Ухвала суду № 22561214, 20.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року справа №2а/0570/7112/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_2 за довір від 21.05.2011 року

представника відповідача ОСОБА_3 за довір від 09.06.2011 року

представника відповідача ОСОБА_4 за довір від 17.08.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13090/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення № 00001 22344 від 21.04.2011 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення № 00001 22344 від 21.04.2011 року.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що у період з 23.03.2011 року по 05.04.2011 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 565/23-313/31226334 від 08.04.2011 року у якому зафіксовані порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п, 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі цього акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122344 від 21.04.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 8763008,00 грн.

Позивач не згоден з зазначеним повідомленням-рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протер", ОП "Шахта їм. А.Ф. Засядько", ТОВ "Діон Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд". Позивач зазначає, що з урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надані до перевірки первинні документи підтверджують факт здійснення господарської операції з поставки продукції та, як наслідок, настання відповідних правових наслідків, а саме виникнення обов'язку для ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протер", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько", ТОВ "Діон Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд" з поставки продукції, який ними виконано в повному обсязі та для ТОВ «Союзпромінвестдонбас» виникнення обов'язку оплатити поставлений товар, яке також виконано позивачем.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. У зв'язку з цим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішнення №0000122344 від 21.04.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька № 0000122344 від 21.04.2011 року.

Не погодившись з винесеною постановою відповідачем подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.12.2000 року як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №744649, код ЄДРПОУ 31226834.

Відповідно до довідки від 18.06.2009 року №253 позивач взятий на облік в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька як платник податків 28.12.2000 року за №06602785. Свідоцтво №100232637 підтверджує, що ТОВ «Союзпроінвестдонбас» зареєстрований платником податку на додану вартість 04.01.2001 року.

У період з 23.03.2011 року по 05.04.2011 року відповідачем ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року. яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за жовтень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №565/23-313/31226834 року, у якому зафіксовані порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого зменшено податковий кредит у жовтні 2010 року на суму 18102326,99 грн., у листопаді 2010 року на суму 10403988,00 грн. у зв'язку із вчиненням нікчемних правочинів, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань у жовтні 2010 року на суму 5337170,00 грн. та до завищення від'ємного значення у жовтні 2010 року на суму 8763008,00 грн.. у листопаді 2010 року на суму 5066818,00 грн., та завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2010 року на суму 8763008,00 грн.

Зазначені порушення визначено, як вказано в акті перевірки, у зв'язку з укладанням позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протор", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько", ТОВ "Діон Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд", які не спричинили реального настання правових наслідків.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1,2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначені договори є нікчемними. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі цього акту, згідно п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122344 від 21.04.2011р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8763008,00 грн. по декларації за листопад 2010 року.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В Акті перевірки (т. 1 арк.спр. 10) зазначено, що згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів постачальниками таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (рядок 4 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ) за листопад 2010 року складається з сум податку за жовтень 2010 року - 8763008,00 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за жовтень-листопад 2010 року (декларація з ПДВ за жовтень 2010р., листопад 2010 року та додатків до них (т.1 арк.спр. 76-99) встановлено наступне.

Сума податкового кредиту по декларації за жовтень 2010р. сформована позивачем за рахунок придбання вугільного концентрату для подальшої реалізації за межі митної території України. По рядку 10.1. декларації за жовтень 2010р. відображена сума ПДВ -20822 167,0 грн. (арк. справи 76 -77, том 1), яка сформована за рахунок постачальників, що наведені в Акті перевірки.

Зокрема, сума податкового кредиту за даними ТОВ "Аліскар" складає 2 092 988,33 грн.

Судом першої та апеляційної інстанції також було встановлено, що позивачем з ТОВ "Аліскар" було укладено договір від 05.10.2010р. № 05/10-01 на постачання вугільної продукції згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору на загальну суму 12 628 000,00 грн. (арк. справи 73 -77, том 2).

Відповідно до умов договору, товар постачається залізничним транспортом у піввагонах навалом. Датою поставки вважається дата штемпелю станції відправлення на з/д квитанції. По кожній партії товару протягом п'яти календарних днів від дати відвантаження постачальник передає покупцю наступні товаросупровідні документи: квитанції - оригінали чи завірені печаткою копії, посвідчення якості, рахунок-фактуру, податкову накладну, лист вантажовідправника, що підтверджує право власності на відвантажену партію товару, акт приймання передачі на поставлений товар із зазначенням дати відвантаження.

ТОВ "Аліскар" був поставлений товар на загальну суму 12 557 930,00 грн., у т.ч. ПДВ -2 092 988,33 грн.

На виконання зазначеного договору позивачем було сплачено ТОВ «Аліскар» 8 120 000.00 грн., що встановлено перевіркою та підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 арк.спр. № 218, 223, 224, 237, 248; т.2 а.с. 26, 33).

Транспортування вугільної продукції відбувалося залізничним транспортом від вантажовідправника -ТОВ "Енергоімпекс" до одержувача - ВАТ "Ясиновський КХЗ", що підтверджується квитанціями про приймання вантажу.

ТОВ "Аліскар" було видано позивачу податкові накладні на суму 8 092 988,33 грн, посвідчення якості ТОВ "Енергоімпекс", підписані акти приймання-передачі продукції, надані листи вантажовідправника, що підтверджує право власності на товар.

Всі зазначені документи містяться в матеріалах справи (т. 5 арк.спр. 62-72).

За даними результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розходжень між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ "Аліскар" не встановлено.

Колегія суддів погоджується, що позивачем було укладено договір з ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" від 13.11.2008р. № 13/11-03 на постачання вугільного концентрату для коксування (т. 2 арк.спр. 129-139).

Відповідно до умов договору, транспортування товару відбувається на умовах самовивозу, транспортом покупця. Продавець надає наступні документи: рахунок-фактуру, посвідчення якості, податкову накладну.

ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" був поставлений товар на загальну суму 80 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ-13 416 666,67 грн.

На виконання зазначеного договору позивачем було сплачено ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" 35 600 000,00 грн., що встановлено перевіркою та підтверджується платіжними дорученнями (т.1 арк.спр. 222, 227, 229, 238, 244, 245, 247, т. 2 арк.спр. З, 9, 14, 20, 27, 35). Транспортування вугільної продукції відбувалося залізничним транспортом від ОП "Шахта ім.О.Ф. Засядька"до ВАТ "Арселор Міттал Кривій Ріг", що підтверджується квитанціями про приймання вантажу. ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" було видано позивачу податкові накладні на суму 13 416 666,67 грн., видаткові накладні, посвідчення якості, підписані акти приймання-передачі продукції.

Зазначені документи містяться в матеріалах справи (т. 5 арк.спр. 173-250, т. 6 арк.спр. 1-250, т. 7 арк.спр. 1-186).

Проте, ці документи, крім податкових накладних, не були досліджені та не вимагатися відповідачем під час перевірки. Колегія суддів зазначає, що за даними результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розходжень між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" не встановлено.

Згідно акту перевірки, при відпрацюванні ланцюгів постачання за даними системи автоматизованого співставлений встановлено, що постачальники ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" мали ознаки ризикового кредиту.

Матеріали зустрічної перевірки ОП "Шахта ім, О.Ф, Засядька", запит на яку був направлений до СДПІ по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, відповідачем не отримані. У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що не можливо підтвердити суму податкового кредиту у розмірі 13416 667 грн.

Як встановлено колегією суддів, інспекцією була отримана відповідь від СДПІ по роботі з великими платниками податків лише 19.04.2011р. за № 6/15-16-2313-00174846 (т.10 арк.спр. 44-49), тобто, вже після проведення перевірки. Нею не виявлено розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ОП '"Шахта ім. О.Ф. Засядька".

Контрагентом позивача за операціями за якими був сформований податковий кредит був також ТОВ "Діон Плюс".

Перевіркою встановлено, що сума податкового кредиту за податковими операціями з даним контрагентом складає 2 400 584,68 грн.

