Рішення № 22566121, 05.04.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

                                                  Справа№2-5661/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05.04.2012 року,Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О. ,

при секретарі - Жімбріу Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( транспортного) Страхового Бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я при ДТП,

ВСТАНОВИВ:

          04.08.2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому він просить стягнути з ОСОБА_3 ( транспортного) страхового бюро України в якості шкоди заподіяної життю та здоров’ю внаслідок ДТП 51000 гривень, а також з ОСОБА_2, як винної особи моральну шкоду у розмірі 300000 гривень, та матеріальну шкоду у розмірі 848155 гривень, а також судові витрати. У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, обґрунтовує свої вимоги тим., що внаслідок ДТП з вини ОСОБА_2, позивач 30.06.2007 року, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок яких ОСОБА_1 31.10.2007 року, було встановлене другу групу інвалідності з повною втратою здібностей до трудової діяльності. За три роки ( відповідно до актів МСЕК) упущена вигода, яка завдана внаслідок зниження доходів як підприємця складає 900000 гривень, моральна шкода яка виражену фізичному болю та стражданнях перенесених під час ДТП, а також у душевних стражданнях у зв’язку з необхідністю постійного лікування та втрати здібностей оцінена позивачем у 300000 гривень, а матеріальна шкода пов’язана з оплатою лікування та пошкодженням одягу, складає 7155,31 гривні.

          Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись з фактом ДТП з його вини, відповідач наполягав на недоведеності у суді з боку позивача причинного зв’язку між травмою та втратою працездатності, відсутністю доказів розміру прибутків які отримував позивач до ДТП, відсутністю належних розрахунків моральної та матеріальної шкоди, та був згоден сплатити 2000 гривень в якості моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_3 ( транспортного) страхового бюро України позовні вимоги не визнав, наполягає на недоведеності у судовому засіданні розміру матеріальної та моральної шкоди, а крім того вважає, що позивач повинен звернутися до відповідача поза суду з наданням всіх необхідних документів на підставі яких може бути сплачена отримана внаслідок ДТП шкода.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та проаналізував надані сторонами докази, вважає що позов ОСОБА_1 може бути частково задоволене на наступних підставах:

При розгляді справи суд приймає до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки ( до якої законодавець відносить діяльність, пов’язану, у тому числі, з використанням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток( дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, згідно ч.1 ст. 1195 ЦК України. Відповідно до ч.1,3 ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи –підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Розмір доходу, втраченого фізичною особою –підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у сумах, нарахованих до вирахування податків. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Пункт 9.3. Закону регламентує обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який становить 51000 гривень на одного потерпілого. У п. 39.1. Закону встановлене що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Згідно п. 41.1. Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Стаття 1194 ЦК України регламентує, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

          Як встановлено у судовому засіданні 30.06.2007 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-1102», д/н К3962 КІ, рухаючись по вул. Кіквідзе в м. Києві, зі сторони вул. Військовий проїзд в напрямку вул. Підвисоцького, в темний час доби, по сухій проїзній частині, зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., порушив правила безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнившись у безпеці, змінив напрямок руху, для перестроювання з лівої у крайню праву смугу руху, не надав дорогу автомобілю «Форд Скорпіо»під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку, у крайній правій смузі руху, в результаті чого сталося зіткнення передньою лівою частиною автомобіля «Форд»з правою бокової частиною автомобіля «ЗАЗ», від чого автомобіль «Форд»ставши некерованим, виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 який отримав тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритих багато осколкових переломів середньої третини кісток лівої гомілки. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2007 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України з передачею на поруки трудового колективу Київської філії ВАТ КБ «Промекономбанку»а кримінальна справа закрита, на підставі ст. 47 КК України.

          Відповідно до листа Комунальної установи «Міська лікарня №5»від 06.05.2008 року № 322, після отримання травм у результаті ДТП ОСОБА_1 з 20.07.2007 року проходив лікування у даному лікувальному закладі та 26.10.2007 року направлений на проходження МСЕК з причини травми та її наслідків. Згідно акту огляду МСЕК №2295 від 31.10.2007 року встановлено друга група інвалідності у зв’язку з загальним захворюванням моторно-рухомого апарату у строк до листопаду 2008 року , з частковою втратою здібностей до самообслуговування та пересування та повної втрати здібностей до трудової діяльності. Строк інвалідності було продовжено МСЕК до 01.03.2010 року. Згідно вказаних доказів втрата працездатності позивача існувала на протязі 33 місяців - з моменту ДТП 30.06.2007 року до 01.03.2010 року.

          Річна декларація про доходи, одержані позивачем як підприємцем з 01 січня по 31 грудня 2006 року ( попередній до ДТП господарській рік) вказує про розмір доходів, одержаних від підприємницької діяльності, оподаткування яких проводять податкові органі, які склали 118000 гривні. Згідно довідки державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 30 липня 2007 року заборгованості з податків і зборів у ОСОБА_1 немає.

          З боку відповідачів у судовому засіданні не було спростовано ствердження про наявність прямого причинного зв’язку між отриманими позивачем у результаті пошкодженнями та втратою їм працездатності. Також не були, фактично, спростовані відомості щодо розміру доходу отриманого у 2006 році позивачем. Посилання відповідача ОСОБА_2 на необхідність урахування при визначенні розміру відшкодування шкоди його скрутне майнове становище не може прийматися до уваги судом згідно п.4 ст. 1193 ЦК України, відповідно до якої суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкода завдано вчиненням злочину.

          Суд з урахуванням вимог п.1 ст. 12 ЦК України –особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, та п.1 ст. 16 ЦК України –кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вважає що правом позивача є звернення до суду з позовом про захист своїх прав без досудового звернення до відповідачів з заявами про відшкодування шкоди.

Таким чином суд вважає доведеним та підлягаючим задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь шкоди завданої ушкодженням здоров’ю у розмірі 517000 гривень, яка складається з розміру доходу за попередній до ДТП господарський рік –2006 –й у розмірі 118000 гривень поділена на дванадцять та помножена на 33 місяці ( на протязі яких позивач був непрацездатним у зв’язку з пошкодженням здоров’я внаслідок ДТП).

          У свою чергу позивач та його представник не надали суду доказів підтверджуючих витрати пов’язані з лікуванням. Відомості про вартість лікування та медичних засобів, судом не може прийматися до уваги як докази безпосередніх витрат.

          Відповідно до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 ( транспортного) страхового бюро України розмір шкоди регламентований встановленим лімітом сплат у розмірі 51000 гривень, решту розміру заподіяної шкоди, внаслідок ушкодження здоров’я стягнути з винної особі ОСОБА_2

          Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, відповідно п.2,3,4 ст. 23 ЦК України, полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв1язку із знищенням або пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставною для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

          У даному випадку суд вважає доведеним у судовому засіданні, що позивачеві пошкодженням його здоров’я, безумовною наявністю болю та страждань у наслідок спричинення тілесних пошкоджень які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тривалим лікуванням причинена моральна шкода діями ОСОБА_2, яка особи винної у дорожньо-транспортної пригоди. При визначенні розміру відшкодування суд приймає до уваги винні дії відповідача, наявність тілесних ушкоджень позивача, та часткова втрата здібностей ним , принцип розумності та встановлює їх у 8000 гривень.           

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 218,223, 294, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Мототранспортного Страхового Бюро України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я при ДТП задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 ( транспортного) страхового бюро України ( м. Київ 02002, Русановський б-р,8, ідентифікаційний код 21647131) на користь ОСОБА_1 шкоду , завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 51000 ( п’ятдесят одну тисячу) гривень .

          Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний №3068010691) на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 466500 (чотириста шістдесят шість тисяч п'ятсот) гривень, та моральної шкоди у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

В іншої частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :                                         Луняченко В. О.