Постанова № 22561908, 08.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року справа №2а-3897/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

секретаря Белікова Д.Л.

за участю :

представника позивача ОСОБА_2.(на підставі довіреності)

представника відповідача ОСОБА_3 (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-нафтогаз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 р. у справі № 2а-3897/11/1270 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-нафтогаз" до Стахановської об"єднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року № 0000302301/0,-

ВСТАНОВИЛА:

11 травня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року № 0000302301/0 про визначення грошових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 112027,00 грн., у тому числі 112026,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), мотивуючи тим, що здійснюючи аналіз фінансового стану та технічного оснащення постачальника приватного підприємства «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб», відповідач посилається на акт перевірки від 13 квітня 2011 року № 515/16-34202109, яка була проведена Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, згідно якого за результатами проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та наданих послуг, встановлено, що у даного підприємства з моменту реєстрації по момент його перевірки відсутня матеріальна база, а саме: відсутні працівники, будь-які транспортні засоби для постачання товарів та надання послуг, складські приміщення, необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. З зазначеними висновками позивач не згодний, оскільки, за його твердженням, угода підприємства позивача з приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» фактично мала місце, товар придбавався, про що у позивача є підтверджуючі документи. Все, про що відповідач зазначив в акті перевірки, все, що за його думкою стало підставою для визнання угоди позивача з приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» нікчемною, є лише субєктивною думкою посадових осіб відповідача, абсолютно нічим не підтвердженою документально та необґрунтованою, а у ряді випадків прямо суперечною документам про фінансово-господарську діяльність підприємства позивача з постачальником приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб». Стосовно нікчемної діяльності підприємства постачальника приватного підприємства «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб», позивач зазначив, що відповідачем не надано відомостей, які б підтверджували те, що свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» скасовано або про те, що державна реєстрація даного підприємства скасована. Відсутні відомості про те, що директор приватного підприємства «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» притягнутий до кримінальної відповідальності за відсутність фактичної фінансово-господарської діяльності підприємства, за так звану відповідачем «нікчемність», відсутні докази того, що судове рішення у відношенні такого «недбайливого» керівника підприємства набрало законної сили. Не має також відомостей та доказів того, що приватне підприємство «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» було зареєстровано на так званих «підставних осіб», що посадові особи даного підприємства призначені на посади по втраченим паспортам або за кошти, не має рішень судів або іншого документального підтвердження зазначеним фактам. Відсутність зазначених відомостей в акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» доводить зворотне, а саме, що підприємство позивача, як і його контрагент - приватне підприємство «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб», були зареєстровані у встановленому законом порядку, з дотриманням всіх процедур, у тому числі і оформленням документів в органах податкової служби. На момент перевірки статутні та реєстраційні документи зазначених підприємств не скасовані, що указує на те, що і на момент фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності дані документи мались. Доказом цього є відсутність доказів зворотного та відсутність відомостей про них в акті перевірки підприємства позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» про визнання протиправним та скасуання податкового повідомлення - рішення від 29 квітня 2011 року « 000302301/0 відмовлено.

Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року, позивач подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову Луганського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно зсовані обставини, які мають значення для справи, крім того, судом не прийнято до уваги, що акт перевірки контрагента, на підставі якого були зроблені висновки для проведення перевірки підприємства від 13.04.2011 року № 515/16-34202109 на час розгляду справи був оскаржений до Луганського окружного адміністративного суду, крім того, суд першої інстанції невірно дав оцінку відповіді з ДАЇ стосовно відсутності узгоджених маршрутов транспорта та інструктажа, оскільки відсутність узгоджень не підтверджує безтоварність операцій.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» (ідентифікаційний код 37315290) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 25 жовтня 2010 року, номер запису про державну реєстрацію 1 392 102 0000 001345 (арк. справи 89).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» знаходиться у Стахановській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 25 жовтня 2010 року за № 87/10 (арк. справи 91).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 373152912047, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12 листопада 2010 року № 100309650 (арк. справи 92).

03 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» уклало з приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» договір за № 125 купівлі-продажу нафтопродуктів (арк. справи 13-14).

За договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 03 січня 2011 року № 125 приватне підприємство «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» надало товариству з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» податкові накладні від 16 лютого 2011 року № 448, від 17 лютого 2011 року № 513, від 18 лютого 2011 року 554, від 18 лютого 2011 року № 556, від 21 лютого 2011 року № 602, від 21 лютого 2011 року № 605, від 23 лютого 2011 року № 693, від 25 лютого 2011 року № 809 та видаткові накладні від 16 лютого 2011 року № УП-1602111093, від 17 лютого 2011 року № УП-170211050, від 18 лютого 2011 року № УП-180211043, від 18 лютого 2011 року № УП-180211045, від 21 лютого 2011 року № УП-210211044, від 21 лютого 2011 року № УП-210211047, від 22 лютого 2011 року № УП-220211039, від 22 лютого 2011 року № УП-220211041, від 23 лютого 2011 року № УП-230211048, від 23 лютого 2011 року № УП-230211049, від 24 лютого 2011 року № УП-240211050, від 25 лютого 2011 року № УП-250211058 (арк. справи 15-22, 23-34).

Суму податку на додану вартість у розмірі 112026,58 грн. за податковими накладними від 16 лютого 2011 року № 448, від 17 лютого 2011 року № 513, від 18 лютого 2011 року 554, від 18 лютого 2011 року № 556, від 21 лютого 2011 року № 602, від 21 лютого 2011 року № 605, від 23 лютого 2011 року № 693, від 25 лютого 2011 року № 809, отриманими від приватного підприємства «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб», товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» включило до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість від 16 березня 2011 року № НОМЕР_1 за лютий 2011 року (арк. справи 67-70).

На підставі наказу від 22 квітня 2011 року № 504 посадовою особою Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 квітня 2011 року за № 125/23-37315290 (арк. справи 55, 57-62).

Згідно висновків акту перевірки від 27 квітня 2011 року за № 125/23-37315290 перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 112026,00 грн. (арк. справи 62).

Висновок про заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 112026,00 грн. обґрунтований та вмотивований тим, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 03 січня 2011 року № 125, укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» з приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб», є нікчемним, а тому товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» завищено суму податкового кредиту у лютому 2011 року на 112026,00 грн.

На підставі акту від 27 квітня 2011 року за № 125/23-37315290 Стахановською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року № 0000302301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» грошових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 112027,00 грн., у тому числі 112026,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 9).

За результатами судового розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» з приватним підприємством «Виробнично-комерційна фірма «Укрпромснаб» договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 03 січня 2011 року № 125 є правочином, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки є безтоварним та направленим на безпідставне формування податкового кредиту та протиправне одержання доходу за рахунок відшкодування податку на додану вартість, а тому є нікчемним та таким, що підлягає виключенню з податкового обліку позивача.

З вказаними виновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно статті 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що у позивача відсутні документи на підтвердження обставин щодо приймання та відпуску нафтопродуктів від приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб».

Крім того, суду першої інстанції не були надані первинні документи щодо підтвердження реального характеру здійснених товарних операцій з підприємством Укрпромснаб» . Крім того, в висновках суд першої інстанції вказує на відсутність узгоджених маршрутів з ДАЇ з приводу доставки ГСМ та відсутність інструктажу з водіями щодо безпечних умов переведення нафтопродуктів.

З цього приводу судова колегія має зазначити, що відсутність узгоджених маршрутів з ДАЇ з приводу доставки ГСМ та інструктажу , є порушенням в організації перевезень, за що може бути накладено адміністративне стягнення, але зазначена обставина ніяким чином не свідчить про безтоварність господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.2 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Суду апеляційної інстанції для огляду та долучення до матеріалів справи позивачем були надані податкові декларації з податку на додану вартість за спірний період, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості з вказівкою контрагентів, податкові та видаткові накладні на придбання дизельного палива; журнал обліку нафтопродуктів, які підтверджують реальний характер вчинених господарських операцій за спірний період.

Крім того, судова колегія має зазначити, що підприємство «Укрпромснаб» на час здійснення операцій купівлі-продажу було зареєстровано в установленому законом порядку, має свідоцтво платника ПДВ, внесено в єдиний державний реєстр підприємств України, відносно постачальника відсутні судові рішення з приводу визнання його банкрутом, не порушені кримінальні справи відносно посадових осіб підприємства всі ці обставити повною мірою підтверджують можливість проведення господарських операцій між «Укрпромснаб» та «Донбасс-Нафтогаз», що спростовує висновки податкової інспекції викладені в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донбас-нафтогаз» від 27.04.2011 року № 125/23/37315290 на підставі якого було зроблено висновок про нікчемність угоди між позивачем на ПП «ВКФ Укрпромснаб» та прийнято податкове повідомлення-рішення.

На підставі викладеного судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи що згідно вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-нафтогаз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 р. у справі № 2а-3897/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011року у справі № 2а-3897/11/1270 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-нафтогаз» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0000302301/0, прийняте на підставі акту перевірки за №125/23-37315290 від 27.04.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 грудня 2011 року.

Головуючий суддяВасильєва І.А.

СуддіЯманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.