Позивачем було укладено договір з ТОВ "'Діон Плюс" від 01.10.2010р. № 01/10-05 на організацію перевезення вантажів (т. 2 арк.спр. 84-85, 145-175), предметом якого є організація здійснення внутрішніх перевезень залізничним транспортом по території України, а саме, організація слідування рухомого складу у порожньому стані під навантаження на станції відправки вантажів Донецької залізниці, експедирування вантажів на території України, інформаційне супроводження перевозок.

Позивач сформував податковий кредит за цією господарською операцією в сумі 2400 584,68 грн..

ТОВ "Діон Плюс" було видано позивачу податкові накладні на суму 13 416 666,67 грн., між сторонами підписані акти приймання-передачі продукції, ТОВ "Діон Плюс" були надані позивачу звіти експедитора, які підписані сторонами, виставлені рахунки-фактури. Зазначені документи містяться в матеріалах справи (т. 4 арк.спр. 171-202).

Ці документи, крім податкових накладних, також не були досліджені та не вимагалися відповідачем під час перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що матеріали зустрічної перевірки ТОВ "Діон Плюс", запит на яку був направлений до ДПІ у Київському районі м. Донецька, відповідачем не отриманий.

В матеріалах справи міститься договір, укладений позивачем з ПП "Протор" від 20.10.2010р. № 20/10 (т. 2 а.с. 78-83) на постачання вугільної продукції, згідно специфікацій.

Відповідно до умов договору, постачання вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах на умовах постачання FСА (станція вантажовідправника). Датою поставки вважається дата, зазначена у відбитку штампу залізничної станції відправника Укрзалізниці на залізничній накладній, яка свідчить про приймання вантажу до перевезення. Сторони повинні підписати акти приймання-передачі вугілля, постачальник надає покупцю: залізничну накладну, рахунок фактуру, копії залізничних накладних про приймання вантажу до перевезення, податкові накладні, листи про власність на вугілля, оригінали сертифікатів якості.

На виконання умов договору позивачем було сплачено ПП "Протор" кошти в сумі 934 330,80 грн. (т. 1 а.с. 8,17,19,24). Транспортування продукції відбувалося залізничним транспортом від ТОВ "Сансара ЛТД "до ПП "Албір", що підтверджується квитанціями про приймання ватажу.

ПП "Протор" були видані позивачу податкові накладні на суму 166 655,13 грн. ПДВ, між сторонами підписані акти приймання-передачі вугільної продукції, ПП "Протор" були надані позивачу посвідчення якості (т. 4 арк.спр. 203-229).

Проте ці документи, крім податкових накладних, не були досліджені та не вимагалися відповідачем під час перевірки.

Крім того, в ході проведення перевірки та згідно бази автоматизованого співставлення, виявлені розбіжності у складі податкового кредиту по наступним контрагентам: ТОВ "АС-Плюс" - на суму 1 085,60 грн. не задекларовано податкові зобов'язання (відповіді на направлений запит до ДПІ у Київському районі м. Донецька не отримано): ТОВ "Будартель" - на суму 400,00 грн. не задекларовано податкові зобов'язання (відповіді на направлений запит до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська не отримано); ТОВ "Континент Нафто Трейд"- на суму 177,18 грн. не задекларовано податкові зобов'язання (відповіді на направлений запит до Луцької ОДПІ не отримано); ТОВ "Газова компанія Енергоресурс"- на суму 1 369,53 грн. не задекларовано податкові зобов'язання, (відповіді на направлений запит ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не отримано).

Тобто, ТОВ "СоюзПромінвестДонбас" сформовано суму податкового кредиту за рахунок підприємств, що не декларують зобов'язань перед бюджетом.

Як вбачається з акту перевірки, відповідей щодо проведення зустрічних перевірок зазначених підприємств, на запити відповідача не отримано (т. 1 арк.спр. 39).

В матеріалах справи містяться документи, що підвереджують господарські операції із вищевказаними підприємствами.

Згідно із договором, укладеним позивачем з ТОВ "АС-Плюс" від 09.09.2010р. № 09/09-10ж (т.2 арк.спр. 119-123), останній поставляє позивачу вугільну продукцію, сортамент, кількість і ціна якої зазначені у протоколах узгодження цін та/чи специфікаціях. Відповідно до специфікації від 09.09.2010р. загальна сума поставленої продукції становить 2 760 000,00 грн. Товар постачається залізничним транспортом. Обов'язки по постачанню вважається виконаними після передання товару та документів покупцю. Постачальник передає покупцю: рахунок-фактуру, оригінал сертифікату якості, оригінал залізничні квитанції та/чи іншого товарно-транспортного документу, оригінал листа про власність, акти приймання-передачі товару.

На виконання умов договору ТОВ "АС-Плюс" було виставлено позивачу рахунки-фактури. Між позивачем та ТОВ "АС-Плюс" були підписані акти приймання-передачі. ТОВ "АС-Плюс" були направлені листи на адресу ВАТ "Алчевський КХЗ" про те, що вугільна продукція є власністю ТОВ "Союзпромінвестдонбас". ТОВ "АС-Плюс" були надані покупцю посвідчення якості ТОВ "Енергоімпекс" (т. 10 а.с. 113-161).

Згідно із договором, укладеним позивачем з ТОВ "Будартель" від 01.06.2010р. № 01/06-02 (т. 1 арк.спр. 89), останній поставляє позивачу вугільну продукцію, найменування, обсяги, якість на конкретний місять яких визначаються специфікаціями. Відповідно до специфікації від 09.09.2010р. загальна сума поставленої продукції становить 11 400 000,00 гри,

ТОВ "Будартель" була видана позивачу податкова накладна від 01.11.2010р. № 29 на суму 17 712,00 грн., у т.ч. ПДВ -9 952,00 грн. (т. 4 арк.спр. 161), а позивачем були перераховані кошти на адресу ТОВ "Будартель". що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 арк.спр. -221, т. 2 арк.спр. 34).

Здійснення правочину з ТОВ "Континент Нафто Трейд" підтверджується фіскальними чеками на придбання бензину, що був використаний під час експлуатації автомобільного транспорту підприємства позивача (т. 5 арк.спр. 54-61).

Згідно із договором комісії, укладеним позивачем з ТОВ "Газова компанія «Енергоресурс» від 12.11.2009р. № ЕР01-1011ДО (т. 10 арк.спр.106-110), комітент (позивач) доручає комісіонеру (ТОВ "Газова компанія Енергоресурс") укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори, спрямовані на купівлю (поставку) у 2010р. природного газу. Комісійна винагорода за 1000,00 куб.м. газу становить 61,92 грн. (п. 4.1. договору).

ТОВ "Тазова компанія "Енергоресурс" були виставлені позивачу рахунки на комісійну винагороду, видані податкові накладні (арк. справи 109 -120, том 2). а позивачем були перераховані кошти на адресу ТОВ "Газова компанія "Енергоресурс", що підтверджується платіжними дорученнями (т. 5 арк.спр. і -6).

За результатами дослідження матеріалів справи судом встановлено, що підстави формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами підтверджується податковими накладними та іншими первинним документами.

Проте, посилаючись на відомості бази автоматизованого співставлення, відповідач вважає, що позивачем сформовано податковий кредит за рахунок підприємств, що не декларують зобов'язань перед бюджетом, чим порушено пп. 7.2.1 п. 7.2. пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п, 7.5 ст.7. п.п. 7.7.1. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 8763008,00 грн. спірним податковим повідомленням -рішенням. Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинний в момент надання позивачем податкової звітності з ПДВ та формування податкового кредиту зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджено як факт отримання податкових накладних, так і списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату продукції та надання послуг.

Податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (т. 1 арк.спр. 147-209).

Таким чином право на формування податкового кредиту у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджено матеріалами справи.

У зв'язку із здійсненням у жовтні 2010р. вищезазначених операцій відповідачем на підставі вказаних первинних документів була правомірно сформована сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у розмірі 8763008,00 грн. придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджено як факт отримання податкових накладних, так і списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату продукції та надання послуг.

Податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (т. 1 арк.спр. 147-209).

Таким чином право на формування податкового кредиту у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджено матеріалами справи.

У зв'язку із здійсненням у жовтні 2010р. вищезазначених операцій відповідачем на підставі вказаних первинних документів була правомірно сформована сума бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у розмірі 8763008,00 грн.

Колегією суддів під час розгляду справи досліджені спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протор", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько", ТОВ "Діон Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд", з яких вбачається, що станом на день укладення договорів та їх виконання зазначені підприємства були включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Підприємства є зареєстрованими і на день розгляду справи. Зокрема, юридична адреса ПП «Протор», що зазначена у податкових накладних відповідає юридичній адресі, що зазначена у Єдиному державному реєстрів підприємства та організацій України.

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. За приписами п. 9.8. ст. 9 Закону України ''Про податок додану вартість" реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постачальники позивача - ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ГІП "Протор", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько". ТОВ "Діон Плюс". ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд" на час здійснення господарських операцій були юридичними особами, а як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність, мали свідоцтва про сплату ПДВ. тому мали право виписувати податкові накладні.

Колегія суддів враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування безпідставного завищення податкового кредиту на те, що за даними результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлені розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями підприємств ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протор", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько", ТОВ "Діон Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд" або їх контрагентів.

Саме дане посилання за результатами проведеної перевірки стало підставою для зменшення позивачу податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що дані доводи податкового органу не узгоджуються з поняттям податкового кредиту та принципами його формування, встановленими пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, суд першої інстанції звертає увагу відповідача і колегія суддів згодна з ним, що на момент складання акту перевірки відповіді щодо проведення зустрічних перевірок по ПП "Протор", ТОВ "Діон Плюс", ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька", ТОВ "Будартель", МПТВП "Славутич", ВАТ "Стромацемент", ТОВ "Магистраль", ПП "Елеком", ТОВ "Адакор Восток" та "ТОВ Континент Нафто Трейд" від інших податкових інспекцій не надійшли.

Тобто, відповідачем зроблені передчасні висновки стосовно наявності розбіжностей між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом позивача, оскільки ці доводи не підтверджені ані зустрічними перевірками ані обґрунтовані належним чином первинними документами бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

За змістом пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Із наведеного випливає, що при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Постачальниками позивача - ТОВ «Аліскар», ТОВ "Будартель", ТОВ «АС-Плюс», ПП "Протор", ОП "Шахта ім. А.Ф. Засядько", ТОВ "Дюн Плюс", ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» та "ТОВ Континент Нафто Трейд", які були безпосередніми контрагентами позивача в "ланцюгу" постачання, були видані позивачу податкові накладні, за якими позивач включив ПДВ до складу податкового кредиту.

Разом з тим. як свідчать матеріали справи, висновки щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з вищевказаними суб'єктами господарювання ґрунтуються на обставинах перевірки взаємовідносин останніх з іншими контрагентами по "ланцюгу" постачання, зокрема, з ТОВ "Девар Дон", а також із підприємствами, місцезнаходження яких не встановлена.

Колегія суддів зазначає, що покупець не несе відповідальності за недекларування та несплату податку до бюджету ні продавцем (платником податку), ні іншими особами (платниками податку) з якими останній мав податкові правовідносини, оскільки несплата податку цими особами тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між субєктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обовязків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст..228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, т.б. повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, т.б. фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Як суду першої так і апеляційної інстанції будь яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані.

Колегія суддів, з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обовязковими для суду, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Крім того, як встановлено під час апеляційного провадження будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений що з метою, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Колегія суддів також на приймає посилання відповідача на те, що контрагенти позивача мають і ознаки "ризикового кредиту", оскільки дане поняття взагалі не визначене чинним законодавством та не обґрунтовано відповідачем належними доказами.

Колегія суддів вважає, що саме позивачу належить право вибирати для себе контрагентів, визначати свою фінансову та стратегічну політику при здійснені господарської діяльності, крім того, отриманий та використаний товар по укладеному договору доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами. При чому, позивачем проведена оплата за придбаний товар.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на нікчемність правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, не знайшли свого підтвердження. Крім того відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000122344 від 21.04.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 8763008.00 грн., було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13090/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/13090/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення № 00001 22344 від 21.04.2011 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 20.12.2011р. Повний текст ухвали складено 25.12.2011р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:К.П. Горбенко

Судді: О.П. Лях

В.В. Попов