Позов Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції «про скасування податкових повідомлень-рішень» - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції № 0000401740/0 від 25.03.2010 року, № 0000401740/1 від 28.04.2010 року, № 0000401740/2 від 09.07.2010 року, № 0000401740/3 від 16.09.2010 року, якими Приватному підприємству «Ремікс» були нараховані податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 58254,42 грн., у тому числі за основним платежем 19418,14 грн. та за штрафними санкціями 38836,28 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов