Постанова № 22565988, 05.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2012 року справа №2а-4727/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі: Казаковій Т.М.

за участі представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2011 року у справі № 2а-4727/11/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» «про стягнення суми на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах», -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» (далі - ПАТ «Укрхіменерго») про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 252639,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі Закону України від 26.09.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція № 21-1), ПАТ «Укрхіменерго» повинно вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідач в порушення Закону України від 09.07.2003 № 1058--ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсії за списком № 1, яка виникла за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року та станом на 01.05.2011 року складає 66275,55 грн. (з врахування заяви про зменшення позовних вимог Т.1 а.с.156), яку позивач просив стягнути на свою користь.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що до набрання чинності Законом № 1058-ІV витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, підприємствами не відшкодовувалася. До розрахунку суми позову по пільгових пенсіях, призначених за списком №1 за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року, позивачем були включені 27 осіб, пенсії яким були призначені до 1 січня 2004 року на загальну суму 57 419,83 грн. Отже, позивач неправомірно включив зазначені вище витрати до розрахунку відшкодування, а тому вказані витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідачем були визнані позовні вимоги у розмірі 8855,72 грн. 25 жовтня 2011 року вказана сума була добровільно сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 2863 (Т.2, а.с.70).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову, якою задовольнити позов у непогашеному відповідачем розмірі на суму 57419,83 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що обмежень щодо відшкодування пенсій, призначених до 01.01.2004, Закон № 1058-ІV не містить.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем зазначається, що обов'язок підприємств щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, передбачений в п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV). Закон № 1058-ІV згідно п. 1 розділу XV «Прикінцеві положення» набрав чинності з 1 січня 2004 року. До прийняття Закону № 1058-ІV підприємства відшкодовували лише пільгові пенсії за списком №2 відповідно до п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР). Таким чином, обов'язок підприємств щодо відшкодування пільгових пенсій по списку №1 виникає лише з 1 січня 2004 року, так як дія Закону № 1058-ІV розповсюджується лише на ті правовідносини, які виникли з 1 січня 2004 року. Тобто, підприємства повинні відшкодовувати пенсії по списку №1 тільки тим особам, яким пенсія по списку №1 була призначена з 1 січня 2004 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

ПАТ «Укрхіменерго» зареєстровано платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування УПФУ в м. Сєвєродонецьку.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII робітникам ПАТ «Укрхіменерго», які мають стаж, який дає право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, УПФУ в м. Сєвєродонецьку було призначено та виплачено пенсію.

Що стосується суті позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (Список № 1) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом № 1058-ІV з 1 січня 2004 року.

Разом з тим, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІУ (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Так, органом Пенсійного фонду України позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені Управлінням відповідачу.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 57419,83 грн. Відповідач вказану суму не сплатив, у звязку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, що обмежень щодо відшкодування пенсій, призначених до 01.01.2004, Закон № 1058-ІV не містить. Порушення статті 58 Конституції України щодо дії закону в часі мало б місце в тому випадку, якщо б позивачем предявлялись вимоги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком № 1, сплачених органом Пенсійного фонду України до 01.01.2004.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, що відповідає Списку № 1, у розмірі 57 419,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

В повному обсязі постанова виготовлена 10 січня 2012 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2011 року у справі № 2а-4727/11/1270 скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» «про стягнення суми на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах» - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» (р/р 26000959676325 у відділенні м. Сєвєродонецька Луганської філії ПАТ «ПУМБ», МФО 304966, ЄДРПОУ 05744691, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.01.2011 року по 01.05.2011 року в сумі 57 419,83 грн. (пятдесят сім тисяч чотириста девятнадцять) гривень 83 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов