Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року справа №2а/0570/10380/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л. А. , Гімона М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горлиця» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року в адміністративній справі за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горлиця» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у сумі податкової заборгованості з податку на доходи найманих працівників, -
В С Т А Н О В И В :
21.06.2011 р. Горлівська об'єднана державна податкова інспекції звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горлиця» (далі ТОВ «Торговий дім «Горлиця») про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у сумі податкової заборгованості з податку на доходи найманих працівників у розмірі 5742,16грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з рахунків платника податків у банках з ТОВ «Торговий дім «Горлиця» кошти у сумі податкової заборгованості з податку на доходи найманих працівників на користь держави у розмірі 5742,16грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України, у строки визначені законодавством, не сплатив у повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що звернувшись до суду з позовом про стягнення суми податку з доходів найманих працівників, фактично обрав спосіб захисту права, який не передбачений, ні діючим податковим законодавством, ні законодавством, яке діяло станом на момент виникнення заборгованості.
Сторони, які належним чином було повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Горлиця» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 07.12.2007 року, перебуває на податковому обліку у Горлівській ОДПІ з 10.12.2007 року за №12463, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 09.06.2011 року №30577/6-29-012 (а.с.11).
ТОВ «Торговий дім «Горлиця» подало до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року №8905 від 16.03.2011 року, якою визначив суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 р. за даними податкового агента у розмірі 5742,16грн. (а.с. 16).
Крім того, наявність податкового боргу у відповідача перед бюджетом підтверджено даними зворотного боку облікової картки платника з податку на доходи фізичних осіб (а.с.20) та довідкою про заборгованість відповідача станом на 08.06.2011р.(а.с. 17).
28.03.2011р. Горлівською ОДПІ відносно відповідача складено податкову вимогу №120, яку було спрямовано на адресу підприємства та отримано ним, що підтверджено відміткою на поштовому повідомлені. (а.с.13).
Крім того, податковим органом було прийняте рішення №101/24/35498712 від 30.03.2011 року про опис майна у податкову заставу та проведено реєстрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що внесено реєстраційний запис 04.04.2011 року за №11025630, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.15).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення норм Податкового кодексу України, у строки визначені законодавством, не сплатив у повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання, з чим колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п.31.1 ст.31 цього кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 цього Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, маючи узгоджену суму податкового зобовязання, не сплатив його у строки визначені законом.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкову вимогу.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги податкового органу про стягнення суми податкового боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
З приводу доводів апелянта, що вказана сума податкового боргу не підлягає стягненню, колегія суддів зазначає, що згодна з висновком суду першої інстанції з цього приводу, а саме те, що питання щодо справляння податку на доходи фізичних осіб, що був нарахований, але не сплачений у період до набрання чинності Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011 р., врегульовано пунктом 1 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
За приписами вказаної норми - податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом, вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горлиця» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року в адміністративній справі за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Горлиця» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у сумі податкової заборгованості з податку на доходи найманих працівників, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон
Судове рішення № 22560902, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/10380/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: