Ухвала суду № 22561491, 13.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року справа №2а/0570/16893/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/16893/2011 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011 року № 0002331540, яким до нього застосований штраф в розмірі 139005,66 грн за порушення граничного строку сплати до бюджету суми грошового зобовязання з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня позовні вимоги задоволені частково, а саме, визнано частково недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 60805,66 грн за платежем «податок на додану вартість». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах погашення суми боргу відбулося у липні-серпні 2011 року, тобто несвоєчасна сплата грошового зобовязання вчинена за межами періоду, визначеного пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, а тому положення останнього щодо застосування за порушення податкового законодавства штрафу в розмірі 1 гривня на спірні відносини не розповсюджуються.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні певних позовних вимог та постановити постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в цій частині. В обґрунтування скарги, не заперечуючи проти факту порушення граничних строків сплати податкового зобовязання та фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, зазначив, що останнім були неправильно застосовані вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, а саме. Оскільки порушення правил сплати податків почалось з 31 січня та з 3 березня 2011 року, то штраф за кожне порушення повинен складати 1 гривню.

В частині задоволення позовних вимог постанова суду сторонами не оскаржена.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 23 серпня 2011 року відповідачем здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питання дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання, зокрема, з податку на додану вартість за період з 30 січня по 15 серпня 2011 року, за наслідками якої складно акт перевірки від 23 серпня 2011 року № 650/15-013-31906124.

Згідно висновків вказаного акту позивачем порушено строки сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 695028, 31 грн за податковими деклараціями за грудень 2010 року та січень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 року № 0002331540, яким до позивача на підставі статті 126 Податкового Кодексу України застосований штраф в розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу в сумі 139005,66 грн за порушення на 166 днів граничного строку сплати до бюджету суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, передбаченого пунктом 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України. \ а.с. 5\.

Позивачем не заперечується, що податковий боргу був ним сплачений платіжними дорученнями від 5 липня 2011 року № 298/1 в сумі 50000 грн., від 6 липня 2011 року № 299/1 в сумі 2503 грн. 03 коп., від 6 липня 2011 року № 300/1 в сумі 47496 грн. 97 коп., від 8 липня 2011 року № 301/1 в сумі 70000 грн., від 15 липня 2011 року № 302/1 в сумі 57000 грн., від 15 липня 2011 року № 23247 в сумі 287500 грн., від 3 серпня 2011 року № 306/1 в сумі 10496 грн. 97 коп.. від 3 серпня 2011 року № 305/1 в сумі 52503 грн. 03 коп., від 9 серпня 2011 року № 308/1в сумі 44500 грн., від 10 серпня 2011 року № 309/1 в сумі 56500 грн., від 15 серпня 2011 року № 235 в сумі 16528 грн. 31 коп.

Згідно пункту 203.2 статті 203 ПК України платник податку на додану вартість зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації., який 20 календарним дням, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Тобто, як вірно в апеляційній скарзі зазначає позивач, граничними строками сплати податкових зобовязань були за грудень 2010 року 30 січня 2001 року, за січень 2011 року 2 березня 2011 року.

Таким чином, позивачем дійсно були порушені граничні строки сплати податкових зобовязань.

Згідно пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки погашення податкового боргу здійснено позивачем після 30 червня 2011 року, а припинення правопорушення та нарахування суми штрафу законодавцем повязується саме з днем сплати та розміром погашеної суми податкового боргу, то підстав для застосування штрафу в розмірі 1 гривня у податкового органу не було. У звязку з цим посилання позивача на день початку порушення термінів сплати податкового зобовязання, як на час порушення податкового зобовязання в сенсі пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, є безпідставними та колегією суддів до уваги не приймаються.

З огляду на вказане колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сніжнеантрацит» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/16893/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова