Ухвала суду № 22561114, 19.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року справа №2а-8901/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-8901/11/1270 за позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 32792,65 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція в Лутугинському районі Луганської області звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 32792,65 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-8901/11/1270 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» до місцевого бюджету Успенської селищної ради суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 30802,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Державна податкова інспекція в Лутугинському районі Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» зареєстроване 05 лютого 1996 року Лутугинською районною державною адміністрацією, ідент. код 13388069 (а.с. 5).Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.05.1999 №4382-28 Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» 05.02.1996 узято на облік в державній податковій інспекції в Лутугинському районі, як платник податків та зборів (а.с. 8).На момент виникнення податкового боргу відкритого акціонерного товариства «Запчасть» перед бюджетом вступив в закону силу Податковий Кодекс України.Оскільки частина податкового боргу виникла до набрання чинності Податковим кодексом України, то суд враховуючи положення ст. 58 Конституції України, вважає за необхідне при розгляді адміністративної справи застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем до 01.01.2011, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;п ри затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.Згідно п.п. 16.1.3 - 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.Згідно п. 49.18. ст 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають а останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового) року.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» 2535-ХІІ від 03.07.1992, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку та був чинний до 01.01.2011, передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.Відповідно до ст. 285.Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» 2535-ХІІ від 03.07.1992 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.Аналогічною є норма пункту 287.3. ст. 287 ПК України, якою встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.В силу положень п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Вдповідачем 09.02.2009 року подано до ДПІ податковий розрахунок земельного податку №2030, згідно якого самостійно обчислив суму земельного податку на 2009 рік у розмірі 10416 грн., з платежем за базовий (звітний) місяць у розмірі 868 грн. (а.с. 11).01 лютого 2010 року відповідачем подано до ДПІ податковий розрахунок земельного податку №1952, згідно якого самостійно обчислив суму земельного податку на 2010 рік у розмірі 10416 грн., з платежем за базовий (звітний) місяць у розмірі 868 грн. (а.с. 12).Відповідачем 31 січня 2011 року подано до ДПІ податковий розрахунок земельного податку №1529, згідно якого самостійно обчислив суму земельного податку на 2011 рік у розмірі 13440 грн., з платежем за базовий (звітний) місяць у розмірі 1120 грн. (а.с. 13).Земельний податок за 2009 та 2010 рік відповідачем не сплачено у повному обсязі у розмірі 20832 грн. Також відповідачем не сплачено земельний податок за 2011 рік строк сплати якого настав станом на 01.09.2011, у розмірі 7840 грн.30 березня 2009 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000941501/0, відповідно до якого відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 170 грн.(а.с. 14). Податкове повідомлення-рішення отримано керівником відповідача ОСОБА_2, що підтверджується особистим підписом на корінці податкового повідомлення- рішення (а.с. 14).22 червня 2009 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПІ» №0001831501/0 яким відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 1960 грн. (а.с. 15).Крім того позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 1990,67 грн. в обґрунтування чого надано розрахунок пені.Проте вказана сума пені не обліковується на особовому рахунку відповідача (графа 7 в картці особового рахунку) (а.с 29-30), а тому позивачем безпідставно включено дану суму до стягнення. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання має податковий борг із земельного податку в загальній сумі 30802 грн.Сума податкового боргу з земельного податку підтверджується податковими розрахунками (а.с. 11-13), зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с. 29-30), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 14-15)

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.Підпунктом 6.2.1. п. 6.2. ст.. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.Згідно п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.Відповідно до ст.. 6 Закону №2181 та з метою погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією в Лутугинському районі Луганської області винесено першу податкову вимогу від 25.10.2001 №1/37 , яку 26.10.2001 року отримано керівником відповідача, що підтверджується підписом на корінці вимоги (а.с. 9).27 листопада 2001 року позивачем винесено другу податкову вимогу №2/121, яку 29.11.2001 року отримано керівником відповідача, що підтверджується підписом на корінці вимоги (а.с. 10).Податкові вимоги №1/37 та №2/121 станом на час розгляду справи відповідачем не оскаржені та не відкликані податковим органом, а тому є чинними.Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.Внаслідок того, що відкрите акціонерне товариство «Запчасть» станом на дату розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з земельного податку у розмірі 30802 грн. не погашено в повному обсязі, позовні вимоги державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до відповідача про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 32792,65 гри., вважаються обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 30802 грн.Щодо вимоги позивача про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках слід зазначити наступне.Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.Згідно довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 16.09.11 №149 за відповідачем не зареєстровано жодного транспортного засобу (а.с. 24).Відповідач станом на 19.09.11 не перебуває на обліку в Держтехнагляду в Лутугинському районі, що підтверджується листом від 19.09.11 № 308 (а.с. 25).Згідно довідки Лутугинського районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 20.09.11 №2157 за Відкритим акціонерним товариством «Запчасть» нерухоме майно на праві власності не зареєстроване (а.с 26).Інших доказів відсутності майна відповідача яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем не надано.Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.Позивачем надані докази відсутності у відповідача нерухомого майна та транспортних засобів. Доказів відсутності у відповідача майна позивачем не надано.Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.Пунктом 87.3. ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п.п.87.3.1.); - майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління(п.п.87.3.2.); - майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження(п.п.87.3.3.); - кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів (п.п.87.3.4.); - майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення лайна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України (п.п.87.3.5.); - майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України (п.п.87.3.6.); - майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу"(п.п.87.3.7.); - кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою (п.п.87.3.8.).

З системного аналізу положень ст. 94 Податкового кодексу України вбачається, що арешт коштів платника податку за своєю правовою природою є видом адміністративного арешту майна, а тому може застосуовуватися за наявності однієї з обставин передбачених п. 94.2. ст.94 Податкового кодексу України.Пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Інших підстав для накладення адміністративного арешту Податковим кодексом не передбачено.

У даному випадку позивачем не надано доказів наявності підстав передбачених п. 94.2 Податкового кодексу України за наявності яких можливе накладення адміністративного арешту у виді арешту на кошти.

Отже, вимоги позивача про накладення арешту на кошти відповідача, є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-8901/11/1270 за позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 32792,65 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-8901/11/1270 за позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 32792,65 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко